Рішення № 137307311, 09.06.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

№ 337/60/26

№/п 2/317/743/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Ачкасова О.М.

при секретарі Фененко М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 08.032021 р. між ТОВ «Сучасний Факторинг» та відповідачем було укладено кредитний договір №10210977769, відповідно до якого позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 12380,52 грн. ТОВ «Сучасний Факторинг» повністю виконав вимоги Договору, надавши ОСОБА_1 кредит. Відповідач зобов`язання за договором не виконував, внаслідок чого станом на 28 жовтня 2025 року у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 11556,93 грн., з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту 5009,43 грн., загальна заборгованість за сумою комісії 6547,50 грн., отримано оплат в сумі 11828,50 грн., тому позивач був вимушений звернутися до суду з позовом та просив суд стягнути з відповідача суму боргу в сумі 11556,93 грн., судовий збір у сумі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові повністю підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, розглянути справу за його відсутності та постановити заочне рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу заочно у спрощеному позовному провадженні, за відсутності сторін у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши всі докази, суд вважає що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до кредитного договору №10210977769, 08.03.2021 р. між ТОВ «Сучасний Факторинг» та відповідачем було укладено кредитний договір №10210977769, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 12380,52 грн., строк кредитування 24 місяці, що підтверджується зазначеним кредитним договором, графіком платежів, заявою на отримання споживчого кредиту, паспортом споживчого кредиту за кредитним договором №10210977769 від 08.03.2021 р., договором добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику №10210977769 від 08.03.2021 р., рахунком фактурою №ЗФМФТ-0131-6310825 від 08.03.2021 р., видатковою накладною №ЗФМФТ-0131-6310825 від 08.03.2021 р.

Розмір заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором №10210977769 від 08.03.2021 р., відповідно до якого сума заборгованості станом на 28.10.2025 р. складає 11556,93 грн., з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту 5009,43 грн., загальна заборгованість за сумою комісії 6547,50 грн.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість станом на 28.10.2025 р., яка складає 11556,93 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідачки судові витрати на професійну правничу допомогу, в сумі 10000,00 грн., що включають в себе усну консультацію стосовно складання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, узгодження правової позиції, складання позовної заяви, що підтверджується договором №20/06-СФ про надання правничої допомоги від 20.06.2025 р., укладений між Адвокатським бюро «Тараса Онищенка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», актом №705 прийому передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №20/06-СФ від 20.06.2025 р.,) від 12.12.2025 р., платіжною інструкцією №1212056 від 15.12.2025 р.

В силу ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Таким чином, суд вважає розумним та справедливим стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 10000,000 гривень.

Також, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору, у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1219029 від 19.12.2025 р.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 280-284, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 39-а, ЄДРПОУ 35310044) заборгованість за кредитним договором №10210977769 від 08.03.2021 р., в розмірі 11556,93 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень 93 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 39-а, ЄДРПОУ 35310044) - судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 39-а, ЄДРПОУ 35310044) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 09.06.2026 року.

Суддя: О.М. Ачкасов