Ухвала суду № 137309780, 18.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38944/24

Провадження № 1-кс/947/6942/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ,яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000551від 27.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ,яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000551 від 27.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на речі які 12.05.2026 були вилучені в ході обшуку за місцем мешканняОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор надав заяву в якій просив розглянути клопотання без його участі, вимоги якого просив задовольнити. Власник майна у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162480000551 від 27.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.04.2024 до ЧЧ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява голови правління ОСББ «Корольова116» (код ЄРДПОУ-40598302) ОСОБА_6 , про те що невстановлені особи шахрайським шляхом заволодіти об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала га праві приватної власності ОСОБА_7 , сума збитків встановлюється.

В ході досудового розслідування та з допиту свідка ОСОБА_6 , встановлено, що з 2019 року він є головою правління ОСББ «Королева 116», яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак.Корольова, 116. Також у цьому будинку він проживає з 2001 року. Членом ОСББ є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_3 . ОСОБА_7 він востаннє бачив у літню пору 2020 року. ОСОБА_7 за цією адресою проживав самостійно. До 2020 року ОСОБА_7 проживав на дачі, яка, як він пояснював, розташована в с. Алтестово Одеської області і з`являвся в цій квартирі раз на два тижні. Після 2020 року ОСОБА_7 перестав взагалі з`являтися на адресу: АДРЕСА_2 , проте знайомі повідомили, що бачили ОСОБА_7 у м. Одесі та він проживає в якихось гаражах на вул.Авдєєва-Чорноморського у м.Одесі. З 2020 року до теперішнього часу у ОСОБА_7 утворилася заборгованість із комунальних послуг у розмірі понад 11 тисяч гривень. До 2019 року ОСОБА_7 платив комунальні послуги після того, як він з ним кілька разів лаявся. ОСОБА_7 пояснював, що він не живе за цією адресою та платити не збирається, проте після переконань оплачував комунальні послуги. ОСОБА_7 був пенсіонером. У ОСОБА_7 був мобільний телефон з номером НОМЕР_1 , яким раніше він дзвонив, проте потім цей телефон перестав працювати, в якому році це сталося не пам`ятає. 02.04.2023 року йому хтось із сусідів сказав, що незнайомі люди розкрили квартиру АДРЕСА_3 та вивозять речі, меблі. Він підійшов і побачив жінку, яка всім розпоряджалася і запитав, що відбувається, на що вона представилася ОСОБА_8 і пояснила, що вона працює в агентстві нерухомості, назва на кшталт «Південний захід» і пояснила, що вона є представником дочки ОСОБА_7 , яка проживає в США та за її розпорядженням вивозять речі та меблі. Він сказав ОСОБА_9 , що напише заяву в поліцію, що незаконно розкрили вхідні двері в цю квартиру і проникли. ОСОБА_10 дала йому свої номери телефонів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . ОСОБА_10 з номера НОМЕР_2 на його номер телефону з месенджера «Вотсап» скинула фотографію свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4 на ім`я ОСОБА_7 . ОСОБА_10 сказала, що надасть документ, який дає їй право представляти інтереси власника, на той час він не знав, що ОСОБА_7 помер. 21.12.2023 йому зателефонував чоловік та представився ОСОБА_11 та сказав, що він новий власник квартири АДРЕСА_3 та пояснив, що збирається робити ремонт у цій квартирі і йому необхідно відключити воду у трубах. ОСОБА_11 дзвонив йому з номера телефону - НОМЕР_4 . Він сказав, щоб ОСОБА_12 надав документи, що встановлюють право на дану квартиру, і пояснив, що по даній квартирі є заборгованість і до продажу даної квартири власник ОСОБА_7 мав сплатити заборгованість, після чого отримати у нього як голову довідку та після цього продати свою квартиру. ОСОБА_11 зі свого номера телефону НОМЕР_4 на його номер телефону НОМЕР_5 у месенджері «Вайбер» скинув фотографію договору купівлі-продажу даної квартири від 20.12.2023, а також фотографію чоловіка у віці, як він пояснив це був ОСОБА_7 власник квартири, який підписував цей договір у нотаріальній конторі. Оглянувши цю фотографію чоловіка, яку скинув у месенджер ОСОБА_11 він зрозумів, що це не власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_7 , оскільки був схожий нього зовні. 27.01.2024 року він із заявою звернувся до ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області з проханням перевірки правильності операції купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 та від співробітників поліції дізнався, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 як невідомий у гаражах на вул. Авдєєва-Чорноморського в м. Одесі, після чого був упізнаний якимсь його знайомим. Йому показали фотографію трупа і він упізнав у ньому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При посвідченні 20.12.2023 приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_13 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , який зареєстрований в реєстрі за №102 був наданий паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 17.02.1998 Київським РВ УМВС України в Одеській області.

24.09.2024 з ГУ ДМС в Одеській області тимчасовим доступом до речей та документів вилучена копія заяви про видачу паспорту серії НОМЕР_6 , виданий 17.02.1998 Київським РВ УМВС України в Одеській області на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, фотографія в паспорті громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 17.02.1998 Київським РВ УМВС України в Одеській області, який був наданий 20.12.2023 приватному нотаріусу ОМНО ОСОБА_13 для посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 та фотографія в копія заяви про видачу паспорту серії НОМЕР_6 , виданий 17.02.1998 Київським РВ УМВС України в Одеській області на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відрізняються.

Таким чином, при посвідченні 20.12.2023 приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_13 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , який зареєстрований в реєстрі за №102 був наданий паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 17.02.1998 Київським РВ УМВС України в Одеській області з ознаками підробки.

Крім того, згідно даних бази ІТС ІПНП «Цунами» встановлено, що 15.11.2021 за адресою: АДРЕСА_5 виявлено труп невстановленого чоловіка, якого громадянин ОСОБА_14 впізнав як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також згідно відповіді ГУ ПФУ в Одеській області від 17.05.2024 ОСОБА_7 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію за віком по 30.06.2023. З 01.07.2023 виплату припинено у зв`язку з тривалим неотриманням пенсії через поштове відділення зв`язку.

На підставі викладеного можна зробити висновок про те, що ОСОБА_7 не міг бути присутнім 20.12.2023 під час укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 .

Також, 27.04.2026 на вимогу слідчого отримана відповідь з КП «Міське агентство з приватизації житла» ОМР за №361/01-06 та надана копія заяви ОСОБА_7 до КП «Міське агентство з приватизації житла» ОМР від 08.11.2023 про видачу дубліката свідоцтва про право власності, в якої вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_7 .

Згідно рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС 3-го відділу УПК в Одеській області ДКП НП України ОСОБА_15 встановлено, що мобільним телефоном з номером НОМЕР_7 користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій від імені ОСОБА_7 отримував в КП «Міське агентство з приватизації житла» ОМР дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

З урахуванням вищевикладеного є підставі вважати, що до скоєння даного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС 3-го відділу УПК в Одеській області ДКП НП України ОСОБА_15 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно інформації з державного реєстру речових прав відомості на нерухоме майно на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 30.04.2026 за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, в ході проведення якого було виявлено та вилучено наступні речі та документі, а саме:

-Мобільний телефон «Samsyng Galaxy A16» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_8 та НОМЕР_9 без сім-картки;

-паперовий конверт «lifecell» з номером телефону НОМЕР_10 ;

-паперовий конверт «lifecell» з номером телефону НОМЕР_11 ;

-пластиковий тримач для сім-карти «Київстар» без основної сім-картки, з додатковою сім-карткою з номером НОМЕР_12 ;

-картонний лист з рукописним текстом « ОСОБА_16 15 лютого 1958 февраль…» на 1 арк.;

-картонний лист з рукописним текстом «Тех паспорт кв Варненск 16 єтаж 3…» на 1 арк.;

-блокнот з написом «WAVE CATCH IT» з рукописним текстом на 67 аркушах;

-аркуш паперу з рукописним текстом « НОМЕР_13 ОСОБА_17 » на 1 арк.;

-копія тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_14 на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк.;

-копія паспорту РФ серії НОМЕР_15 на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк.;

-оригінал договору дарування. Укладений 11.12.2009 між ОСОБА_18 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_19 та зареєстрований в реєстрі за №7-4293 на 1 арк.;

-заява ОСОБА_20 від 20.08.2022 на 1 арк.;

-медична довідка серії 2МДМ №311795 на ім`я ОСОБА_5 ;

-паспорт громадянина РФ серії НОМЕР_15 на ім`я ОСОБА_5 на 10 арк.

13.05.2026 слідчим у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

В даному випадку слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що вилучені в ході обшуку мобільний телефон «Samsyng Galaxy A16» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (дзвінки, листування, фото, файли, програми, номери телефонів осіб пов`язаних з вчиненням дій щодо заволодіння шахрайським шляхом об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 ) в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від, а отже, воно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.

Слідчий суддя не виключає факту того, що вказаний телефон використовувався при спілкуванні з особами, які перевіряються на причетність щодо вчинення злочинів у даному провадженні, зокрема через них відбувався обмін повідомленнями за допомогою месенджерів, вони можуть містити електронні файли та електронне листування, що стосується обставин вчинення злочину, відтак, дослідження його вмісту потрібно здійснювати із залученням спеціаліста, експерта, в умовах лабораторії, зокрема з метою відновлення видалених файлів.

Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилученого телефону, а обов`язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.

При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.

Враховуючи викладене, арешт на вилучене майно є необхідним, з метою його збереження та подальшого детального огляду, використання в ході проведення необхідних судових експертних досліджень, в тому числі комп`ютерно технічних експертиз, з метою виявлення та вилучення інформації (в тому числі видаленої), що зберігається в пам`яті мобільного телефону.

В свою чергу на підставі долучених до клопотання матеріалів, слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку документи (рукописні тексти, медична довідка, копії паспортів) відповідають критеріям речових доказів, оскільки належать особам, причетність до вчинення кримінального правопорушення якого перевіряється наразі органом досудового розслідування, у них можуть міститися відомості з приводу здійснення діяльності пов`язаної з обставинами кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У даному випадку існує необхідність гарантувати незмінність та цілісність вилученого оригіналу договору дарування, укладений 11.12.2009 між ОСОБА_18 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_19 та зареєстрований в реєстрі за №7-4293 на 1 арк., як об`єкта можливого почеркознавчого та технічного дослідження, оскільки будь-яке втручання, підміна або пошкодження документа унеможливить проведення повного та об`єктивного експертного дослідження.

Окрім того, матеріали клопотання свідчать, що особа, у якої вилучено зазначений документ, перевіряється на причетність до вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим існує обґрунтований ризик впливу на доказову базу, у тому числі шляхом спроб знищення, підроблення або приховування документів, які мають значення для кримінального провадження.

З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку, що накладення арешту на оригінал договору дарування є необхідним, обґрунтованим та пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження, спрямованим на збереження речового доказу та забезпечення можливості проведення експертних досліджень.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих, чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя встановив відповідність вилученого майна ознакам речового доказу.

Отже, за наявності достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, а вилучене майно ймовірно містить відомості, що можуть мати значення для цього провадження, а тому є вагомі підстави вважати, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання майна, на яке детектив просить накласти арешт.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст.. 174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забоpoною користування тa розпорядження майном, яке вилучено 12.05.2026 в ході обшуку за місцем мешканняОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

-мобільний телефон «Samsyng Galaxy A16» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_8 та НОМЕР_9 без сім-картки;

-паперовий конверт «lifecell» з номером телефону НОМЕР_10 ;

-паперовий конверт «lifecell» з номером телефону НОМЕР_11 ;

-пластиковий тримач для сім-карти «Київстар» без основної сім-картки, з додатковою сім-карткою з номером НОМЕР_12 ;

-картонний лист з рукописним текстом « ОСОБА_16 15 лютого 1958 февраль…» на 1 арк.;

-картонний лист з рукописним текстом «Тех паспорт кв Варненск 16 єтаж 3…» на 1 арк.;

-блокнот з написом «WAVE CATCH IT» з рукописним текстом на 67 аркушах;

-аркуш паперу з рукописним текстом « НОМЕР_13 ОСОБА_17 » на 1 арк.;

-копія тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_14 на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк.;

-копія паспорту РФ серії НОМЕР_15 на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк.;

-оригінал договору дарування. Укладений 11.12.2009 між ОСОБА_18 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_19 та зареєстрований в реєстрі за №7-4293 на 1 арк.;

-заява ОСОБА_20 від 20.08.2022 на 1 арк.;

-медична довідка серії 2МДМ №311795 на ім`я ОСОБА_5 ;

-паспорт громадянина РФ серії НОМЕР_15 на ім`я ОСОБА_5 на 10 арк.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1