Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер 317/3327/26
Провадження № 1-кс/317/338/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , начальника слідчої групи ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 прокурора ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за № 120260822230000429, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, уродженцю с. Павлівка Василівського району Запорізької області, громадянину України, маючому середню освіту, не одруженому, на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимому,-
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання обгрунтовано наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , приблизно о 20 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля магазину «Русалка», розташованого за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Дніпровська, буд. 2а, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення потерпілому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесних ушкоджень, завдав останньому одного удару правою рукою в обличчя, від чого ОСОБА_11 одразу впав на підлогу. Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 наблизився до ОСОБА_11 , який намагався підвестися, та наніс останньому ще два удари правою рукою в обличчя. Від завданих ударів ОСОБА_11 втратив свідомість та впав на підлогу. Своїми діями ОСОБА_8 спричинив потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді тяжкої внутрішньо-черепної мозкової травми, гострих субдуральних гематом двобічно, підапоневротичних гематом правої скронево-тім`янопотиличної та лівої лобної ділянки голови, коми, правобічної геміплегії, лінійного перелому кісток склепіння та основи черепа, пневмоцефалії, перелому кісток носу, гемосинусу, гемотимпануму, забою обох лобових часток, дислокаційного синдрому, набряку-набубнівення головного мозку, травматичного субарахноїдального крововиливу, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в спричиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Причетність ОСОБА_8 до вчинення даного кримінального правопорушення (злочину), в повному обсязі підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
09.06.2026 ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. 10.06.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зазначає, що для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Така потреба обумовлена встановленням, під час досудового розслідування, наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_8 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У судовому засідання слідчий та прокурори доводи клопотання підтримали у повному обсязі, просили клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_12 , заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків. Необґрунтованість підозри мотивувала тим, що повідомлення про підозру було вручене 10.06.2026 о 16 год. 03 хв., а підозрюваного затримано 09.06.2026 о 06 годині ранку, з моменту коли до нього приїхали працівники поліції.
Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що він причетний до подій викладених у клопотанні, 09.06.2026 приблизно о 06 годині ранку до нього приїхали працівники поліції, стосовно подій викладених у клопотанні та запропонували проїхати до медичного закладу, для проходження огляду на стан сп`яніння, на що він погодився та поїхав з ними, після огляду разом із поліцейськими він проїхав до відділу поліції, де проводилися слідчі дії. У відділі поліції біля нього знаходився постійно працівник поліції, протягом часу перебування підозрюваний виходив палити на подвір`я, в цей час також з ним перебував працівник поліції. Зазначив, що йому приблизно 09.06.2026 приблизно о 19 год. 00 хв. працівники поліції повідомили про те що його затримано та надягли кайданки, до цього часу кайданки не одягали та фізичну силу не застосовували.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , яка є матір`ю підозрюваного, стосовно факту його затримання надала наступні свідчення. 09.06.2026 приблизно о 05 год. 15 хв. перебуваючи за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2 вона вийшла на подвір`я із за воротами побачила поліцію, які попросили надати змогу поспілкуватися з ОСОБА_8 . Після чого вона розбудила сина, який спав на вулиці в бесідці, і поліцейські почали з ним спілкуватися. Про що вони спілкувалися свідок не чула, оскільки пішла в будинок. Через деякий час до будинку зайшов ОСОБА_8 сам, без поліцейських, за паспортом, та сказав що поліцейські попросили його проїхати з ними. Сам вийшов з будинку. Що далі відбувалося свідок не бачила.
Заслухавши доводи слідчого та прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120260822230000429 від 09.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
10.06.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
протоколом затримання ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України від 09.06.2026;
протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 ;
протоколом огляду місця події проведеного 09.06.2026, за адресою: АДРЕСА_3 ;
протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;
протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ;
протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ;
протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ;
протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ;
протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ;
протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_17 ;
протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_18 ;
протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_18 ;
протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_17 ;
іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що заявлені ризики об`єктивно існують.
Так, ризик переховування підозрюваного від суду, що передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному в разі доведення його вини у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та може спонукати його до ухилення від суду. За вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 121 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також суд вважає доведеним ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків, який передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування на даний час триває, на теперішній час не встановлені усі обставини вчинення злочину, і підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно, як самостійно так і за допомогою інших осіб, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради, з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), тим самим перешкоджати встановленню істині у справі.
Підозрюваний може здійснювати тиск на свідків, які підлягають обов`язковому допиту в якості свідків, що суттєво вплине на можливість уникнення ОСОБА_8 кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню досудового розслідування даного кримінального провадження.
Як підтвердження ризику можливості впливу на свідків суд приймає до уваги протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_20 , яка під час додаткового допиту пояснила, що від продавчині магазину «Русалка» на ім`я ОСОБА_22 , їй стало відомо, що ОСОБА_8 телефонував з різних номерів та прохав її змінити покази, також остання їй повідомила, що ОСОБА_8 також з даного приводу телефонував ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . Факт телефонного дзвінку ОСОБА_23 підтвердив підозрюваний, але зазначив, що вона не відповіла на дзвінок і вони фактично не спілкувалися, підозрюваний чіткої мети телефонного дзвінка не зазначив.
При цьому слідчий суддя враховує, обов`язковий для суду принцип безпосередності дослідження показань, встановлений статтею 23 КПК України, що приводить суд до висновку про обґрунтованість доводів прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчинене із застосуванням насильства до потерпілого, а отже може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, в даному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено приписами ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв?язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, які були застосовані до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа а також наявність вагомих доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Аналізуючи наведені вище обставини, слідчим суддею встановлено що ті докази, про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що містяться в матеріалах кримінального провадження на момент розгляду даного клопотання, є вагомими та в достатній мірі підтверджують обґрунтованість підозри.
Більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 з наступних причин: неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те, що підозрюваний зобов`язується не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що за умови не перебування під вартою зможе порушувати вказаний запобіжний захід та саме ця підстава виключає необхідну міру контролю за поведінкою підозрюваного, що в свою чергу дасть останньому можливість переховуватися від правосуддя, органу досудового розслідування та суду, здійснювати тиск на свідків, щоб останні відмовилися від своїх показань; неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що не було звернень із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу.
Зазначене свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу окрім тримання під вартою не зможе нівелювати вказані ризики та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Обставин, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Оцінюючи доводи захисника підозрюваного суд зазначає наступне.
Доводи захисника стосовно необґрунтованості підозри, яка полягає в тому, що повідомлення про підозру було вручене 10.06.2026 о 16 год. 03 хв., а вважає, що підозрюваного затримано 09.06.2026 о 06 годині ранку, з моменту коли до нього приїхали працівники поліції, тобто пізніше ніж 24 години з моменту затримання, суд відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
Статтею 209 КПК України встановлено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Як вбачається з протоколу затримання від 09.06.2026 ОСОБА_8 фактично затримано 09.06.2026 о 18 год. 10 хв.
ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що йому оголосили про затримання та надягли кайданки саме 09.06.2026 приблизно о 19 годині 00 хвилин.
З повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України 10.06.2026 о 16 год. 03 хв. Тобто в межах 24 годин з моменту затримання.
За вказаних обставин суд відхиляє твердження захисника про порушення зазначеного стоку вручення повідомлення про підозру з моменту затримання, оскільки матеріалами справи не підтверджено факту застосування сили або наказу працівника поліції залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Більш того з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камер спостережень режимного об`єкту відділу поліції № 6 вбачається, що ОСОБА_8 переміщався по відділу поліції та виходив на подвір`я, кайданки до нього не застосовувалися, при собі мав телефон. Сам факт перебування поряд працівника поліції не може свідчити про наявність обставин передбачених статтею 209 КПК України, оскільки застосування фізичної сили чи наказу залишатися поряд із уповноваженою службовою особою не зафіксовано.
За вказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що ОСОБА_8 фактично затримано 09.06.2026 о 18 год. 10 хв.
Твердження захисника про відсутність експертизи якою визначено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень спростовується, неможливістю провести у короткий час такої експертизи та протоколом допиту свідка ОСОБА_21 лікаря 9 МКЛ, яка зазначила, що до відділення нейро-хірургії поступив ОСОБА_11 з діагнозом тяжкої внутрішньо-черепної мозкової травми, гострих субдуральних гематом двобічно, підапоневротичних гематом правої скронево-тім`янопотиличної та лівої лобної ділянки голови, коми, правобічної геміплегії, лінійного перелому кісток склепіння та основи черепа, пневмоцефалії, перелому кісток носу, гемосинусу, гемотимпануму, забою обох лобових часток, дислокаційного синдрому, набряку-набубнівення головного мозку, травматичного субарахноїдального крововиливу.
Відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затвердженого наказом Міністерства Охорони Здоров`я України № 6 від 17.01.95 зазначені у діагнозі тілесні ушкодження (лінійний перелом кісток склепіння та основи черепа) відносяться до тяжких (п.2.1.3).
Стосовно тверджень захисника про відсутність ризиків суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 177 КПК України фактично встановлено дві мети застосування запобіжного заходу: забезпечення виконання обвинуваченим або підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, перелік яких наведений в пунктах 1-5 цієї статті.
Аналізуючи зазначені правові норми, суд констатує, що ризик вчинення особою зазначених вище дій фактично має оцінюватись в контексті їх вірогідності з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження та особи кожного обвинуваченого або підозрюваного. В разі встановлення підвищеної вірогідності такої поведінки особи, що передбачена в п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризик можна вважати таким, що має місце. Тобто така категорія як «ризик» сама по собі містить критерій вірогідності та, відповідно, може бути лише припущенням. Фактичне вчинення таких дій особою тягне за собою конкретні кримінально-правові наслідки.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доведеним наявність зазначених вище ризиків та не може погодитись з доводами захисника.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 є обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
При вирішенні питання про визначення застави, слідчий суддя, враховуючи положення п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до якого слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, приходить до висновку про, можливість визначення застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у даному кримінальному провадженні, оскільки зазначена норма не містить імперативної заборони визначати заставу, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Як передбачено ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України застава визначається залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення.
Отже, визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст. 178, 182 КПК України.
Слідчий суддя, співставивши існуючі ризики, характер інкримінованого кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом виконання процесуальних обов`язків, особу підозрюваного, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2026 складає 3328,00 грн., вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за № 120260822230000429, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Запорізькому слідчому ізоляторі на 60 днів з моменту затримання, а саме до 07.08.2026 включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_8 відраховувати з моменту фактичного затримання 09.06.2026 о 18 год. 10 хв.
Термін дії ухвали до 07 серпня 2026 року (включно).
Визначити заставу у розмірі 133120 грн. 00 коп. (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок), що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01.01.2026, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області:
отримувач ТУ ДСА України в Запорізькій області, код у ЄДРПОУ 26316700, рахунок UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_8 , єдиний унікальний номер справи 317/3327/26, Запорізький районний суд Запорізької області.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_8 покладаються наступні обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора за першим викликом;
2) не відлучатися за межі населеного пункту де він постійно проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, в тому числі при не офіційному працевлаштуванні;
4) утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_8 з-під варти.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137307313, Запорізький районний суд Запорізької області було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 317/3327/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: