Рішення № 137309629, 08.06.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

08.06.2026

Справа № 494/787/26

Провадження № 2/494/660/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання Авдєєвої С.В.,

представник позивача Борисова А.Г.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №494/787/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської області про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2026 року представник позивача адвокат Борисова Анастасія Григорівна в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Березівського районного суду Одеської області із позовом про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.

Суд також вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів, постійним повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені ЦПК України.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

З урахуванням поданої представником позивача ОСОБА_5 заяви про збільшення вимог та уточненої позовної заяви, позивач просить встановити факт перебування на його утриманні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.50-53). Позовна заява мотивована тим, що позивач проживає однією сім`єю з ОСОБА_1 та дітьми, бере участь у їх вихованні, забезпечує їх побутові потреби, а встановлення відповідного факту необхідне йому для підтвердження перебування на його утриманні чотирьох неповнолітніх дітей та отримання відстрочки від призову на військову службу. Також, вказав, що з 11 грудня 2025 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_1 . Від попереднього шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 народилися малолітні діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 03 грудня 2025 року у справі №494/2677/25 з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання зазначених дітей. Позивач зазначав, що відповідно до довідки Березівського відділу державної виконавчої служби №2568/19.1-32 від 13.03.2026 аліменти фактично не сплачуються, а відповідач ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів. Окрім того, від іншого чоловіка у ОСОБА_1 є син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також позивач посилався на те, що від попереднього шлюбу з ОСОБА_10 має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Шлюб між сторонами було розірвано. Відповідно до висновку органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради №1111/01-20 від 14.04.2025 встановлено порядок участі матері у вихованні дитини та зазначено, що ОСОБА_6 проживає разом із батьком. Позивач стверджував, що фактично утримує всіх 4 дітей, забезпечує їх харчуванням, одягом, медикаментами, навчальним приладдям, сплачує витрати на проживання та здійснює повне матеріальне забезпечення сім`ї. Як підставу звернення до суду позивач зазначив необхідність отримання рішення суду для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 02.08.2026 року.

У судовому засіданні 08.06.2026 року представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та уточненій позовній заяві. Також наголошувала, що встановлення даного факту необхідно для отримання позивачу відстрочки від мобілізації.

У судовому засіданні 08.06.2026 року ОСОБА_1 позовні вимоги визнала, та вказала, що дійсно позивач проживає разом з нею та утримує її трьох неповнолітніх дітей та одного свого.

У судові засідання 07.05.2026 року та 08.06.2026 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 а також третя особа Відділ опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради не з`явились, без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, про дату, час та місце розгляду справ повідомлялись належним чином, а тому на підставі ст.128-130 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), особи вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Вислухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_1 , ігнорування викликів до суду іншими відповідачами та представником третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 2 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач в позовному провадженні просить встановити факт перебування на його утриманні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Частиною першою статті 121 Сімейного кодексу України (далі СК України), передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Щодо ОСОБА_6 судом встановлено, що позивач є його батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . (а.с.11).

Також, матеріали справи містять висновок органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради №1111/01-20 від 14.04.2025року (а.с.19-20) щодо участі матері у вихованні дитини та проживання дитини з батьком.

Суд вважає зазначити, що зазначені документи підтверджують батьківство позивача, проживання дитини з ним та наявність сімейних відносин, однак не створюють необхідності окремого судового встановлення факту перебування рідної дитини на утриманні батька, оскільки відповідний обов`язок прямо випливає із закону та підтверджується документом про походження дитини від батька.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Отже, суд доходить висновку щодо дитини ОСОБА_6 матеріали справи підтверджують батьківство позивача, однак не доводять наявності юридичної необхідності у встановленні окремого факту перебування цієї дитини на утриманні позивача в порядку позовного провадження.

Щодо неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження їх батьком є ОСОБА_3 (а.с.12-13). Щодо неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьком записано ОСОБА_3 , однак з урахуванням частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.53 зворотній бік- 54).

До позовної заяви долучені судове рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей, виконавчі документи та матеріали, пов`язані з виконанням рішення про стягнення аліментів.

Однак, суд звертає увагу, що наявність судового наказу про стягнення аліментів та виконавчого провадження (а.с.15-17) підтверджує, що питання виконання біологічним батьком обов`язку щодо утримання дітей вже є предметом правового регулювання та примусового виконання у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що встановлення факту перебування дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на утриманні позивача фактично впливало на невиконання біологічним батьком ОСОБА_3 його батьківських обов`язків.

Суд також звертає на те, що позивачем не надано належних та достатніх доказів того, що саме ОСОБА_2 є основною та постійною особою , яка матеріально забезпечує дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Посилання позивача та представника позивача на спільне проживання та сімейні відносини, не можуть слугувати безспірною підставою перебування дітей на утриманні ОСОБА_2 .

За змістом статей 76, 77, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази відповідно до статті 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.

Оцінюючи надані докази у сукупності, суд доходить висновку, що вони підтверджують факт проживання позивача однією сім`єю з матір`ю дітей та участь позивача у сімейному житті, однак не підтверджують належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами саме факт перебування дітей на його утриманні.

Водночас, суд звертає увагу, що у позові та під час судового розгляду зазначено, що даний факт утримання неповнолітніх дітей необхідний саме для отримання відстрочки від мобілізації.

Згідно із ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

В ході розгляду справи позивачем не надано та судом не встановлено факту порушення особистих прав позивача, які б підлягали захисту у судовому порядку в обраний ним спосіб.

На думку суду факт розірвання шлюбу між сторонами, проживання дітей з батьком та те, що сторони не проживають разом, не свідчить про неможливість участі матері, та іншого батька у вихованні та утриманні дітей

Відтак, суд доходить до висновку, що під час розгляду справи позивачем не доведено, що його права порушені або оспорюються відповідачами.

Судом відзначається, що доведення факту утримання дітей, пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких інший батько чи мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дітей, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом, а не задля мети, як у даному випадку, - саме для отримання відстрочки від мобілізації позивачу. .

В даному випадку, у суду створюється думка, що позивач діє не в найкращих інтересах дітей, а саме в своїх особистих цілях, задля отримання відстрочки від військового обов`язку, особливо в умовах воєнного стану, а відтак у позовних вимогах слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 7681, 89, 141, 258, 259, 263265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, статтями 141, 150, 180, 181 Сімейного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської області про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (адреса: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_4 ).

Третя особа: Відділ опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської області (вул. Танцюри Євгенія, 22, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ 26303175).

Повний текст рішення суду виготовлений та підписаний 11.06.2026 року.

Суддя І.А. Римар