Рішення № 137299788, 10.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2523/22 (922/1279/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Биченко А.О. звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", в якій просить суд стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 75581,00 грн, без вирахування з цієї суми податків та обов`язкових платежів при її виплаті, понесені судові витрати, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала у відповідача з 01.03.2018 року і була звільнена 10.02.2025 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України. На момент звільнення з позивачем не було проведено повного розрахунку, заборгованість відповідача ПАТ "Харківський підшипниковий завод" перед позивачем по заробітній платі станом на момент звернення до суду складала 44500,00 грн. Вказана заборгованість на день звільнення погашено не було, окрім цього на момент звільнення позивачу також не було виплачено компенсації за невикористані відпустки за період з 2018 по 2025 роки загальна сума якої складає 31081,00 грн. Таким чином загальна сума заборгованості з якої вже утримані військовий збір та ПДФО складає станом на момент звернення до суду 75581,00 грн.

В провадженні Господарського суду Харківської області у складі судді Міньковського С.В. перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод".

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.04.2026 позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 1279/26 від 14.04.2026) передана на розгляд судді Міньковському С.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

17.04.2026 через підсистему Електронний суд від представника позивача адвоката Биченко А.О. надійшло клопотання, в якому усуває недоліки позовної заяви встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 року та просить суд:

- стягнути з ПАТ "Харківський підшипниковий завод" на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати у сумі 75581,00 грн, без вирахування з цієї суми податків та обов`язкових платежів при її виплаті;

- стягнути з ПАТ "Харківський підшипниковий завод" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць;

- витребувати в ПАТ "Харківський підшипниковий завод" розрахунок заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та інші виплати ОСОБА_1 , яка працювала на ПАТ "Харківський підшипниковий завод" станом на момент надання відповіді.

Ухвалою від 21.04.2026 господарський суд прийняв позовну заяви до розгляду; відкрив провадження у справі № №922/2523/22 (922/1279/26); постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; встановив відповідачу згідно зі ст.ст. 250, 251 ГПК України строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу.

Цією ж ухвалою суд встановив позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України строк 5 календарних днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив з доказами її надсилання (надання) відповідачу та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому частково визнає позов в розмірі 41269,19 грн заробітної плати, в частині інших позовних вимог, а саме судових витрат, відповідач проти даних вимог заперечує, оскільки позивачем не визначений їх розмір.

Представник позивача адвокат Биченко А.О. надав заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, зі змісту якої вбачається, що останній просить суд стягнути з відповідача ПАТ "Харківський підшипниковий завод" заборгованість по виплаті заробітної плати у сумі 41269,19 грн, без вирахування з цієї суми податків та обов`язкових платежів при її виплаті, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 24129,01 грн з вирахування з цієї суми податків та обов`язкових платежів при її виплаті, та судові витрати.

Відповідач надав відзив на позовну заяву (уточнений відзив), зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заробітної плати АТ "ХАРП" визнає частково в розмірі 41269,19 грн. Разом із тим зазначає, що 30.04.2026 р. позивачем подана заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини заробітку у розмірі 24 129,01 грн, дані вимоги відповідач визнає частково. Згідно розрахунку відповідача, щодо компенсації за затримку виплати заробітної плати позивачу, сума компенсації становить 15005,55 грн, про що надає довідку. В частині інших позовних вимог, а саме судових витрат, відповідач проти даних вимог заперечує, оскільки позивачем в позовній заяві не визначений їх розмір.

Представник позивача адвокат Биченко А.О. надав клопотання, в якому зазначає, що під час подання позовної заяви та клопотання про збільшення розміру позовних вимог було допущено технічну помилку (описку) щодо зазначення адреси позивача, у позовній заяві зазначено адресу: АДРЕСА_1 , замість вірної адреси: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим просить суд вважати правильною адресою позивача Денісової О.І.: АДРЕСА_2 , та внести відповідні відомості до матеріалів справи та здійснювати подальше листування за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо заяви представника позивача адвоката Биченко А.О. про зменшення/збільшення розміру позовних вимог (вх.№10398 від 30.04.2026), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд, зокрема у постанові від 01.07.2021 у справі №910/4690/20, роз`яснив, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Між цим, зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи:1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Так, у первісній редакції позовної заяви позивачем була заявлена майнова вимога стосовно стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі. Водночас, звертаючись до суду із заявою про зменшення/збільшення розміру позовних вимог позивач, окрім зменшення кількісних показників заявленої до стягнення заборгованості, фактично доповнив позовну заяву новою вимогою, яка не заявлена у позові, а саме про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 24129,01 грн.

Отже, оскільки вимога про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 24129,01 грн не була заявлена у первісній редакції позовної заяви та має самостійний предмет спору, її заявлення не є збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог, а фактично є доповненням позовної заяви новою вимогою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, оскільки доповнення позовних вимог новими вимогами не може бути реалізовано позивачем шляхом подання саме заяви про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, судом вищевказана заява представника позивача адвоката Биченко А.О. до розгляду приймається частково, а саме в частині зменшення розміру заборгованості по заробітній платі, що заявлена до стягнення. Водночас судом не приймається заява представника позивача адвоката Биченко А.О. у частині доповнення позовних вимог новою вимогою про стягнення компенсації втрати частини доходів в розмірі 24129,01 грн, оскільки така вимога не може бути розглянута, шляхом подання заяви про зменшення/збільшення розміру позовних вимог.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 01.03.2018 перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем та 10.02.2025 її було звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за наказом № 15/к на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується даними трудової книжки.

Позивач зазначає, що при звільнені Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" не здійснив виплату всіх сум, які належали позивачеві, зокрема наявної заборгованості по заробітній платі, до моменту подачі позовної заяви позивачеві зазначені виплати не здійснені, а розмір заборгованості, який складається з невиплачених відповідачем позивачу сум в розмірі 41269,19 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідачем надана довідка №22/04/26-1 від 22.04.2026 р., в якій зазначено, що станом на момент звільнення заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 складала 57681,00 грн (сума до виплати з якої вже утримані ВЗ та ПДФО), яка була частково погашена:

13.02.2025 в сумі 2772,00 грн за грудень 2024 року;

28.02.2025 в сумі 3880,80 грн за січень 2025 року;

06.03.2025 в сумі 1108,80 грн за лютий 2025 року;

16.04.2025 в сумі 1709,62 грн за вересень 2021 року;

16.04.2025 в сумі 2800,25 грн за березень 2022 року;

16.04.2025 в сумі 1571,58 грн за червень 2022 року;

28.04.2025 в сумі 3677,56 грн за січень 2022 року.

У зв`язку з чим залишок заборгованості із заробітної плати станом на 22.04.2026 р. склав 41269,19 грн, в тому числі 22171,88 грн - компенсація невикористаної відпустки.

Крім того, представник позивача адвокат Биченко А.О. надав заяву про зменшення позовних вимог (вх.№10398 від 30.04.2026), в якій погодився з наданою відповідачем довідкою, та зменшив розмір заявленої до стягнення заборгованості по заробітній платі, ніж та яка була заявлена у первісній редакції позовної заяви.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України "Про оплату праці".

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

За приписами ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено судом, відповідач при звільненні ОСОБА_1 не здійснив виплату всіх сум, що належать йому від підприємства.

Відповідно до ч. 4 статті 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в сумі 41269,19 грн, в тому числі 22171,88 грн - компенсація невикористаної відпустки.

Позивач, також просить суд стягнути з відповідача на його користь 5000,00 грн за надання правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що в якості доказів понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивачем надано до суду:

- договір б/н від 11.03.2026 р. про надання правової допомоги (далі - Договір), укладений між адвокатом Биченко Антоном Олександровичем, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №000917 від 02.05.2018 року та є самозайнятою особою (далі-Адвокат) та Денісовою Оленою Іванівною.

- додаткова угода №1 від 11.03.2026 до Договору про надання правової допомоги б/н від 11.03.2026 р.;

- акт №1 від 30.04.2026 р. приймання передачі послуг наданих відповідно до Договору про надання правової допомоги б/н від 11.03.2026 р.;

- ордер на надання правничої правової допомоги Денісовій О.І.;

- квитанція серії АБ №30/04/26 від 30.04.2026 на суму 5000,00 грн.

Згідно умов укладеного Договору Адвокат зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги, правову допомогу у справах всіх категорій та за дорученням Клієнта усюди здійснювати його представництво. Клієнт зобов`язується оплатити Адвокату зазначені послуги в порядку та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п.3.1. Договору за надання правової допомоги Клієнт протягом терміну і на умовах, визначених Додатковою Угодою до цього Договору, сплачує Адвокату гонорар. Адвокат не є платником податку на додану вартість.

11.03.2026 сторони склали Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 11.03.2026 р. відповідно до п.1 якої, сторони за цією Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги домовились, що вартість послуг (гонорар) Адвоката за годину роботи за Договором про надання правової допомоги б/н від 11.03.2026 становить 2000,00 грн.

Відповідно до п.5 Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 11.03.2026 р. дана Додаткова угода є невід`ємною частиною основного Договору про надання правової допомоги б/н від 11.03.2026 р.

30.04.2026 сторони склали акт №1 приймання - передачі послуг наданих відповідно д Договору про надання правової допомоги б/н від 11.03.2026 р. про те, що за Договором про надання правової допомоги б/н від 11.03.2026 р. надана правову допомогу Клієнту, а саме: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з питань стягнення заборгованості із заробітної плати - 0 годин 30 хв; підбір нормативної бази (Цивільного кодексу, КЗпП України, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати") та вивчення судової практики в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, що стосується стягнення заборгованості із заробітної плати та проведення розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати - 1 година 00 хв; складання та направлення адвокатського запиту до ПАТ "Харківський підшипниковий завод" з метою отримання розрахунку заборгованості із заробітної плати, складання позовної заяви про стягнення із ПАТ "Харківський підшипниковий завод" заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини доходів та подання її до Господарського суду Харківської області - 1 година 00 хв. Таким чином, вартість правової допомоги становить 5000 грн 00 коп., а саме: 2000 грн * 2.5 години = 5000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

Суд зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пунктах 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічні висновки містяться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2026 у справі №916/1838/25.

Судом встановлено, що у даному випадку адвокатський гонорар адвоката Биченко А.О. визначений сторонами у формі погодинної оплати.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

Суд встановив, що позивачем додано акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 30.04.2026 з викладенням детального опису виконаних адвокатом робіт/наданих послуг у цій справі, в яких окремо зазначено кожну послугу, надану адвокатом, та кількість витраченого часу.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Враховуючи викладене, надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку про те, що надані адвокатом послуги цілком відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру та є такими, що підтверджуються матеріалами справи у сумі 5000,00 грн, які, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Також, позивач у позовній заяві просив суд допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено положення щодо допуску рішення до негайного виконання.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 2 статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимоги про стягнення заробітної плати, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід бюджету судовий збір у розмірі 2662,40 грн (з урахуванням того, що позовну заяву подано через підсистему Електронний суд).

Керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 13, 14, 74-78, 86, 129, 232, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, пр. Індустріальний, 3, код ЄДРПОУ 05808853) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 41269,19 грн (у тому числі 22171,88 грн - компенсація невикористаної відпустки), без вирахування з цієї суми податків та обов`язкових платежів при її виплаті за період з жовтня 2021 р. по грудень 2021 р., лютий 2025 та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. Всього: 46269,19 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, пр. Індустріальний, 3, код ЄДРПОУ 05808853) в дохід державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок UA908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) 2662,40 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення направити позивачу, відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "10" червня 2026 р.

СуддяС.В. Міньковський