Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 473/1997/26
РІШЕННЯ
іменем України
"11" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (встановлено, що на час розгляду справи відповідачка змінила прізвище на « ОСОБА_3 ») про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 14 жовтня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 . Кредитний договір №14.10.2023-100000162.
Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 56 днів з дня надання (що складається з окремих періодів кредитування тривалістю 14 днів кожен), а відповідачка зобов`язалася повернути кредит до 08 грудня 2023 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1 % за кожен день користування коштами, а також сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 1 500 грн.
У разі порушення виконання позичальницею зобов`язань остання зобов`язалася сплачувати неустойку у розмірі 100 грн та відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 365 % річних за період прострочення.
Проте позичальниця свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 23 квітня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 17 100 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом 10 000 грн;
-заборгованість за процентами за користування кредитом 5 600 грн;
-заборгованість за комісією за надання кредиту 1 500 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.
В судове засідання представниця позивача Горна В.І. не з`явилася, проте у позові просила про розгляд справи без її участі.
Відповідачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій позовні вимоги визнала частково в частині стягнення заборгованості за кредитом, однак заперечувала проти стягнення з неї процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту.
Суд вважав можливим провести розгляд справи без участі представниці позивача та відповідачки, оскільки матеріали справи містять достатньо інформації та доказів для вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог та на підставі поданих доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що 14 жовтня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) Кредитний договір №14.10.2023-100000162.
Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 56 днів з дня надання (що складається з окремих періодів кредитування тривалістю 14 днів кожен), а відповідачка зобов`язалася повернути кредит до 08 грудня 2023 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1 % за кожен день користування коштами, а також сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 1 500 грн.
У разі порушення виконання позичальницею зобов`язань остання зобов`язалася сплачувати неустойку у розмірі 100 грн та відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 365 % річних за період прострочення.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (що не оспорюється останньою).
Таким чином, ОСОБА_1 набула статусу, прав та обов`язків позичальниці у кредитних правовідносинах з ТОВ «Споживчий Центр».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Водночас ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
З копії квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 14 жовтня 2023 року вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» повністю виконало взяті на себе зобов`язання перед позичальницею шляхом перерахування 14 жовтня 2023 року кредитних коштів у розмірі 10 000 грн на зазначену у кредитному договорі банківську картку позичальниці. Вказана обставина також не оспорюється відповідачкою.
У той же час, позичальниця взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 23 квітня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 17 100 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом 10 000 грн;
-заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 14 жовтня 2023 року до 08 грудня 2023 року) 5 600 грн;
-заборгованість за комісією за надання кредиту 1 500 грн.
Суд погоджується із нарахованою заборгованістю.
Зокрема, суд констатує, що проценти за користування кредитом дійсно нараховувалися позивачем відповідно до умов кредитного договору (в тому числі за узгодженою сторонами процентною ставкою та в межах узгодженого строку кредитування).
Зі змісту кредитного договору також вбачається правильність нарахування комісії за надання кредиту (узгодження її з умовами договору).
За встановлено, вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2 662,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором №14.10.2023-100000162 від 14 жовтня 2023 року, що утворилася станом на 23 квітня 2026 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 14 жовтня 2023 року до 08 грудня 2023 року) у розмірі 5 600 (п`ять тисяч шістсот) гривень; заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень, а всього в загальному розмірі 17 100 (сімнадцять тисяч сто) гривень, а також в повернення 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв
Судове рішення № 137300373, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 473/1997/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: