Ухвала суду № 137300046, 09.06.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

09 червня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/471/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Першого заступника керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури,

вул. Замкова, 9-А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, в інтересах держави в особі

позивача: Чернігівської обласної ради,

код ЄДРПОУ 25618741, проспект Миру, будинок 43, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04062009, вул. Героїв України, 6, м. Семенівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп»,

код ЄДРПОУ 31333576, вул. Горавовка, 33а, м. Семенівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область

Предмет спору: про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Першим заступником керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури через підсистему «Електронний суд» подано позов в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної ради до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, у якому прокурор просить суд: витребувати з незаконного володіння Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку з кадастровим номером 7424781500:10:001:0049, площею 251,5525 га.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Семенівської міської ради Чернігівської області від 05.08.2021 №347 «Про прийняття земельних ділянок до комунальної власності Семенівської міської ради» прийнято у комунальну власність Семенівської міської ради з земель державної власності 375 земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 7424781500:10:001:0049, площею 251,5525 га, а також зареєстровано право комунальної власності відповідача на спірну земельну ділянку. Наразі прокуратурою встановлено, що спірна земельна ділянка була сформована за рахунок земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, відноситься до земель комунальної власності та перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а її розпорядником є Чернігівська обласна рада. Крім того, спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп». Отже, на думку прокурора, відповідач поза межами наданих йому повноважень здійснив реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що позбавляє позивача можливості володіти та розпоряджатися нею.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 09.06.2026 на 10:40, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп»; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позовну заяву.

Також ухвалою суду від 28.05.2026 зобов`язано Новгород-Сіверську окружну прокуратуру до підготовчого засідання надати пропозиції щодо призначення судом проведення (здійснення) експертної оцінки спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7424781500:10:001:0049, площею 251,5525 га, у тому числі шляхом призначення судової експертизи.

Ухвала суду від 28.05.2026 була доставлена відповідачу в їх Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІКС 28.05.2026 о 13:17, а отже останнім днем для подання відзиву на позов є 12.06.2026.

04.06.2026 прокурор через підсистему «Електронний суд» подав додаткові письмові пояснення.

08.06.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву.

Позивач, відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання 09.06.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, однак у підготовче засідання не з`явились.

До початку судового засідання відповідач подав заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з участю представника в іншому судовому засідання у м. Семенівка, яке призначене на 09.06.2026 на 12:00. ід позивача та третьої особи будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Проте відповідач не надав доказів неможливості участі у справі іншого представника або участі в порядку самопредставництва, а також не обґрунтував, чому міська рада може брати участь лише в одній справі одночасно. Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі судом було зазначено необхідність визначення оцінки земельної ділянки, у зв`язку з чим суд вважав за необхідне розпочати судове засідання за відсутності відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 09.06.2026 проводилось за відсутності позивача, відповідача та третьої особи (їх представників).

Суд прийняв до розгляду відзив відповідача на позов, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з його урахуванням.

У підготовчому засіданні суд розглянув питання щодо призначення у цій справі судової експертизи з метою визначення експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.

В ухвалі суду про відкриття провадження від 28.05.2026 суд зазначив, що з огляду на приписи ст. 163 ГПК України, виникає необхідність призначення (проведення) експертної оцінки на підставі судового рішення, у тому числі шляхом призначення судової експертизи, та зобов`язав Новгород-Сіверську окружну прокуратуру до підготовчого засідання надати пропозиції щодо призначення судом проведення (здійснення) експертної оцінки спірної земельної ділянки.

У наданих додаткових поясненнях прокурор зазначив, що землі лісового фонду є обмеженими у цивільному обороті та не можуть бути об`єктом продажу, оскільки легального ринку продажу земель лісогосподарського призначення не існує, а тому експертна грошова оцінка не зможе визначити вартість земельної ділянки за стандартною методикою (порівняльним підходом цін продажу подібних земельних ділянок), а будь-який висновок експерта, побудований на вказаному підході, є суб`єктивним припущенням. Крім того, на думку прокурора, проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки передбачає укладення договору та оплату послуг оцінювача, що, в свою чергу, покладе надмірний фінансовий тягар на сторону спору.

Оскільки нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки відсутня, прокурор вважає за доцільне доцільно розглянути можливість визначення вартості земельної ділянки відповідно до усереднених показників нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі для земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.06.2022 № 376 «Про затвердження усереднених показників нормативної грошової оцінки земель».

Крім того, прокурор наголошує, що у даному випадку норми ч. 5 ст. 390 ЦПК України не підлягають застосуванню, оскільки Семенівська міська рада у правовідносинах щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7424781500:10:001:0049 не є добросовісним набувачем.

Таким чином, прокурор вважає недоцільним проведення (здійснення) експертної оцінки спірної земельної ділянки, зокрема, у зв`язку з тим, що положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» в частині умов та порядку компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна не застосовуються до спірних правовідносин, адже прокурор стверджує про недобросовісність відповідача Семенівської міської ради.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Оскільки відповідно до ч. 6 ст. 164 ГПК України вартість спірного майна земельної ділянки площею 251,5525 га визначається на підставі експертно-грошової оцінки земельної ділянки, сума судового збору за подання цього позову повинна визначатися також, виходячи із вартості майна, визначеної на підставі саме експертно-грошової оцінки земельної ділянки, та становити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Отже, у даному випадку необхідність проведення експертної оцінки спірної земельної ділянки зумовлена потребою встановлення її дійсної ринкової вартості, яка є визначальною для правильного встановлення ціни позову та розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, а не потребою визначення компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, як про це зазначає прокурор.

При цьому суд зазначає, що встановлення добросовісності/недобросовісності набувача залежить від поданих сторонами та досліджених судами доказів у кожній конкретній справі та здійснюється саме при вирішенні питання про витребування майна.

У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі статті 387 Цивільного кодексу України без застосування приписів частини 5 статті 390 Цивільного кодексу України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві. Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини 5 статті 390 Цивільного кодексу України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

Щодо доводів про надмірний тягар у вигляді сплати вартості проведеної експертної оцінки спірної земельної ділянки, суд зазначає, що обов`язок сплатити судовий збір за подання позову, виходячи із дійсної вартості нерухомого майна, покладається на позивача (прокурора).

Разом з тим, прокурор не запропонував іншого належного способу визначення вартості спірної земельної ділянки, а визначення такої вартості на підставі усереднених показників нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі для земель лісогосподарського призначення не може підтверджувати вартість саме спірної земельної ділянки, яка є індивідуально визначеною, і вартість якої залежить від сукупності конкретних характеристик та чинників.

Також до звернення з позовом прокурор не вжив заходів для проведення експертної оцінки спірної земельної ділянки та визначення її ринкової вартості.

За таких обставин суд відхиляє доводи прокурора щодо недоцільності призначення у справі судової експертизи для визначення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу в справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Так, основним завданням оціночно-земельної експертизи, зокрема, є експертна грошова оцінка земельних ділянок (п. 6.2 розділу ІІ Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Оскільки вартість спірної земельної ділянки встановлюється на підставі експертної грошової оцінки, суд дійшов висновку про необхідність призначити у справі судову оціночно-земельну експертизи.

За приписами ч. 3-5 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Частиною 1 ст. 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

З огляду на підстави призначення судової експертизи у цій справі, суд вважає, що на вирішення експертів необхідно поставити наступне питання:

- Яка ринкова вартість земельної ділянки площею 251,5525 га, кадастровий номер 7424781500:10:001:0049, яка розташована у Чернігівській області, Семенівський район (нині Новгород-Сіверський район), Жадівська сільська рада?

Оскільки прокурором не запропоновано експертної установи для проведення судової експертизи, суд доручає проведення судової оціночної-земельної експертизи Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч. 5 ст. 100 ГПК України).

Враховуючи подання цього позову прокурором, який зобов`язаний сплатити судовий збір, виходячи із дійсної вартості земельної ділянки, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової оціночно-земельної експертизи, покладаються судом згідно з рахунком, виставленим Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для здійснення оплати проведення експертизи, на Чернігівську обласну прокуратуру.

Відповідно до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (зі змінами та доповненнями) строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п`ятнадцяти робочих днів. У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб`єктам судово-експертної діяльності, визначеним у ст. 7 Закону України «Про судову експертизу».

Дотримуючись принципу процесуальної економії, суд вважає за необхідне одразу погодити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведення судової оціночно-земельної експертизи у термін, що перевищує 90 календарних днів в межах технічних можливостей в порядку черговості.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 228 ГПК України суддя може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи, зупинити провадження в справі, зокрема, в разі призначення судом експертизи. Згідно з п. 6 частини 1 статті 229 вказаного Кодексу провадження в справі зупиняється на час проведення експертизи.

Відтак провадження в даній справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи.

У судовому засіданні 09.06.2026 відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив скорочену ухвалу.

Керуючись ст. 99, 100, 102, 177, 182, 228, 229, 233 235 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. З метою проведення експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки призначити у справі № 927/471/26 судову оціночно-земельну експертизу.

2. Проведення судової оціночно-земельної експертизи доручити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Княжа, 30, м. Чернігів, 14000).

3. На вирішення експертів поставити наступне питання:

- Яка ринкова вартість земельної ділянки площею 251,5525 га, кадастровий номер 7424781500:10:001:0049, яка розташована у Чернігівській області, Семенівський район (нині Новгород-Сіверський район), Жадівська сільська рада?

5. Витрати, пов`язані з проведенням судової оціночно-земельної експертизи, покласти на Чернігівську обласну прокуратуру, зобов`язавши останню оплатити вартість експертизи не пізніше 10 днів з дня отримання рахунку.

6. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. Зобов`язати Чернігівське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надіслати суду та одночасно учасникам справи копію висновку судового експерта.

Звернути увагу експертної установи на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

8. Погодити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведення судової оціночно-земельної експертизи у термін, що перевищує 90 календарних днів в межах технічних можливостей в порядку черговості.

9. В розпорядження експертів направити матеріали справи №927/471/26.

10. Зупинити провадження у справі № 927/471/26 до закінчення судової оціночно-земельної експертизи та отримання судом висновку експертів з матеріалами справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 11.06.2026.

Суддя В. В. Шморгун