Рішення № 137305829, 10.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2239/26

пр. № 2/759/6602/26

10 червня 2026 року м. Київ Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Косінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Моторно (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у січні 2026 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами просить суд стягнути із відповідача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 14430грн28 коп. та судовий збір по справі у розмірі 3328 грн 00 коп.

Обґрунтовує свої позовні вимоги, тим що 24.10.2024 року о 17 годині 35 хвилин водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки "Toyota Avensis", д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Берестейський (Перемоги), 24 у місті Києві, на виїзді з Кільцевої дороги не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Hyndai i30», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19.11.2024 року у справі №759/23492/24, водія ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. У результаті даної ДТП, що сталася з вини Відповідача, був пошкоджений автомобіль марки «Hyndai i30», д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ "СК"Євроінс Україна" на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-219489455, терміном дії з 21.02.2024 року до 20.02.2025 року. На час скоєння даної ДТП, ОСОБА_3 , не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку з чим, власник пошкодженого автомобіля звернувся до МТСБУ з відповідним повідомленням про ДТП та подав заяву про виплату страхового відшкодування. З метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, МТСБУ звернулося до оцінювача ФОП ОСОБА_4 . Згідно Звіту від 07.11.2024 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Hyndai i30», д.н.з. НОМЕР_2 , складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ «Hyndai i30», НОМЕР_4 , складає 12380,28 грн. У зв`язку з настанням події, розглянувши заяву власника пошкодженого автомобіля щодо виплати страхового відшкодування та зібрані аварійним комісаром документи по ДТП, МТСБУ було прийнято рішення (Наказ №3.1/25184 від 17.12.2024 року) про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та виплачено ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 12 380,28 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №944432 від 17.12.2024 року. Також МТСБУ було виплачено ФОП ОСОБА_4 , грошові кошті за послуги аварійного комісара (за огляд авто та збір документів) у розмірі 2050,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №944177 від 12.12.2024 року. Розмір витрат понесених МТСБУ складають 14430,28 грн. (12380,28+2050,00), які позивач просить суд стягнути з відповідача.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 справу розподілено на суддю Ул`яновську О.В. (а.с. 23-24).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням без виклику сторін (а.с. 28-29).

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивачем надано докази про надсилання відповідачу позовної заяви разом з додатками до неї (а.с. 35-36).

Згідно положень ст. 190 ЦПК України, на адресу відповідача рекомендованим листом надсилалась копія ухвали про відкриття провадження від 04.02.2026, однак поштове відправлення не було отримане відповідачем та повернулось до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 33).

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

ІІІ. Фактичні обставини справи

судом встановлено, що Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19.11.2024 року у справі №759/23492/24, водія ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.10).

У результаті ДТП, що сталася з вини Відповідача, був пошкоджений автомобіль марки «Hyndai i30», д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ "СК"Євроінс Україна" на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-219489455, терміном дії з 21.02.2024 року до 20.02.2025 року (а.с.9).

На час скоєння даної ДТП, ОСОБА_1 , не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку з чим, власник пошкодженого автомобіля звернувся до МТСБУ з відповідним повідомленням про ДТП та подав заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.12).

Згідно Звіту від 07.11.2024 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Hyndai i30», д.н.з. НОМЕР_2 , складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ «Hyndai i30», НОМЕР_4 , складає 12 380,28 грн. (а.с.13-18).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 12 380,28грн., що підтверджується платіжною інструкцією №944432 від 17.12.2024 року (а.с.20).

Також МТСБУ було виплачено ФОП ОСОБА_4 , грошові кошті за послуги аварійного комісара (за огляд авто та збір документів) у розмірі 2 050,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №944177 від 12,12.2024 року (а.с.21).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

відповідно до п. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, що визначено п. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 4 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позивач виконав всі покладені на нього зобов`язання, а тому у нього виникає повне право звернутися безпосередньо до відповідача з вимогою про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди у порядку регресу, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись вимогами, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Моторно (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Моторного (транспортне) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, № НОМЕР_6 в Укрексімбанк) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 14430 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять)грн 28 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Моторного (транспортне) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, № НОМЕР_6 в Укрексімбанк) судовий збір по справі у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська