Рішення № 137300958, 11.06.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/1363/26

Провадження №2/484/1213/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання Бикова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До суду від акціонерного товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») надійшов позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник вказав, що 26.03.2021 відповідач звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що ця анкета разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердила, що ознайомилась з умовами договору та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачеві був наданий кредит у грошовій одиниці (гривні) у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за коригування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач, всупереч чинному законодавству та Умов договору, належним чином покладені на нього обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, яка становить 184292,55грн (тіло кредиту).

Ухвалою від 30.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено перше судове засідання по суті, викликані сторони; визначені строки для подачі заяв по суті.

Ухвалами від 15.04.2026 та 04.05.2026 розгляд справи відкладений за клопотанням відповідача.

20.05.2026 від представника відповідача надійщов відзив, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи, що позивач не може стягувати з відповідача комісію та штрафні санкції. Стягнення з відповідача процентів за кредитом є незаконними, оскільки підписана відповідачем анкета-заява містить лише докладну інформацію щодо особи позичальника, жодна процентна ставка не вказана, а із паспорт споживчого кредиту неможливо встановити , який саме тариф передбачений для карти відповідача. Крім того, положення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. Також представник відповідача вказав, що проценти за користуванням кредитними коштами у декілька разів перевищують тіло кредиту, отже є несправедливими та фактично виступають як міра відповідальності споживача.

20.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просив задовольнити позов, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Також він зазначив, що відповідачу не нараховували штрафні санкції.

11.06.2026 до суду надійшли заперечення від представника відповідача, в яких він наполягав на відмові у задоволенні позову повністю, посилаючи на обставини, викладені у відзиві.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних вище осіб за наявними в ній доказами.

Оскільки учасники справи на судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

26.03.2021 відповідач звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, положеннями якої визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в банку, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/term; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву клієнт ознайомився та погодився з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг (а.с.36).

Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку зазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

В анкеті-заяві зазначено, що дана заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк», у разі надання банківських послуг щодо продуктів (monobank|Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terma, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/ratos, складають Договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю анкету-заяву відповідач просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» НОМЕР_1 на її ім`я.

Крім того, відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 дні. У разі виходу з пільгового періоду, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць.

У п. 6 анкети-заяви зазначено, що відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 0230A63DF1CDCE6F15324B1D406ADD16D1E3F099639A78914EDEB8780F97008E0A, який буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Він визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

Відповідно до довідки про наявність рахунку від 19.01.2026 на ім`я відповідача відкритий рахунок НОМЕР_1 , чорна картка, яка активна до 01/28.

Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту відповідачу встановлена сума кредитного ліміту 26.03.2021 в розмірі 3000 грн, 27.03.2021 1248грн, 30.03.2023 90000грн (а.с.35).

З розрахунку, наданого позивачем, убачається, що відповідач активно користувалась кредитними коштами та частково погашала кредит, на непогашене тіло кредиту банком були нараховані проценти, які вказані у Анкеті-заяві, проте, повністю свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконала, отже утворилась кредитна заборгованість за тілом кредиту.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

До позову АТ «Універсал Банк» додані Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, затверджені протоколом правління № 46 від 24.11.2021, набули чинності з 27.11.2021; правила обслуговування Чорної картки monobank; паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank.

Однак, ні Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, ні Паспорт споживчого кредиту не містять підпису позичальника. Крім того, зазначені Умова і правила набрали законної сили вже після підписання відповідачкою Анкети-заяви.

При цьому до позову не надані докази на підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем в електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту, Тарифів, отже відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом було ознайомлено відповідача.

Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме ці Умови і правила обслуговування АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, які містять Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, Тарифи за карткою Monobank розуміла відповідач, ознайомилась та погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву до договору надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, пені і комісії, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже, виходячи з вищенаведеного, у даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача могли неодноразово змінюватися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, де вказано, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Однак, у Анкеті-заяві, яка підписана відповідачем, передбачено, що у разі виходу за межі пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, проценти за користування кредитними коштами , що становить 3,1 % на місяць ( а.с. 36).

Отже, договірні правовідносини сторін зафіксовані в анкеті-заяві, яка є складовою укладеного сторонами договору і врегульовує спірні правовідносини.

З огляду на розрахунок заборгованості, доданого до позову, та виписки про рух коштів, базова відсоткова ставка за користування кредитом, 37, 2% річних, що відповідає ставці у 3,1% на місяць, яка нараховувалась на залишок заборгованості.

Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а саме: розміру кредиту, розміру процентів та порядку їх нарахування. Відповідач, підписавши Анкету-заяву, погодилась з такими умовами.

Крім того, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надані докази на спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнаний.

Представник відповідачки, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного суду у справі №902/417/18 та Верховного Суду у справі №679/1103/23, вказував, що проценти, нараховані понад тіло кредиту є несправедливими умовами за ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі 679/1103/23, зазначив, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не спростував доводів ОСОБА_1 щодо несправедливих умов нарахування розміру відсотків за несвоєчасно виконане зобов`язання за кожен день прострочення, зазначивши лише про те, що позичальник із позовом про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії не звертався. При цьому відсутність такого позову не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у цій справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, отже касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, постанова Хмельницького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Отже Верховний Суд висновок щодо застосування норм права не зробив у цій справі.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі 902/417/18 Велика Палата Верховного суду вказала, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання. Суди попередніх інстанцій з`ясували, що з поставленої вартості товару на загальну суму 205 538 грн 92 коп. до подачі позовної заяви до суду відповідач за поставлений товар сплатив 107 157 грн. Щодо суми заборгованості за договором поставки, яка станом на момент звернення з позовом (20 липня 2018 року) складала 98 381 грн 92 коп., сплаченої відповідачем у повному обсязі після відкриття провадження у справі, позивач нарахував 40 306,19 грн пені, 30 830,83 грн штрафу, 110 887,30 грн відсотків річних, що разом складає 182 024,32 грн, перевищуючи майже в два рази суму прострочення. З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У цій справі позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій або проценти річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України позивачем не заявлені, отже вказана позиція судом не застосовується.

Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростований, всій розрахунок такої заборгованості не наданий.

Викладене вище свідчить про те, що позов обґрунтований та належить задоволенню в повному обсязі.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40грн.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал банк" заборгованість за кредитним договором від 26.03.2021 станом на 19.01.2026 в сумі 184292грн 55коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2662грн 40 коп., всього 186 954 (сто вісімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири)грн 95коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Відомості про сторони:

Позивач: Акціонерне товариство "Універсал банк", ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/16, м. Київ, 04082.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Медведєва