Рішення № 137305659, 01.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32746/25-ц

пр. 2-4508/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (далі - позивач, ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 18 514,26 грн основного боргу за житлово-комунальні послуги, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн та судовий збір.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, виробництва та постачання теплової енергії у житловому будинку на АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 загальною площею 108, 70 кв. м., на підставі Свідоцтва про право власності від 10.11.2009 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 16.10.2009 року за №1587-С/КІ.

03.01.2011 року між ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» та між власником квартири АДРЕСА_3 в особі ОСОБА_1 було укладено Договір № Б-177 «Про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території».

Позивач свої обов`язки за договором виконує належним чином, однак відповідач свої обов`язки з щомісячної оплати комунальних послуг не виконував у повному обсязі. Відповідач, користуючись комунальними послугами, відмовляються приймати участь в утриманні будинку, його інженерно-технічного обладнання та прибудинкової території, оплаті отриманих комунальних послуг.

Посилаючись на те, що станом на 01.07.2024 року у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 18 514,26 грн, на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач просить стягнути з відповідача на свою користь указану суму боргу з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.07.2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.10.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.10.2025 року відкладено розгляд справи на 21.01.2026 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2026 року відкладено розгляд справи на 01.04.2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, відзив на позов не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власниками квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 10.11.2009 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 16.10.2009 року за №1587-С/КІ.

Зазначений будинок обслуговує ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» та здійснює обслуговування та поточний ремонт житлового будинку, приміщень будинку, забезпечує роботу технічного обладнання та інженерних споруд тощо.

03.01.2011 року між ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» та між власником квартири АДРЕСА_3 в особі ОСОБА_1 було укладено Договір № Б-177 «Про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території». Предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання розташованого в АДРЕСА_5 житлового будинку та прибудинкової території, комунальних та інших послуг, а власником своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором (пункт 1.1 договору). Згідно пунктів 2.3.2, 3.1, 3.2 договору власник прийняв на себе зобов`язання не пізніше 15 числа наступного місяця вносити плату на рахунок виконавця за санітарне та технічне обслуговування будинку та прибудинкової території, комунальні та інші платежі, передбачені цим договором.

Згідно з доводами позивача, відповідач мають заборгованість за надані послуги, також відповідач ухиляється від виконання покладеного на нього обов`язків з оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим, станом на 01.07.2025 року за ними обраховується заборгованість на загальну суму 18 514,26 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

За положеннями ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто вказана стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, незалежно від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому прав володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку з утримання належного йому на праві власності майна може створювати небезпеку для третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Крім того, відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку, зобов`язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту п`ятого частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Хоча у частині першій ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказаної правової позиції притримується Верховний Суд України (постанова № 6-2951цс15 від 20.04.2016 року).

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що відповідач ухиляється від оплати наданих йому послуг з утримання будинку та прибудинкової території, нарахована позивачем заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, станом на 01.07.2025 року у розмірі 18 514,26 грн підлягає стягненню з відповідача.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про обґрунтованість позову.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн. за подання позову до суду, що підтверджується платіжним дорученням № 4761 від 04.07.2025 року.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 028,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копії договорів про надання правничої допомоги від 10.03.2025 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Міжнародна адвокатська група» та ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32»; копію акту про обсяг наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 30.06.2025 року, згідно з яким загальна вартість наданої правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «Міжнародна адвокатська група» ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» становить 12 000,00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 міститься висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відтак, враховуючи документально підтверджені надані позивачем докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті позивачем, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням ст. 141 ЦПК України, підлягають задоволенню в розмірі 12 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3-5, 7-13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» 18 514 (вісімнадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять) грн. 26 коп. боргу за житлово-комунальні послуги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32»: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32 А, прим. 96; код ЄДРПОУ 32492922;

Відповідач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 11.05.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ