Рішення № 137311293, 10.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокуСправа №160/11066/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 262340032406 від 27.02.2026 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427): - зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» половину строку навчання (1 рік 10 місяців 1 день) в вищому навчальному закладі Міжнародному науково-технічному університеті за спеціальністю 0601 «Право» (денна форма навчання);

- зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» стаж роботи - на посаді державного службовця з 22.07.2002 по 29.12.2003 в Донецькому обласному управлінні юстиції (1 рік 5 місяців 7 днів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправне рішення пенсійного органу порушує право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 04 травня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд позовну заяву залишив без руху. Надано позивачеві термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів доплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 0,16 грн.

Позивачем 08.05.2026 надано докази доплати судового збору.

Ухвалою від 11 травня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задовольнив. Прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомив сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі алгоритм розрахунку стажу (форма РС-право), а також пояснення з наданням відповідних доказів щодо причин незарахування до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років, відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру, половини строку навчання ОСОБА_1 в вищому навчальному закладі Міжнародному науково-технічному університеті за спеціальністю 0601 «Право» (денна форма навчання) з 22.07.2002 по 29.12.2003.

04.06.2026 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що 19.02.2026 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років, на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.02.2026 № 262340032406 Позивачу повідомлено про відмову в призначенні пенсії за вислугу років. Страховий стаж заявника становить: 27 років 00 місяців 22 дні. Стаж за вислугу років складає 22 роки 01 місяць 02 дні, в тому числі на посадах прокурорів та слідчих 22 роки 01 місяць 02 дні. Частиною 6, статтею 86 Закону №1697-VII визначені періоди, які зараховуються до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею. Зокрема до вислуги років зараховується половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання. До вислуги років не зараховано половину строку навчання з 01.10.1998 по 03.06.2002, оскільки в наданій довідці № 02/0092 від 18.02.2026 заявник навчався у Міжнародному науково-технічному університеті за спеціальністю «Право» (денна форма навчання). Зазначений заклад не відноситься до вищих юридичних навчальних закладів та відсутня інформація про навчання на юридичному факультеті.

05.06.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надано відзив на позовну заяву.

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач 19.02.2026 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішенням №262340032406, датоване 27.02.2026 у призначенні пенсії відмовлено.

Зокрема, в рішенні зазначено наступне: Частиною першою статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII) визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років: з 1 жовтня 2020 року і пізніше не менше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих не менше 15 років Відповідно до ст.86 п.6 Закону України Про прокуратуру (№1697 VII від 14.10.2014 року, зі змінами) прокурори, слідчі та працівники на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку на наявності на день звернення вислуги років не менше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Страховий стаж заявника (ці) становить: 27 р. 0 м. 22 дн. Стаж за вислугу років складає 22 роки 1 місяць 2 дні, в тому числі на посадах прокурорів та слідчих 22 роки 1 місяць 2 дні. Частиною 6 статті 86 Закону 1697 визначені періоди які зараховуються до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею. Зокрема до вислуги років зараховується половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання. До вислуги років не зараховано половину строку навчання з 01.10.1998 по 03.06.2002, оскільки в наданій довідці № 02/0092 від 18.02.2026 заявник навчався у Міжнародному науково-технічному університеті за спеціальністю «Право» (денна форма навчання). Зазначений заклад не відноситься до вищих юридичних навчальних закладів та відсутня інформація про навчання на юридичному факультеті.

Відповідно до архівної довідки Міжнародного науково-технічного університету від 18.02.2016 №02/0092 ОСОБА_1 навчався у Міжнародному науково-технічному університеті за контрактом у період з 01.10.1998 до 03.06.2002 та отримав кваліфікацію «бакалавр права» за спеціальністю 6.0601 «Право».

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії врегульовано Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Згідно ч. 2 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі (ч. 3 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

слідчими, суддями;

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;

на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Частиною 8 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Згідно ч.13 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно з вимогою абзацу 7 частини 6 статті 86 Закон України "Про прокуратуру" передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про освіту» (в редакції яка діяла в період навчання в Міжнародному науково-технічному університеті з 01.10.1998 по 03.06.2002) вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.

Згідно з ч.1 ст.43 Закону України «Про освіту», вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України «Про освіту», відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації: перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти; другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти; третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет.

Статтею 5 Закону України "Про вищу освіту" передбачено рівні та ступені вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Відповідно до частини 1 статті 61 Закону України "Про вищу освіту" особами, які навчаються у закладах вищої освіти, є:

1) здобувачі вищої освіти;

2) інші особи, які навчаються у закладах вищої освіти.

Пунктом 1 частини 3 статті 61 Закону України "Про вищу освіту" встановлено, що до інших осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, належать: слухач - особа, яка навчається на підготовчому відділенні закладу вищої освіти, або особа, яка отримує додаткові чи окремі освітні послуги, у тому числі за програмами післядипломної освіти.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що бакалавр є ступенем вищої освіти, а університет, відповідно до законодавства, належить до вищих закладів освіти.

Судом встановлено, що відповідно до архівної довідки Міжнародного науково-технічного університету від 18.02.2026 №02/0092 ОСОБА_1 у період з 01.10.1998 по 03.06.2002 навчався у Міжнародному науково-технічному університеті за спеціальністю 6.0601 «Право» на денній формі навчання та отримав кваліфікацію «бакалавр права».

Отже, наданими документами підтверджено одночасну наявність усіх умов, передбачених частиною шостою статті 86 Закону України «Про прокуратуру», а саме: навчання у вищому навчальному закладі, юридична спеціальність та денна форма навчання.

За таких обставин суд доходить висновку, що половина строку навчання позивача у Міжнародному науково-технічному університеті за спеціальністю 6.0601 «Право» на денній формі навчання, підлягає зарахуванню до вислуги років, яка дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

При цьому, суд зазначає, що зазначення у документах про освіту коду напряму підготовки 6.060100 Правознавство у межах галузі знань 0601 Право свідчить про здобуття особою освіти за юридичним напрямом підготовки.

Водночас поняття юридичний факультет характеризує структурний підрозділ закладу вищої освіти, тоді як код 6.060100 визначає саме напрям/спеціальність підготовки, а не назву факультету. Отже, така освіта є юридичною.

Щодо позовної вимоги про зарахування позивачу до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» стаж роботи на посаді державного службовця з 22.07.2002 по 29.12.2003 в Донецькому обласному управлінні юстиції, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.

Аналіз норм частини 6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що умовою зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, часу роботи на посадах державних службовців, є як наявність кваліфікаційних вимог у вигляді вищої юридичної освіти для такої посади, так і фактична наявність у особи, що займає таку посаду, вищої юридичної освіти. Тобто, час роботи на посадах державних службовців, які займають особи без вищої юридичної освіти, не може бути зарахованим до вказаної вислуги років.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові 17 травня 2016 року (справа № 552/4716/13-а).

Також, у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року (справа № 344/11838/14-а) викладена правова позиція, відповідно до якої до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, не може зараховуватися трудова діяльність на посаді державного службовця, кваліфікаційні умови якої (посади) не вимагали від особи, яка її обіймала, вищої юридичної освіти, а особа, яка фактично її обіймала, такої освіти не мала; чи коли через якийсь час на підставі нормативного регулювання такі умови до згаданої посади були запроваджені, а особа, яка продовжувала її обіймати, здобула вищу юридичну освіту; або містить такі умови, але особа, яка обіймала посаду державного службовця, не мала відповідної освіти чи мала спеціальну, гуманітарну чи іншу вищу освіту, але не юридичну, тощо.

Відповідно до ч.7 ст.27 Закону України «Про прокуратуру», вищою юридичною освітою є вища юридична освіта ступеня магістра (або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року), а також вища юридична освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що хоча ступінь бакалавра відповідно до законодавства про освіту є ступенем вищої освіти, однак у спірних правовідносинах підлягає застосуванню саме спеціальна норма Закону України «Про прокуратуру», яка визначає особливі умови зарахування відповідного періоду до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років.

Так, частиною сьомою статті 27 Закону України «Про прокуратуру» прямо визначено, що вищою юридичною освітою у розумінні цього Закону є вища юридична освіта ступеня магістра або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста.

Отже, для цілей застосування статті 86 Закону України «Про прокуратуру» наявність у особи лише освітнього ступеня бакалавра права не може вважатися достатньою для висновку про наявність у неї вищої юридичної освіти у спеціальному значенні цього Закону.

Судом встановлено, що у період роботи з 22.07.2002 по 29.12.2003 на посаді державного службовця в Донецькому обласному управлінні юстиції позивач мав кваліфікацію «бакалавр права», тобто на час проходження державної служби не мав вищої юридичної освіти ступеня магістра або прирівняної до неї освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста.

За таких обставин відсутня одна з обов`язкових умов, передбачених частиною шостою статті 86 Закону України «Про прокуратуру», для зарахування такого періоду до вислуги років.

Відтак період роботи позивача на посаді державного службовця з 22.07.2002 по 29.12.2003 в Донецькому обласному управлінні юстиції не підлягає зарахуванню до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем не зараховано до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», половину строку навчання позивача у Міжнародному науково-технічному університеті за спеціальністю 6.0601 «Право» на денній формі навчання.

При цьому суд зазначає, що призначення пенсії за вислугу років належить до повноважень органу Пенсійного фонду України та передбачає перевірку всіх умов, визначених статтею 86 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлену протиправність незарахування позивачу половини строку навчання до вислуги років, суд вважає, що належним способом захисту є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262340032406 від 27.02.2026 року, а також зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2026 про призначення пенсії за вислугу та зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", половину строку навчання з 01.10.1998 по 03.06.2002 у Міжнародному науково-технічному університеті.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262340032406 від 27.02.2026 року,

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", половину строку навчання з 01.10.1998 по 03.06.2002 у Міжнародному науково-технічному університеті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.02.2026 про призначення пенсії за вислугу років

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 10.06.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна