Ухвала суду № 137308412, 08.06.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2327/26

Провадження №1-кп/944/1236/26

УХВАЛА

08.06.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові, в режимі відеоконференції, угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026000000000868 від 15.04.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Стрий Львівської області, українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України

ВСТАНОВИВ:

27.04.2026 року до Яворівського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026000000000868 від 15.04.2026 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

05.06.2026 року на адресу суду надійшла угода про визнання винуватості від 01.06.2026 року, укладена між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестиції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 . При укладенні угоди сторони врахували, що обвинувачена ОСОБА_5 беззастережно визнала свою винуватість в інкримінованих їй діяннях, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, за обставин, викладених у повідомленні про підозру та зобов`язується:

- надати стороні обвинувачення достовірну та повну інформацію, яка їй відома, що стосується вчинення організатором та іншими особами цих кримінальних правопорушень, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження;

- обвинувачена ОСОБА_5 добровільно бере на себе обов`язок протягом 30 днів після затвердження судом угоди зробити внесок на офіційний рахунок, відкритий на підтримку військової частини НОМЕР_1 у розмірі 133 120 грн, внесених як застава у даному кримінальному провадженні, а копії документів, що підтверджуються перерахування коштів невідкладно направити прокурора та до суду, який затвердить угоду;

- співпрацювати з правоохоронними органами та надати інформацію щодо відомих їй обставин, що стосуються вчинення організатором й іншими особами цих кримінальних правопорушень, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження.

Прокурором при вирішенні питання про укладення цієї угоди про визнання винуватості відповідно до вимог статей 470, 472 КПК України враховано такі обставини:

- ступінь та характер сприяння підозрюваної/обвинуваченої в розслідуванні кримінального провадження щодо неї, а саме - активне сприяння ОСОБА_5 розкриттю кримінального правопорушення, що виразилось в повідомленні нею про всі відомі їй обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також у наданні викривальних показань про особу організатора та інших осіб, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження та підлягають встановленню (доказуванню). Таким чином підозрювана ОСОБА_5 активно сприяла встановленню обставин кримінального провадження, у тому числі щодо себе та інших осіб;

- характер і тяжкість підозри/обвинувачення вчинені ОСОБА_5 кримінальні правопорушення є тяжкими злочинами.

Крім цього, при укладенні угоди враховано, що під час досудового розслідування встановлено обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 . Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття, що полягає у визнанні своєї вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та активній позиції, спрямованій на викриття неправомірної діяльності інших осіб. ОСОБА_5 висловлює критичне ставлення та негативну оцінку своїм попереднім протиправним діям, щирий жаль та осуд своєї поведінки, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 поінформувала орган досудового розслідування про раніше невідомі відомості щодо обставин, що досліджуються у кримінальному провадженні. Вчинення кримінального правопорушення через матеріальну залежність - ОСОБА_5 хворіє на тяжку автоімунну хворобу - саркоїдоз легень 2 стадії (доброякісне системне запальне захворювання, в основі якого лежить ураження ретикулоендотеліальної системи з утворенням епітеліоїдно-клітинних гранульом без ознак туберкульозу), була матеріально залежна від організатора ОСОБА_6 , не могла працювати та постійно потребувала коштів на лікування. Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , під час досудового розслідування не встановлено. Сторони підтверджують, що внаслідок вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень матеріальна шкода не завдана. Потерпілих від кримінального правопорушення немає. Цивільний позов під час розслідування кримінального провадження не пред`являвся.

З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, які відобразились у щирому каятті, активному сприянні розкриттю кримінальних правопорушень, вчиненні кримінальних правопорушень через матеріальну залежність, повному визнанні винуватості у вчинених кримінальних правопорушеннях, відсутності фактів притягнення до кримінальної відповідальності раніше, виходячи з викладених вище обставин кримінального правопорушення, а також враховуючи ступінь та характер сприяння ОСОБА_5 у проведенні досудового розслідування щодо неї, яка сприяла встановленню всіх обставин вчинених нею кримінальних правопорушень, наявні фактори щодо суспільного інтересу у забезпеченні швидкого судового розгляду кримінального провадження, а також добровільно погодилась зробити добровільний внесок на офіційний рахунок, відкритий на підтримку військової частини НОМЕР_1 в розмірі 133120 грн, внесених як застава в даному кримінальному провадженні, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України покарання з урахуванням положень ст. 69, 69-1 КК України у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на засуджену обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Із видом та мірою покарання згодні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав вказану угоду та просив таку затвердити.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити на визначених між сторонами умовах.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, розглянувши угоду про визнання винуватості від 01.06.2026 року, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;

2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;

3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, які є тяжкими.

Угода, укладена між ОСОБА_5 та прокурором, відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Згідно вимогам ч.4 ст.474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен у т.ч. з`ясувати вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

За умовами угоди, між прокурором та обвинуваченою погоджене покарання за ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України з урахуванням положень ст. 69, 69-1 КК України у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на засуджену обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що в даному випадку, за наведених в угоді обставинах, неможливо застосувати до ОСОБА_5 вимоги ст.69 КК України, тобто призначити їй основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч.3 ст.332 КК України, виходячи з наступного.

Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Суд зауважує, що частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

Відповідно до ст. 69-1 КК України, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, неодноразово викладеною у судових рішеннях.

Крім того, суд касаційної інстанції неодноразово наголошував, що врахування одних і тих же обставин як таких, що дають підстави для одночасного застосування до засудженого положень ст.69 КК України і призначення йому покарання нижчого від найнижчої межі санкції статті, так і положень ст.75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, є недостатнім. Одночасне застосування двох різних інститутів, пов`язаних із пом`якшенням покарання та звільненням особи від його відбування за вчинення тяжкого а особливо тяжкого злочину, має мати для цього достатні підстави. (Постанова ВС від 17.08.2023 р. № 606/2606/21, Постанова ВС ККС від 9 квітня 2020 року у справі № 727/6578/17).

Зі змісту угоди вбачається, що прокурор та обвинувачена при призначенні покарання із застосуванням положень статей 69, 69-1 КК України взяли до уваги щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, вчинення кримінальних правопорушень через матеріальну залежність, повне визнання винуватості у вчинених кримінальних правопорушеннях, відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності раніше. Також враховували ступінь та характер сприяння ОСОБА_5 у проведенні досудового розслідування щодо неї, яка сприяла встановленню всіх обставин вчинених нею кримінальних правопорушень, наявні фактори щодо суспільного інтересу у забезпеченні швидкого судового розгляду кримінального провадження, а також добровільно погодилась зробити добровільний внесок на офіційний рахунок, відкритий на підтримку військової частини НОМЕР_1 в розмірі 133 120 грн, внесених як застава в даному кримінальному провадженні.

Водночас, вказані обставини жодним чином не впливають на суспільну небезпечність діяння, у якому обвинувачують ОСОБА_5 та, відповідно, не знижують ступінь тяжкості інкримінованих їй злочинів.

Під час підготовчого судового засідання ні прокурор, ні сторона захисту не довела яким чином щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, бажання обвинуваченої допомогти військовій частині, а також у цілому позитивна характеристика обвинуваченої знаходяться в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочинів, поведінкою ОСОБА_5 під час можливого вчинення злочинів та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочинів та/або небезпечність винуватої особи.

Крім того, суд звертає увагу, що фактично одні й ті самі обставини (позитивні для обвинуваченої) фактично стали підставою для застосування вимог ст.69 та ст.75 КК України.

За таких встановлених обставин суд дійшов висновку про те, що прокурор та сторона захисту в угоді від 01.06.2026 року безпідставно вказали при узгодженні покарання ОСОБА_5 ч. 3 ст. 332, за ч.2 ст.15 ч.3 ст.332 КК України норми, передбачені положеннями статей 69, 69-1 КК України.

Щодо зобов`язання обвинуваченої добровільно зробити внесок на офіційний рахунок, відкритий на підтримку військової частини НОМЕР_1 в розмірі 133 120 грн, внесених як застава в даному кримінальному провадженні, суд зазначає, що жодних документів на підтвердження сплати такої застави до угоди про визнання винуватості не долучено, а відтак неможливо встановити ким саме була сплачена застава та з`ясувати відношення заставодавця до вказаного обов`язку, покладеного на обвинувачену.

Окрім цього, санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Тобто, за вчинення даного кримінального правопорушення передбачено одне основне покарання у виді позбавлення волі та два додаткових - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України.

Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі ВС зроблено правовий висновок, відповідно до якого згідно з положеннями ст. 55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення (Постанова від 04.09.2023р. у справі 404/2081/22).

В укладеній угоді не обґрунтовано наявності або відсутності підстав для призначення ОСОБА_5 додаткових покарань, передбачених ч.3 ст. 332 КК України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості.

Керуючись ст.ст. 372, 468-474 КПК України, ст.ст. 69, 75 КК України

УХВАЛИВ:

У затвердженні угоди про визнання винуватості від 01.06.2026 року, укладеної між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестиції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 - відмовити.

Дане кримінальне провадження продовжити в загальному порядку, у зв`язку з чим провести підготовче судове засідання згідно вимоги ст. 314 КПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 11.06.2026 року о 14 годині 00 хвилин.

Суддя ОСОБА_1