Ухвала суду № 137310305, 02.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

про заміну сторони виконавчого провадження

02.06.2026

Справа № 522/9513/18

Провадження № 6/522/548/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді - Ярема Х.С. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: первісний стягувач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 , виконавець Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні № 60205736 про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі рішення суду № 522/9513/18 від 29.10.2018.

06.05.2026 заява прийнята до розгляду.

Судом встановлено наступне.

29.10.2018 рішенням суду у справі № 522/9513/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором №б/н від 29.01.2017 у сумі 12 090,76 грн. та судовий збір 1 762 грн.

14.02.2019 видано виконавчий лист № 522/9513/18.

На виконанні у Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 60205736 відкрите постановою від 03.10.2019 щодо виконання виконавчого листа №522/9513/18 від 14.02.2019.

28.03.2024 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АТ КБ «Приватбанк» було укладено Договір факторингу № ПК-280324, за умовами якого банк відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором від 29.01.2017 у сумі 4 262,85 грн.

Висновки суду.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п`ята статті 15 Закону про виконавче провадження).

Наявність судового рішення (чи рішення іншого органу) про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Здійснюючи відступлення права вимоги, кредитор передає свої права не за договором у цілому (оскільки договір може охоплювати багато зобов`язань), а у розрізі конкретного (их) зобов`язання (нь).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 04.06.020 р. у справі №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Сам же обсяг і зміст прав, що передаються, визначається первісним кредитором та новим кредитором за їх згодою. При цьому, первісний кредитор не зобов`язаний передавати повний обсяг своїх прав новому кредитору. За умови подільності зобов`язання, може мати місце часткова заміна кредитора.

У виконавчому провадженні № 60205736 з боржника ОСОБА_1 стягується сума заборгованості на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 13 852,76 грн. за виконавчим листом № 522/9513/18 від 14.02.2019.

Виходячи з умов договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло права вимоги до ОСОБА_1 на суму боргу 4 262,85 грн.

Отже, право вимоги, яке передано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором факторингу є меншим від визначеної судом суми боргу ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Приватбанк» та є меншим від суми яка стягується з ОСОБА_1 у вказаному виконавчому провадженні.

Відтак, заміна сторони стягувача у виконавчому провадженні на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» призведе до фактичного отримання останнім права вимоги до ОСОБА_1 у розмірі більшому, аніж передбачено договором факторингу, що є порушенням вимог ст. 514 ЦК України, фактичною зміною умов матеріального правонаступництва, а тому у заміні сторони виконавчого провадження суд відмовляє.

Керуючись ст. 442 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у п`ятнадцяти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвалу складено 11.06.2026.

Суддя Ярема Х.С.