Вирок № 13729975, 18.01.2011, Теплицький районний суд Вінницької області

Теплицький районнийсуд Вінницької області

Справа № 1-7/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2011м. Теплик Теплицький районнийсуд Вінницької області в складі:

Головуючого судді Войнаревич М. Г.

секретаряБевз О.В.

за участі прокурораДіденко І.В. захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, жителя АДРЕСА_1, Теплицького району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, розлученого, не судимого, непрацюючого, у вчиненні злочину,

передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

у с т а н о в и в:

18 серпня 2010 року, біля 15-30 год., на грунті неприязних відносин, між підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в домогосподарстві останнього, по АДРЕСА_1 Теплицького району Вінницької області, виникла суперечка, під час якої підсудний ОСОБА_4, несподівано та раптово умисно наніс удар кулаком руки в область обличчя ОСОБА_5, спричинивши йому тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку експерта № 533 від 17.11.2010 року, у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: двостороннього перелому нижньої щелепи; травматичного остеомієлиту; рани в ділянці підборіддя, такі тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винність свою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України визнав повністю і підтвердив факт нанесення ним ОСОБА_5 тілесних ушкоджень. Пояснив, що 18 серпня 2010 року, він був в домогосподарстві свого сина ОСОБА_5, та запитав його чи сплатив він аліменти на дітей в сумі 200 грн., які він йому позичив. Дізнавшись, що син аліменти не заплатив, він розгнівався на нього, та наніс йому удар кулаком лівої руки в область щелепи, від якого ОСОБА_5 упав на землю. Потім піднявся із землі сів на пеньок і побачив, що з його ротової порожнини виступила кров. Через три тижні син звернувся до Теплицької ЦРЛ, де йому дали направлення до обласної клінічної лікарні ім. Пирогова. Він особисто поїхав із сином в м. Вінницю до обласної клінічної лікарні ім. Пирогова. Там син проходив лікування, протягом шести днів. Всі кошти на його лікування та на проїзд взяв на себе. Він особисто попросив пробачення і син йому вибачив та заявив, що немає до нього ні моральних ні матеріальних претензій. Вину свою визнав повністю, щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицьової хірургії обласної клінічної лікарні ім.. М.І. Пирогова він перебував з 09.09 по 14.09. 2010 року, тобто 6 днів. Претензій до підсудного немає.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_4 під час досудового та судового слідства, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за заявою підсудного, крім показів самого підсудного, матеріалів справи, що характеризують особу підсудного (а.с. 11), в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Суд з'ясувавши, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, роз'яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ст. 299 КПК України, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд враховуючи думку підсудного та прокурора, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, заслухавши показання підсудного, суд вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ст. 122 ч. 1 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що він вперше вчинив злочин, позитивну характеристику по місцю проживання, його відношення до подій, що відбулися та їх наслідків, його вік, сімейні обставини, матеріальне становище, повне визнання своєї вини. Обставинами, що помякшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, що обтяжують покарання судом не встановлено. З урахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного можливе з призначенням покарання у виді обмеження волі в межах санкції вивченої частини статті кримінального закону, звільнивши його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для виправлення підсудного.

Заявлений прокурором цивільний позов підлягає задоволенню частково, оскільки в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицьової хірургії обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова він перебував 6 днів з 09.09 по 14.09. 2010 року, що підтвердив в судовому засіданні і підсудний ОСОБА_4. Підстав не вірити показам потерпілого та підсудного, в суду немає. За таких обставин відшкодуванню підлягають витрати, які становлять вартість одного ліжко дня за шість днів (169,00 х 6 = 1014) в сумі одна тисяча чотирнадцять гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до п.п. 2,3 ст. 76 КК України зобов”язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Цивільний позов по справі задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова р/р № 35426003002152 в ГУДК України у Вінницькій області МФО 802015, код 02011031 суму 1014,00 (одна тисяча чотирнадцять) гривень.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: