Ухвала суду № 137305014, 10.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/14990/26

Провадження №2-з/752/141/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., перевіривши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кулачко Тарас Миколайович в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом:

- заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії майнового характеру стосовно об`єкта нерухомого майна №2185, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа приміщення 16,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2921668880000;

- накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомого майна;

- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення змін до записів державного реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші реєстраційні дії) щодо вказаного об`єкта нерухомого майна.

Заявник зазначає, що він звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, зокрема об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , об`єкт нерухомого майна №2185.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що у будь-який момент може відбутися відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна. Крім того, на його думку, своєчасне невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити захист чи зробити взагалі неможливим виконання рішення суду, чим порушить права і законні інтереси позивача. Незабезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на квартиру призведе до того, що вказана квартира буде відчужуватися кожним наступним власником. Також заявник вважає, що забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомого майна є абсолютно співмірним заявленим ним позовним вимогам у вказаному позові. На його думку, забезпечення вказаного позову не спричинить невідновлювальної шкоди відповідачу чи третім особам, оскільки заборона відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна жодним чином не обмежує право відповідача на користування та володіння ним, внаслідок чого носить виключно формальний характер. Заявник зазначив, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення, а у разі застосування такого заходу судом, то заявник запропонував внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у відповідному розмірі.

Просив застосувати заходи забезпечення позову та задовольнити заяву.

На підставі положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6, 8 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, зокрема об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , об`єкта нерухомого майна №2185.

В обґрунтування вказаного позову позивач зазначив, що право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 17.09.2025, укладеного між ОСББ «Комфортний дім» в особі голови правління Собірайським С.В. та ОСОБА_1 , було зареєстроване за останнім. Вказаний об`єкт нерухомого майна вибув із власності співвласників багатоквартирного будинку у незаконний спосіб та поза їх волею, оскільки голові правління ОСББ «Комфортний дім» Собірайському С.В. не були надані повноваження щодо продажу вказаного об`єкта нерухомого майна, а його відчуження відбулося за ціною, що перевищує відповідний граничний розмір.

На теперішній час заявник має обґрунтовані підстави вважати, що відповідач має можливість вчинити дії, спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду. У заяві про забезпечення позову заявник просив заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії майнового характеру стосовно вказаного об`єкта нерухомого майна, накласти арешт на нього, а також заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення змін до записів державного реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші реєстраційні дії) щодо вказаного об`єкта нерухомого майна.

Проте, заявник не обґрунтував у чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду у вказаній справі за його позовом. Документи, додані заявником до заяви, не містять в собі доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів з посиланням на докази, не містить доказів на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо необхідності забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.

Суд враховує, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК України, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №932/14900/19).

Крім того, суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову заявником вказані підстави її обґрунтування із посиланням на накладення арешту на квартиру, яка не є предметом вказаного позову.

Водночас суд вказує, що заявник у вказаній заяві не зазначив взагалі обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії майнового характеру щодо вказаного об`єкта нерухомого майна, який є предметом позову, а також шляхом встановлення заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного об`єкта нерухомого майна.

Отже, суд вважає, що з вказаних позовної заяви та заяви про забезпечення позову, неможливо встановити чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати заявник, його заявленим позовним вимогам.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦПК України до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову мають відповідати майновим наслідкам для відповідача.

На заявника покладений обов`язок довести обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а не перекладати тягар доказування на боржника.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №915/577/22, від 13.02.2023 у справі №922/1737/22.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, невідповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати позивач, позовним вимогам, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260-261, 354-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена 10.06.2026.

Суддя О. Б. Кокошко