Рішення № 137311029, 08.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 рокуСправа №160/2188/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці №UA403070/2026/0005/2 від 06.01.2026р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 26UA403070000085U8.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за ціною договору, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/2188/26 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Тернопільська митниця у відзиві на позовну заяву вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Під час митного контролю встановлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» надана відповідь на відзив.

Позивач вказує, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 продовжено процесуальний строк розгляду справи на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

26.12.2024 між TRIANGLE TYRE CO.LTD , Китай (Продавець) і ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (Покупець) було укладено контракт № ТRI-2612, за яким Продавець продає, а Покупець купує на умовах FOB Qingdao, Китай відповідно до Інкотермс 2010 шини вантажні в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до пунктів 2, 3 контракту кількість товару погоджується сторонами та зазначається у відповідних Специфікаціях до цього контракту. Ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, узгоджується сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього контракту. Орієнтовна сума контракту становить 15000000 доларів США. Сума контракту може бути змінена додатковими угодами до цього контракту.

На виконання умов контракту, та укладеної до нього Специфікацій №6, інвойсу №12252003840-4 від 15.09.2025р. на суму 111 952,80 доларів США та Специфікації №6-16 від 15.09.2025р на митну територію України завезений товар шини загальною кількістю 110 шт. на загальну суму 36 554,00 доларів США .

З метою митного оформлення товару декларантом 05.01.2026 року подано до Тернопільської митниці декларацію 26UA403070000085U8, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

Товар №1 «Шини та покришки пневматичні гумові нові для використання на будівельних, гірничих або промислових транспортних засобах і машинах: -шина 875/65R29-TB598S *** E-4 T2 - 6 шт. -шина (покришка, камера, ободна стрічка) 18.00-25-32PR TL612 E-3/L-3 - 4 компл. -шина 23.5-25-20PR TL612 E-3/L-3 - 12 шт.»;

Товар №2 «Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: -шина 295/80R22.5-18PR TRS06+ 3PMSF 152/149M (індекс навантаження 152/149, індекс швидкості M, посадочний діаметр - 22.5) - 18 шт. -шина 315/80R22.5-20PR TR688 157/154L (індекс навантаження 157/154, індекс швидкості L, посадочний діаметр - 22.5) - 54 шт. -шина 265/70R19.5-18PR TRS02 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 16 шт.».

Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом - ціною контракту.

Для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару позивачем були подані наступні документи: сертифiкат вiдповiдностi ( Certificate of conformity) №UA.014.47435-25 від 18.09.2025; пакувальний лист № 12252003840-4 від 15.09.2025; рахунок-фактура (інвойс) №12252003840-4 від 15.09.2025; коносамент №ZH250900329 від 18.09.2025; автотранспортна накладна № 2530 від 02.01.2026; декларація про походження товару № 12252003840-4 від 15.09.2025; статус особи, яка подає митну декларацію від 2; некласифікований комерційний документ - Специфікація № 6-16 від 15.09.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №102 від 18.09.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №96 від 04.09.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4 від 02.01.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №02.01/26-11 від 02.01.2026; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №6 від 01.08.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № TRI2612 від 26.12.2024; договір про надання послуг митного брокера № 2412/24 від 24.12.2024; договір про надання послуг митного брокера - Додаткова угода від 19.04.2025; договір (контракт) про перевезення №К191124 - 28 від 19.11.2024; інші некласифіковані документи - комерційна пропозиція №12252003480-4 від 20.08.2025; копія митної декларації країни відправлення №420420250000319741 від 16.09.2025.

05.01.2026 декларантом отримано повідомлення від митниці (ідентифікатор повідомлення 9ed36721-1d50-452c-b5c8-b337c9bce834), якою було запропоновано надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. А в разі їх відсутності: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

05.01.2026 за №05-01/2026 позивачем були надані пояснення та зазначено, що були надані всі наявні документи та додаткові документи надані не будуть. Товариство просило завершити митне оформлення за ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

За результатом розгляду документів Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA403070/2026/0005/2 від 06.01.2026.

Позивачем 06.01.2026р. було подано митну декларацію 26UA403070000115U3 з відкоригованою (збільшеною) митною вартістю товару, в результаті чого позивач сплатив збільшений розмір ввізного мита - на 11 577,20грн. та відповідно ПДВ на 35 128,57 грн. А всього загалом на 46 705,77 грн. (графа 47 митної декларації).

Позивач вважає, що зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з чим подав позовну заяву до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).

За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідачем митна вартість товарів була визначена за другорядним -резервним методом згідно з положеннями ст. 64 МК України.

Митна вартість товару була розрахована митним органом, виходячи з інформації щодо вартості: товару №2 згідно з ЕМД від 22.10.2025 №25UA100320040397U5 на рівні 3,04 дол.США/кг (222,0988 USD/штука), товар - шини гумові, нові, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121:100EV1960G 385/65R22,5 18PR 158/(160)L(K) GT978+ GT RADIAL 13 шт. 100EV1960G 385/65R22,5 18PR 158/(160)L(K) GT978+ GT RADIAL 13 шт.100EV1960G 385/65R22.5 20PR 164(160)K(L) GSR259 GITI -92 шт. 100EV1657Q 295/80R22.5 18PR 152/149 M GDR655 GITI 40 шт.100EV1960G385/65R22,5 18PR 158/(160)L(K) GT978+ GT RADIAL 3 шт. 100EV1982Q 315/80R22.520PR 158/150(154/150)L(M) GSR237 GITI 60 шт. Торговельна марка: GT RADIAL,GITI. Виробник: GITI Tire Global Trading Pte. Ltd. Країна виробництва: CN, умови поставки CIF.. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Суд зазначає, що в рішенні відсутні порівняні характеристики оцінюваного товару, , не зазначено інформацію і джерела, які були використані митним органом під час визначення митної вартості товару позивача.

Тобто, відповідачем не було проведено детальне дослідження митних декларацій за рішеннями - відсутні відомості про порівняння умов поставки за наведеним відповідачем рішеннями, що слугували джерелом коригування митної вартості, і на підставі яких обрано метод для визначення вартості.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Щодо окремих зауважень митниці у спірному рішенні.

Відповідачем зазначено, що поставка товару здійснювалась на підставі контракту №TRI2612 від 26.12.2024, що укладений між Triangle Tyre Co.Ltd (Продавець) та ТОВ «Техімпормаркет» (Покупець) (надалі Контракт ЗЕД).

Відповідно до п.1. контракту ЗЕД, Продавець продасть, а Покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Подана до митного оформлення Специфікація №6 від 01.08.2025, видана на суму 732125,37 дол. США, передбачає 100% передоплату. Специфікація №6-16-OOCU7132530 від 15.09.2025, видана на суму 36554,00 дол. США, також передбачає 100% передоплату (сума даної поставки). Відповідно до п.3 контракту ЗЕД, орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол. США. При цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №№96 від 04.09.2025 видана на суму 110 000,00 дол. США, платіжна інструкція в іноземній валюті №102 від 18.09.2025 видана на суму 41392,37 доларів США. У графі 70 «Призначення платежу» даних платіжної інструкції міститься посилання на Специфікацію №6 від 01.08.2025. Відтак, вказане не дозволяє встановити приналежність платіжного документу до конкретної поставки партії товару.

Відповідно до п. 14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити, серед інших, такий обов`язковий реквізит як підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.

На платіжних інструкціях в іноземній валюті №№96 від 04.09.2025, №102 від 18.09.2025, поданих до митного оформлення, такі реквізити відсутні, що не дозволяє їх розглядати як належний документ для підтвердження митної вартості. Зазначене вище не дає можливості ідентифікувати оплату за оцінювані товари, а отже, - декларантом документально не підтверджено відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за оцінюваний товар.

Cпецифікація є невід`ємною частиною контракту ЗЕД. При цьому, подана Специфікація №-16-OOCU7132530 від 15.09.2025 підписана тільки стороною продавця, при цьому прізвище та ім`я підписанта не зазначені. Отже, відповідно до п. 3 Контракту ЗЕД наявна в Специфікації цінова інформація про товар не може розглядатись як дійсна.

За поясненнями позивача, враховуючи специфіку взаємовідносин між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» як покупцем і TRIANGLE TYRECO.LTD як виробником і продавцем шин, враховуючи особливості логістики шин, вже тривалий час напрацювалися умови за якими поставка, тобто формування партії товару яка завантажується виключно в контейнери призначені для морського перевезення, відбувається із групи замовлень, що оформлюються сторонами контракту відповідними специфікаціями. Враховуючи виробничий процес, відвантаження із заводу шин не можливе у чіткій відповідності до специфікації, так як у виробника є питання по складам, наявності та логістиці.

Вже по факту готовності замовленого товару формується інвойс, товарні позиції в якому були передбачені в різних специфікаціях, тож і при оплаті в призначенні платежу може зазначатися декілька специфікацій.

Крім того, митна декларація формується на кожен окремий контейнер, а один контейнер не відповідає всьому замовленню і партії відповідно, а є лише його частиною. Для економічної доцільності перевезення та економії коштів контейнер завантажується максимально відповідно в ньому знаходяться шини замовлені згідно різних специфікацій.

На момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

За правовою позицією у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Щодо Специфікації №6-16, то вона є додатком (деталізація) до інвойсу №12252003840-4 від 15.09.2025, в ній вказано яка кількість товару та на яку суму постачається в контейнері, зазначеного інвойсу, в даному випадку контейнер №OOCU7132530.

Стосовно зауважень відповідача, що пунктом 3.11 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №К191124 28 від 19.11.2024, укладеного між ТОВ «Техімпортмаркет» та ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді», передбачено надання Виконавцем Замовнику актів надання послуг, які до митного оформлення надані не були.

Надання транспортно-експедиторських послуг здійснює ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді». Водночас ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді», відповідно до договору №К191124-28 від 19.11.2024р., має право укладати договори з іншими підприємствами в межах здійснення своїх зобов`язань перед ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ».

Розрахунки між ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» та третіми особами є приватно-правовими відносинами та стосуються сторін договору. Обставини розрахунків між ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» та третіми особами декларанту невідомі, проте вони жодним чином не впливають на числові показники митної вартості товару, що розмитнювався, оскільки всі витрати ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» виклав у рахунку, що був наданий до попередньої декларації відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Акт наданих послуг видається виконавцем замовнику для підтвердження факту виконання робіт та отримання оплати. Цей акт складається після завершення послуг (або щомісяця за довгостроковими угодами) та підписується обома сторонами, що підтверджує взаємну згоду щодо обсягу, якості та вартості наданих послуг

Виконання договору №К191124-28 від 19.11.2024р. на транспортно-експедиторське обслуговування не стосується спірних відносин. Втручання митного органу у приватно-правові відносини сторін договору є виходом за межі повноважень митного органу.

Суд не приймає зауваження митниці, що митна декларація країни відправлення №420420250000319741 від 16.09.2025 не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації.

Зі змісту ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Декларація країни відправлення була оформлена в країні продавця товару виключно в порядку вимог чинного законодавства Китаю. Будь-яких повідомлень з боку представників китайської митниці, зокрема, щодо незаконних дій з приводу товару, його продажу, відправки тощо, на адресу відповідача не надходило.

Щодо спрацювання індикаторів ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, судом враховуються висновки Верховного Суду у постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17, в якій зазначено, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

З приводу зауважень відповідача, що позивачем не були надані всі документи, витребувані митницею, суд зазначає наступне.

Позивачем були надані бухгалтерські документи, які містять суть операції з імпорту товару, а також підтверджують його числову вартість.

Надання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України вимагається у разі, якщо надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 звернув увагу на те, що основними документами які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі №815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/0005/2 від 06.01.2026р не є обґрунтованим виходячи з вимог частини 2 статті 55 МК України, а тому підлягає скасуванню.

Зважаючи на це, що суд дійшов висновку про протиправність і скасування вказаного рішення про коригування митної вартості товарів.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1250 від 28.01.2026.

З врахуванням наведеного, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (вул. Будівельників, буд. 34, м. Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 45589470) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці №UA403070/2026/0005/2 від 06.01.2026р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 26UA403070000085U8.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (вул. Будівельників, буд. 34, м. Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 45589470) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2 662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона