Ухвала суду № 137307443, 14.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10888/25 1-кс/335/1743/2026

14 травня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника власника майна- адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції) розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

За ч.3 ст.368 КК України за фактом вимагання неправомірної вигоди від громадян посадовими особами медичних закладів за вчинення дій, що входять до їх компетенції з метою подальшого ухилення від мобілізації;

За ч. 3 ст. 362 за фактом того, що посадова особа, будучи медичним працівником КНП «Міська лікарня №4» ЗМР, у зв`язку з чим є особою, яка має право на доступ до електронної медичної інформаційної системи охорони здоров`я, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання в інформаційно телекомунікаційній системі Helsi змінила інформацію, шляхом доповнення її недостовірною інформацією про фіктивну взаємодію лікаря та пацієнта.

За ч. 1 ст. 209 КК України за фактом отримання інформації про легалізацію грошових коштів, одержаних злочинним шляхом фізичними особами, яка набула у власність майно за рахунок грошових коштів, отриманих від злочинної схеми з вимагання та одержання неправомірної вигоди за «створення історії хвороби», шляхом підробки (виготовлення) офіційних медичних документів, організації фіктивного лікування для подальшого безпідставного встановлення групи інвалідності, пов`язаної з професійним захворюванням;

За ч.3 ст.369-2 КК України за фактом того, що посадова особа державного медичного закладу охорони здоров`я, налагодила злочинну схему з одержання неправомірної вигоди від військовозобов`язаних громадян за вплив на прийняття рішень посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, з метою отримання ними відстрочки та ухилення від мобілізації.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що до вищевказаних злочинів перевіряється причетність громадянки ОСОБА_4 , яка працює сімейним лікарем КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги ЗМР (колишня КНП «Міська лікарня №4» ЗМР), яка організовує фіктивне лікування, за неправомірну вигоду, робить направлення на ЕКОПФО.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, отримано ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 29.04.2026 року на проведення обшуку за місцем проживання громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення обшуку 06.05.2026 за вказаною адресою, виявлено і вилучено:

1) Блокнот синього кольору в клітку з особистими записами, вилучено з приміщення гостьової кімнати всередині сумки чорного кольору;

2) Мобільний телефон чорного кольору в чохлі бампер, марки ОРРО А6 PRO, об`ємом 8 GB, модель СРН2799, в якому наявні сім-карти з моб.тел НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , код доступу відсутній, вилучений з гостьової кімнати всередині сумки чорного кольору;

3) Мобільний телефон чорного кольору в чохлі бампер, марки «Motorola ONE» модель ХТ 1941-4, об`ємом пам`яті 64 GB в якому наявна сім-карта з моб.тел. НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 , код доступу перевернута літера «П» - цифрами 1-4-7-8-9-6-3 з гостьової кімнати з шухляди комода;

4) Медична документація, вилучена з гостьової кімнати з сумки чорного кольору;

5) Флеш носій чорного кольору з зеленим елементом на ній, вилучена з приміщення спальної кімнати;

6) Банківські картки банку «ОЩАД БАНК» № НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , банк «МОНОБАНК» НОМЕР_10 ;

7) Планшетний пристрій РІХUS модель «Vision» у корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 ;

8) Планшетний пристрій з додатковою клавіатурою FUJITSU у корпусі чорного кольору;

9) Системний блок з проводом живлення марки «Lenovo», у корпусі чорного кольору;

10) Грошові кошти в національній валюті (гривня) на загальну суму 2 187 560 грн.

11) Грошові кошти в іноземній валюті: 3 700 доларів США; 450 Євро; 200 Польських Злотих.

Так, речі і документи, які вилучені під час обшуку у ОСОБА_4 , в розумінні ст. 98 КПК України є речовими доказами у кримінальному провадженні так як вони є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Вилучені речі і документи під час проведення обшуку є речовими доказами, в розумінні ст. 98 КПК України, так як

- у вилучених мобільних телефонах, та пристроях може міститися інформація щодо переписки службових осіб між собою на іншими особами щодо вчинення кримінального правопорушення, або копії документів щодо пацієнтів, але для цього необхідно провести огляд вилучених предметів, провести судову комп`ютерно-технічну експертизу для того, щоб встановити наявність таких документів на вказаних мобільних телефонах, але для цього необхідні спеціальні знання та в порядку ст. 243 КПК України тому є необхідним залучення судових експертів для проведення такого виду експертизи і при її проведенні предметом дослідження будуть саме мобільні телефони;

- медична документація, необхідна для перевірки правомірності її видання та проведення судової почеркознавчої експертизи для встановлення приналежності почерку та підписів медичним працівникам, так як без оригіналів документів не можливо провести даний вид судової експертизи, а вилучений блокнот, в якому містяться зразки почерку особи, також необхідний для судової почеркознавчої експертизи в якості вільних зразків почерку. В тому числі, вилучена медична документація підлягає перевірці правомірності видачі таких документів та чи не є вони підробленими, тому всі речі і документи необхідні органу досудового розслідування для проведення судових експертиз так як проводиться збирання доказів у кримінальному провадженні для проведення повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування;

- вилучені грошові кошти, набуті кримінально протиправним шляхом та були предметом вчинення злочину.

Враховуючи вище викладене, метою накладення арешту на вилучене майно є збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується. З метою досягнення дієвості цього провадження та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та-або користування, як визначено ч. 1, п. 7, ч. 2ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України.

Тому, у зв`язку з тим, що службові особи, розуміючи, що їх незаконні дії викрито правоохоронними органами, при поверненні їм вилучених документів і речей, можуть їх знищити, спотворити відображену в них інформацію, що зашкодить меті досудового розслідування та зашкодить проведенню повного, об`єктивного та всебічного досудового розслідування, які підтверджують і спростовують вину службових осіб лікувального закладу.

При вирішенні питання про арешт майна, який накладається з метою збереження речових доказів, необхідно врахувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та відповідність його критеріям речових доказів, зазначених у ст. 98 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Враховуючи вищевказані документи і речі є речовими доказами, в розумінні ст. 98 КПК України, та як вони є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами, які необхідні органу досудового розслідування для проведення судових експертиз.

На даний час існує сукупність підстав вважати, що зазначені вище речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є доказом його вчинення, оскільки є предметом протиправних дій, тому з метою збереження речових доказів зазначені речі підлягають арешту.

В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що зазначені речі та документи, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та слідчим винесено відповідну постанову про визнання їх речовими доказами.

Враховуючи вищезазначене, орган досудового розслідування вважає що вилучені під час проведення обшуку речові докази мають важливе значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, доведення вини причетних до злочину осіб, а також можливого виявлення інших кримінальних правопорушень, вчинених як вказаною особою, і іншими особами, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий просить накласти арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку 06.05.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1) Блокнот синього кольору в клітку з особистими записами, вилучено з приміщення гостьової кімнати всередині сумки чорного кольору;

2) Мобільний телефон чорного кольору в чохлі бампер, марки ОРРО А6 PRO, об`ємом 8 GB, модель СРН2799, в якому наявні сім-карти з моб.тел НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , код доступу відсутній, вилучений з гостьової кімнати всередині сумки чорного кольору;

3) Мобільний телефон чорного кольору в чохлі бампер, марки «Motorola ONE» модель ХТ 1941-4, об`ємом пам`яті 64 GB в якому наявна сім-карта з моб.тел. НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 , код доступу перевернута літера «П» - цифрами 1-4-7-8-9-6-3 з гостьової кімнати з шухляди комода;

4) Медична документація, вилучена з гостьової кімнати з сумки чорного кольору;

5) Флеш носій чорного кольору з зеленим елементом на ній, вилучена з приміщення спальної кімнати;

6) Банківські картки банку «ОЩАД БАНК» № НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , банк «МОНОБАНК» НОМЕР_10 ;

7) Планшетний пристрій РІХUS модель «Vision» у корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 ;

8) Планшетний пристрій з додатковою клавіатурою FUJITSU у корпусі чорного кольору;

9) Системний блок з проводом живлення марки «Lenovo», у корпусі чорного кольору;

10) Грошові кошти в національній валюті (гривня) на загальну суму 2 187 560 грн.

11) Грошові кошти в іноземній валюті:

- 3 700 доларів США;

- 450 Євро;

- 200 Польських Злотих.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала та просила його задовольнити.

В судовому засіданні ( в режимі відеоконференції) представник власників майна проти клопотання слідчого заперечував повністю, зазначив, що грошові кошти належать ОСОБА_5 , який з 2022 року проходить військову службу у складі Збройних сил України та отримує стабільне грошове забезпечення, тому мав можливість частину отриманого грошового забезпечення відкладати як особисті заощадження. Органом досудового розслідування не надано жодного доказу, який підтверджував зв`язок вилучених коштів із обставинами кримінального провадження, блокнот синього кольору містив виключно особисті записи, які жодним чином не стосуються предмета досудового розслідування. Електронні носії інформації, мобільні телефони, планшетні пристрої, флеш-накопичувач та системний блок також не містили жодних даних чи відомостей, пов`язаних із кримінальним провадженням або обставинами, що підлягають доказуванню у межах даного досудового розслідування, у зв`язку з чим просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні власники майна також проти клопотання слідчого заперечували повністю.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 29.04.2026 року проведено обшук за місцем проживання громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка працює сімейним лікарем КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги ЗМР (колишня КНП «Міська лікарня №4» ЗМР).

В ході проведення обшуку 06.05.2026 за вказаною адресою, виявлено і вилучено:

1) Блокнот синього кольору в клітку з особистими записами, вилучено з приміщення гостьової кімнати всередині сумки чорного кольору;

2) Мобільний телефон чорного кольору в чохлі бампер, марки ОРРО А6 PRO, об`ємом 8 GB, модель СРН2799, в якому наявні сім-карти з моб.тел НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , код доступу відсутній, вилучений з гостьової кімнати всередині сумки чорного кольору;

3) Мобільний телефон чорного кольору в чохлі бампер, марки «Motorola ONE» модель ХТ 1941-4, об`ємом пам`яті 64 GB в якому наявна сім-карта з моб.тел. НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 , код доступу перевернута літера «П» - цифрами 1-4-7-8-9-6-3 з гостьової кімнати з шухляди комода;

4) Медична документація, вилучена з гостьової кімнати з сумки чорного кольору;

5) Флеш носій чорного кольору з зеленим елементом на ній, вилучена з приміщення спальної кімнати;

6) Банківські картки банку «ОЩАД БАНК» № НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , банк «МОНОБАНК» НОМЕР_10 ;

7) Планшетний пристрій РІХUS модель «Vision» у корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 ;

8) Планшетний пристрій з додатковою клавіатурою FUJITSU у корпусі чорного кольору;

9) Системний блок з проводом живлення марки «Lenovo», у корпусі чорного кольору;

10) Грошові кошти в національній валюті (гривня) на загальну суму 2 187 560 грн.

11) Грошові кошти в іноземній валюті: 3 700 доларів США; 450 Євро; 200 Польських Злотих.

Постановою слідчого від 06.05.2026 року вилучені речі та документи визнані речовими доказами.

Слідчий звернулася до слідчого суді з клопотанням про арешт вилученого майна, в межах встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України строку.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя керується тим, що згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що до злочинів, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.362, ч.1 ст.209, ч.3 ст.369-2 КК України перевіряється причетність громадянки ОСОБА_4 , яка працює сімейним лікарем КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги ЗМР (колишня КНП «Міська лікарня №4» ЗМР), яка може організовувати фіктивне лікування, за неправомірну вигоду, робить направлення на ЕКОПФО.

Слідчий суддя на підставі долучених до клопотання матеріалів прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку речі і документи відповідають критеріям речових доказів, оскільки належать особі, причетність до вчинення кримінальних правопорушень, яких перевіряється наразі органом досудового розслідування, у них можуть міститися відомості пов`язані з обставинами кримінальних правопорушень.

Ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні

Відтак, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Зв`язок вилученого в ході обшуку майна із вчиненням злочинів, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

Враховуючи викладене, арешт на вилучене майно є необхідним, з метою подальшого детального огляду, перевірки в ході проведення необхідних судових експертних досліджень.

Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих, чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя встановив відповідність вилученого майна ознакам речового доказу, оскільки за наявності достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, а вилучене за адресою АДРЕСА_1 , майно ймовірно містить відомості, що можуть мати значення для цього провадження, може бути предметом злочину, а тому є вагомі підстави вважати, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання майна, на яке слідчий просить накласти арешт.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

У порядку встановленому КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України- задовольнити.

Накласти арешт, з метою збереження речових доказів,на майно, яке вилучене під час проведення обшуку 06.05.2026 року за місцем проживання громадянки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1) Блокнот синього кольору в клітку з особистими записами, вилучено з приміщення гостьової кімнати всередині сумки чорного кольору;

2) Мобільний телефон чорного кольору в чохлі бампер, марки ОРРО А6 PRO, об`ємом 8 GB, модель СРН2799, в якому наявні сім-карти з моб.тел НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , код доступу відсутній, вилучений з гостьової кімнати всередині сумки чорного кольору;

3) Мобільний телефон чорного кольору в чохлі бампер, марки «Motorola ONE» модель ХТ 1941-4, об`ємом пам`яті 64 GB в якому наявна сім-карта з моб.тел. НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 , код доступу перевернута літера «П» - цифрами 1-4-7-8-9-6-3 з гостьової кімнати з шухляди комода;

4) Медична документація, вилучена з гостьової кімнати з сумки чорного кольору;

5) Флеш носій чорного кольору з зеленим елементом на ній, вилучена з приміщення спальньої кімнати;

6) Банківські картки банку «ОЩАД БАНК» № НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , банк «МОНОБАНК» НОМЕР_10 ;

7) Планшетний пристрій РІХUS модель «Vision» у корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 ;

8) Планшетний пристрій з додатковою клавіатурою FUJITSU у корпусі чорного кольору;

9) Системний блок з проводом живлення марки «Lenovo», у корпусі чорного кольору;

10) Грошові кошти в національній валюті (гривня) на загальну суму 2 187 560 грн.

11) Грошові кошти в іноземній валюті:

- 3 700 доларів США;

- 450 Євро;

- 200 Польських Злотих.

На підставі ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що накладений арешт може бути скасований у порядку, визначеному статтею 174 КПК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1