Постанова № 137309290, 09.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10032/26

Провадження № 3/686/2616/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.26

09 червня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., з участю секретаря судового засідання Тарарєєвої Д.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Максименко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Немиринці Старокостянтинівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, особи з інвалідністю III групи,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 о 15 год. 14 хв. 29 березня 2026 року у м.Хмельницькому, по вул.Трудовій, 10, керував транспортним засобом марки та моделі «Volkswagen Vento», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість та виражене тремтіння пальців рук) та, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Факт вчинення вказаного порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , який у суді заперечив свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення та просив закрити провадження в справі, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, в їх сукупності, зокрема й наданими останнім у судовому засіданні поясненнями, з-поміж іншого, й про те, що о 15 год. 14 хв. 29.03.2026 р. він дійсно керував автомобілем марки та моделі «Volkswagen Vento», номерний знак НОМЕР_1 , однак за допомогою проблискових маячків був зупинений поліцейськими, які перед тим довго їхали за ним та які, в ході спілкування з ОСОБА_1 , повідомили, що у нього наявні ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували проїхати з ними до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, проте проходити такий огляд ОСОБА_1 відмовився, зі слів останнього, саме через недовіру до цих працівників поліції, які його переслідували та не назвали ОСОБА_1 причину зупинки керованого ним автомобіля.

Про те, що у вказані час та місці, на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», у зв`язку з наявною інформацією щодо причетності водія до вчинення адміністративного правопорушення, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб марки «Volkswagen», керований з ознаками наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , якому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак той відмовився від проходження такого огляду, вказав під час надання показань у судовому засіданні й свідок ОСОБА_2 , який також підтвердив факт складання ним направлення на медичний огляд означеного водія та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №627096 від 29.03.2026 р., що ним (інспектором поліції Карповим В.В.) механічно підписаний не був, через поспіх у оформленні відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів у зв`язку з необхідністю поліцейських їхати на інше завдання.

Також, факт вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується й даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №627096 від 29.03.2026 р. (щодо фіксації порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху); направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому відображено наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість та виражене тремтіння пальців рук) і зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду; рапорту працівника поліції від 29.03.2026 р., щодо обставин вищезазначених подій, які відбулись у вказаний день за участю ОСОБА_1 ; здійснених за допомогою відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції відеозаписів, в яких зафіксовані обставини вчинення вищевказаного правопорушення ОСОБА_1 . Зокрема, вказані відеозаписи підтверджують ті обставини, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , в якого посвідчення водія було відсутнє, було зупинено працівниками поліції, які виявили у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та неодноразово пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_1 , який, знаючи про наявність у нього обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння та про існування відповідальності за відмову від проходження такого огляду, будучи попередженим про те, що у випадку зазначеної відмови відносно нього буде складений відповідний протокол, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. І лише після зазначених подій працівник поліції, який роз`яснював ОСОБА_1 його права, правомірно склав відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення та надав цей протокол для підписання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Допущена працівником поліції під час процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення механічна помилка (не вчинення технічної дії з підписання протоколу) є формальною, не впливає на зміст викладених у цьому протоколі обставин та не спростовує самого факту складання інспектором УПП в Хмельницькій області ОСОБА_2 вказаного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Істотних порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такий складений у відповідності до положень ч.1 ст.256 КУпАП, згідно зі ст.251 цього ж Кодексу, є належним, достовірним і допустимим доказом у справі.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що керований ним транспортний засіб, саме через особисті мотиви та переслідування, неправомірно зупинили працівники поліції та безпідставно пропонували проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, не дивлячись на те, що в означені час та місці він ознак наркотичного сп`яніння не мав, а від проходження такого огляду ОСОБА_1 , у зв`язку з недовірою до поліцейських (які хотіли позбавити його права керування транспортними засобами та не озвучували причину зупинки), відмовився вимушено, суд відхиляє, оскільки ці пояснення, що розцінюються як намір ОСОБА_1 уникнути відповідальності за фактично скоєне, є суперечливими, непослідовними та повністю спростовуються вищенаведеними, дослідженими в суді, належними, достовірними та допустимими доказами, зокрема й відеозаписами, про які зазначено вище. Твердження ОСОБА_1 про те, що в стані наркотичного сп`яніння він не перебував та будучи тверезим керував транспортним засобом, суд уважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не ставиться у вину керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Після перегляду вказаних відеозаписів, судом не встановлено будь-яких об`єктивних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції погодитись та пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 проходити такий огляд категорично відмовився. До того ж, варто зазначити, що до обов`язків працівників поліції не входить довготривале вмовляння правопорушників пройти огляд на стан сп`яніння. Натомість, до обов`язку ОСОБА_1 , відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, належало на першу вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, в даному випадку, стану наркотичного сп`яніння. Свою обізнаність зі змістом вказаного пункту Правил дорожнього руху в судовому засіданні не заперечив й сам ОСОБА_1 , який, перед отриманням посвідчення водія, складав відповідний теоретичний іспит на знання вказаних Правил.

За наведених обставин, суд також відхиляє зазначені захисником Максименко Ю.П., у письмовому клопотанні та в судовому засіданні аргументи щодо відсутності в справі належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність зупинки працівниками поліції автомобіля марки та моделі «Volkswagen Vento», номерний знак НОМЕР_1 , та факт керування цим транспортним засобом саме з ознаками наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , який, зі слів захисника, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся, оскільки пройти такий огляд йому не пропонували, а також щодо порушення порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, передбаченого ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція)) та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок), оскільки вказаний порядок проведення огляду, як свідчить вищеозначені відеозаписи, було дотримано.

Так, відповідно до ст.266 КУпАП, Порядку та Інструкції, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 3 Порядку та пункт 6 розділу І Інструкції).

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів (пункт 1 розділу ІІ Інструкції).

Пункт 3 розділу І Інструкції визначає ознаки алкогольного, а не наркотичного сп`яніння. Ознаки наркотичного сп`яніння визначені у пункті 4 розділу І Інструкції.

Отже, саме у випадку алкогольного сп`яніння передбачений огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Вказане підтверджує назва та зміст розділу ІІ Інструкції №1452/735 «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів», який регламентує проведення поліцейським огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.

Тому, приписи розділу ІІ Інструкції щодо огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу незастосовні до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тільки алкогольного спяніння. На це вказує і пункт 12 розділу ІІ Інструкції, у якому також йдеться про те, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тобто, поліцейський не проводить огляд на стан таких різновидів сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.

До такого ж висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.09.2021 року у справі №11-21сап21.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.07.2025 р. у справі №11-97сап25, з посиланням, з-поміж іншого, й на п.12 Інструкції, також звертала увагу на ту обставину, що приписи розділу ІІ Інструкції, щодо огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, застосовуються лише до процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння незастосовні.

Про те, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, зазначено й у п.2 Порядку, що визначає саму процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п.3 Порядку).

У п.п. 2, 4 розділу І Інструкції визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. При цьому, у п.3 Розділу І цієї ж Інструкції визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння, окрім запаху алкоголю з порожнини рота, є також: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Із матеріалів провадження вбачається, що у ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки саме наркотичного сп`яніння, які зазначені у пункті 4 розділу I Інструкції, та у зв`язку з цим, з урахуванням вищенаведених законодавчих вимог, правильно направили ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Будь-яких порушень вимог ст.266 КУпАП, Порядку та Інструкції, під час направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, працівниками поліції допущено не було, судом таких не встановлено.

Так, після зупинки транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 , у останнього працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість та виражене тремтіння пальців рук), наявність яких була зафіксована у вищевказаному направленні, а тому у працівника поліції були достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння та йому обґрунтовано було запропоновано пройти огляд на визначення такого стану. Поведінка ОСОБА_1 та його категорична відмова, безперечно свідчили про його небажання, щоб поліцейські забезпечили його доставку до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

До того ж, доводи щодо порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння є безпідставними, адже останній фактично відмовився від проходження такого огляду. А тому, співробітник поліції, після фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, правомірно оформив відносно останнього відповідні адміністративні матеріали. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Факт того, що працівники поліції, після скерування до суду складених відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення, останнього більше не зупиняли, не може свідчити про провокацію поліцейськими до скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , який із даного приводу з будь-якими заявами до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Твердження захисника щодо неналежності доказів, зокрема всіх складених працівниками поліції процесуальних документів, зокрема складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та направлення, суд уважає безпідставними, з урахуванням наведених вище обставин, а також з огляду на таке.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а також іншими документами.

Відповідно до п.4 ч.1 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція №1395), до протоколу про адміністративне правопорушення, крім іншого, долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Згідно з п.15 розділу ІІ Інструкції №1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Аналогічні положення містить Інструкція № 1395, згідно з п.1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

З огляду на викладене, вищеозначений, складений відносно ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення, а також направлення, за змістом ст. 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення та, відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, як і відеозаписи, є предметом оцінки суду, в сукупності з іншими доказами, при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тому у суду відсутні правові підстави вважати, що вищевказані направлення та протокол, зміст якого відповідає тим фактичним обставинам, що були встановлені судом, є неналежними чи недостовірними доказом у справі. Окрім того, складений відносно ОСОБА_1 протокол не є єдиним джерелом доказів адміністративного правопорушення, суд також враховує інші докази, наявні у справі (у тому числі й відеозаписи, з фіксацією обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення), які походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, які, у своїй сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують його вину, тому немає підстав для закриття провадження в справі, про що клопотали як ОСОБА_1 , так і його захисник.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху повністю доведена, і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що становить підвищену суспільну небезпеку, особи правопорушника, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, не визнав своєї вини та не розкаявся у скоєному, а тому, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На переконання суду таке стягнення буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Особа вважається позбавленою права керування транспортними засобами після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП, особа, позбавлена права керування транспортними засобами, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортними засобами посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: м.Хмельницький, пров.Коцюбинського, 35/2;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Немиринці Старокостянтинівського району Хмельницької області, житель АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №627096 від 29.03.2026 р.).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Суддя