Ухвала суду № 137309194, 11.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11655/26

Провадження № 2/686/7604/26

УХВАЛА

11 червня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Хмельницький, в порядку ст. 247 ЦПК України, справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України, представник Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник - Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 110000000,00 грн., завданої йому тривалою бездіяльністю ДКСУ, внаслідок якої порушено його право на судовий захист в порядку ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ч.1 ст. 23 та ст.ст. 1167 1 1173 ЦК України та ст. 55,56, ч. 9 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України.

Ухвалою судді від 21 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач в позовній заяві вказав, що просить слухати справу за його відсутності.

Позивач 25.05..2026 року звернувся до суду з клопотанням про призначення судової психіатричної експертизи відповідачу. В клопотанні вказав, що оскільки суд не є спеціалістом в галузі медицини, а саме психіатрії, враховуючи те, що всупереч законам логіки і здорового глузду, діючої Конституції і Законів України, практиці ЄСПЛ як джерела права, Відповідач заперечує очевидність, а саме порушення його права на справедливий суд/судовий захист та завдання йому моральної шкоди, що дає йому як лікарю ґрунтовні сумніви у розладах психічного стану відповідача та його дієздатності, який не відповідає за своїми конституційними обов`язками, а недієздатність відповідача потрібно підтвердити висновком експерта-психіатра, застосовуючи граматичний, логічний, системний і телеологічний способи при тлумаченні ст. 103 та 105 ЦПК України.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази як будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи , у відповідності до ч.2 ст. 76 ЦПК України, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частинами 4, 5 ст. 103 ЦПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У даному випадку позовні вимоги позивача до Держави Україна, обґрунтовуються тривалою бездіяльністю Міністерства юстиції України стосовно невиконання рішення суду.

На підставі викладеного, виходячи з предмету позовних вимог, не підлягає задоволенню клопотання позивача про призначення у справі судової психіатричної експертизи Державі Україна.

Згідно усталеної судової практики Верховного Суду, зазначеної зокрема у постановах від 23 грудня 2019 року у справі № 466/10464/16-ц; та від 29 серпня 2019 року у справі № 610/2972/17, визначено, що ухвали суду першої інстанції про відмову у призначенні експертизи не можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.

Так, відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

У частині першій статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду. У вказаному переліку є ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи. Водночас ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи у цьому переліку відсутня.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду, яким спір має бути вирішений по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.102,103, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення психіатричної експертизи відповідачу Державі Україна, у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України, представник Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В.Мазурок