Рішення № 137304436, 10.06.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 646/19/26

Провадження № 2/635/4545/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Основ`янського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором №Р29.336.70758 від 28.09.2017 у розмірі 61096,21 грн., а також понесені судові витрати: сплачений судовий збір 3028,00 грн. та витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведення огляду доказів, забезпечення доказів 1514,00 грн.

В обгрунтування позовної заяви вказано, що 28.09.2017 року відповідач ОСОБА_1 уклала з АТ «Ідея Банк» кредитний договiр № Р29.336.70758, на підставі якого відповідачу видано кредитні кошти в сумі 18889,00 грн, згідно погоджених сторонами умовами.

07.07.2023 між АТ « Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ » укладено Договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Р29.336.70758 від 28.09.2017, укладеним між АТ « Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Згідно з Рестром боржників №4 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Р29.336.70758 від 28.09.2017 року у сумі 63056,70 грн, з яких: 13727,49 грн. - заборгованість за основним боргом; 9749,74 грн. - заборгованiсть за відсотками; 39579,47 грн. - заборгованiсть за комісіями.

в свою чергу відповідач - ОСОБА_1 лише частково виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, здійснивши за період з 16.10.2023 року по 20.11.2023 року два платежі на загальну суму 1960,49 грн. для погашення існуючої заборгованості.

. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у сумі 61096,21 грн., з яких: 13727,49 грн. - заборгованість за основним боргом, 7789,25 грн. - заборгованість за відсотками, 39579,47 грн. - заборгованість за комісією.

Ухвалою Основ`янського районного суду Харківської області від 05.01.2026 року дану позовну заяву передано до Харківського районного суду Харківської області за підсудністю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06.03.2026 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження

Представник позивача в судове заcідання не з`явився, разом із подання позовної заяви подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому вказано, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась своєчасно та належним чином, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади України. Причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

28.09.2017 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладений кредитний договір №Р29.336.70758 від 28.09.2017 року, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 18889,00 грн. та прийняла на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом. Строк кредитування - 36 місяців.

Відповідачем також підписані заява анкета, паспорт споживчого кредиту, додаток до паспорту споживчого кредиту та договір добровільного страхування життя.

Факт видачі кредитих коштів підтверджується ордером-розпорядження № 1 від 28.09.2017 року.

07.07.2023 між АТ « Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ » укладено Договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Р29.336.70758 від 28.09.2017 року, укладеним між АТ « Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Як вбачається з договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023, витягу з Реєстру боржників № 4 до вказаного договору, АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до відповідача за кредитним договором № Р29.336.70758 від 28.09.2017 року в розмірі 63056,70 грн, з яких: 13727,49 грн. - заборгованість за основним боргом; 9749,74 грн. - заборгованiсть за відсотками; 39579,47 грн. - заборгованiсть за комісіями.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № Р29.336.70758 від 28.09.2017 року, виконаним позивачем, станом на 30.11.2025 заборгованість відповідача складає 61096,21 грн., з яких: 13727,49 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 7789,25 грн. - заборгованість за відсотками; 39579,47 грн. - заборгованість за комісіями.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, суд вважає доведеним, що 28.09.2017 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладений кредитний договір, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Право грошової вимоги до відповідача, що виникло у кредитора на підставі вказаного договору, набув позивач згідно з вищезазначеним договором факторингу.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 , взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості не надала, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів та відсотків у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд висновує про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за основним боргом 13727,49 гривень, процентів 7789,25 гривень.

Щодо стягнення заборгованості за комісіями в сумі 39579,47 грн. суд зазначає наступне.

Насамперед суд звертає увагу, що умовами кредитного договору не передбачено сплату комісії та її розмір.

Якщо виходити з того, що під комісією позивач має на увазі плату за обслуговування кредитної заборгованості, на яку міститься посилання в п. 1.4. кредитного договору, то суд виходить з такого.

Безпосередньо в кредитному договору розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості не встановлений.

Розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості встановлений в Паспорті споживчого кредиту в розмірі 4,45 % щомісячно від початкової суми кредиту.

Верховний Суд в постанові від 17.09.2025 у справі № 761/12690/23, посилаючись на практику Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, зазначив, що «потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту».

Враховуючи вказану вище практику Верховного Суду, умови Паспорту споживчого кредиту та додатків до нього не можуть оцінюватись судом в якості складових кредитного договору, в якому зафіксовані його умови та зобов`язання сторін.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що сторони у кредитному договорі погодили розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості.

Також суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні висновки щодо відсутності підстав для стягнення з позичальників нарахованої банком комісії у зв`язку з нікчемністю відповідних умов договору викладені в постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23 .

Суд враховує, що позивач не надав суду доказів того, що відповідачу фактично надавались послуги з обслуговування кредиту, за які передбачено внесення плати за обслуговування кредитної заборгованості, а також дані щодо фактичного обсягу таких послуг, якщо вони надавались, їх періодичності тощо.

Ураховуючи вищенаведене, суд відмовляє в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 39579,47 грн., задовольняє дану позовну заяву частково та вважає за можливе стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №Р29.336.70758 в сумі 21516,74 грн., з яких сума заборгованості за основним боргом 13727,49 грн., заборгованість за відсотками 7789,25 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму 61096,21 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 21516,74 гривень, що становить 35,2 % від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1065,85 гривень (3028 х 35,2 % : 100).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведення огляду доказів та забезпечення доказів в сумі 1514,00 грн., суд вважає їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, адже позивачем не обґрунтовано їх необхідність та доцільність, та що ці витрати є витратами, пов`язаними з розглядом справи.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №Р29.336.70758 в сумі 21516 (двадцять одна тисяча п`ятсот шістнадцять) гривень 74 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 1065 (одна тисяча шістдесят п`ять) гривень 85 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце реєстрації:м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (ВПО): АДРЕСА_1 .

Суддя С.А. Лук`яненко