Ухвала суду № 137299627, 11.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про розстрочення виконання судового рішення

11.06.2026 Справа № 917/1967/25

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» (вх. № 6653 від 15.05.2026) про розстрочку виконання судового рішення від 05.03.2026 у справі №917/1967/25

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ» (адреса: вул. Петропавлівська, 54 А, м. Київ, 04086, код ЄДРПОУ 32828388)

до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» (адреса: вул. Льва Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37503, код ЄДРПОУ 05524713)

про стягнення 421 102,43 грн

представники:

від стягувача (позивача): не з`явився;

від боржника (відповідача): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.03.2026 у справі № 917/1967/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» задоволені; стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" 331 917,72 грн. інфляційних нарахувань, 89 184,71 грн 3% річних та 5 053,23 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2026 року у справі № 917/1967/25 повернуто АТ «Лубнигаз».

15.05.2026 від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2026 року.

Ухвалою від 18.05.2026 суд відклав розгляд поданої заяви до повернення матеріалів справи зі Східного апеляційного господарського суду.

02.06.2026 справа № 917/1967/25 повернулась до Господарського суду Полтавської області з апеляційної інстанції.

Згідно з ухвалою від 03.06.2026 заява призначена до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2026.

В обґрунтування необхідності відстрочення виконання рішення суду відповідач, АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», зокрема посилається на скрутне фінансове становище підприємства, яке, на його думку, зумовлене дією державного регулювання тарифів Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також забороною їх підвищення під час воєнного стану відповідно до Закону України №2479-IX. Боржник (відповідач) зазначає, що встановлені тарифи на послуги розподілу природного газу не покривають фактичних витрат підприємства, унаслідок чого діяльність є збитковою, відбулося штучне накопичення боргів перед кредиторами. Через зменшення обсягів надання послуг по розподілу газу з 106501,2 тис. куб. м передбачених тарифом до 82804,533 тис. куб. м (падіння обсягів на 22,2 %) фактична тарифна виручка склала 167529,8 тис. грн. проти 212388,9 тис. грн. передбаченої в діючому тарифі, тобто недоотримана тарифна виручка за 2025 рік склала 44859,1 тис. грн. Собівартість надання послуг у 2025 р. 193018,7 тис. грн., що перевищує тарифну виручку на 25488,9 тис. грн. або 15,2%. В результаті станом на 31.03.2026 р накопичені збитки Товариства становлять 463858 тис. грн. (рядок 1420 форми 1 Звіт про фінансовий стан). Поточні зобов`язання (рядок 1695) Товариства станом 31.03.2026р. перевищують його поточні активи (рядок 1300) на суму 387304 грн. (655303-267999), що свідчить про неспроможність підприємства виконувати свої зобов`язання за рахунок своїх поточних активів, тобто про неліквідність підприємства.

Також боржник посилається на свій статус підприємства критичної інфраструктури, яке здійснює діяльність із розподілу природного газу та забезпечує безпечне функціонування газопроводів і аварійно-диспетчерської служби на території Лубенського, Пирятинського, Гребінківського та Оржицького районів Полтавської області. На думку заявника, примусове стягнення грошових коштів або реалізація майна може призвести до зупинення господарської діяльності товариства, що створить ризики порушення безпеки газопостачання для близько 60 тисяч домоволодінь.

Боржник вважає, що його вина у несвоєчасному виконанні зобов`язань відсутня, з огляду на те, що його підприємство включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості на ринку природного газу, і розрахунки за договорами здійснюються у спеціальному порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1179 від 12.10.2022, що унеможливлює самостійне розпорядження коштами.

З огляду на наведене, АТ «Лубнигаз» просить суд розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців.

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав : Копія балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2026 р.; Копія звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2026 р.; Копія додаткової угоди від 24.05.2017 року; Копія постанови НКРЕКП від 20.11.2020 № 2143 «Про встановлення розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для АТ «Лубнигаз» на 2021 рік»; Структура тарифу на послуги розподілу природного газу АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на 2021 рік; 6. Копія постанови НКРЕКП від 17.11.2021 № 2191 «Про встановлення розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для АТ «Лубнигаз» на 2022 рік»; Структура тарифу на послуги розподілу природного газу АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» з 01 січня 2022 рік; Копія постанови НКРЕКП від 04.10.2022 № 1269 «Про включення АТ «Лубнигаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процесі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу»; Копія постанови НКРЕКП від 12.03.2024 № 503 «Про затвердження АТ «Лубнигаз» обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу»; Копія листа НКРЕКП від 11.06.2025 № 1208.

Стягувач у запереченнях на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, зокрема, зазначив, що боржнику (відповідачу) вже надана розстрочка виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25, щодо стягнення основного боргу в розмірі 4 560 000,00 грн, 119 326,08 грн інфляційних втрат, 34 071,48 грн 3% річних, нарахованих за договором про поставку товару від 27.08.2024 №27/08-2024. Надаючи розстрочку суд виходив з того, що діяльність відповідача на той час була збитковою. Але, станом на дату звернення з заявою про розстрочення, доданий відповідачем до заяви Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2026 року (Форма №2) свідчить, що діяльність відповідача є прибутковою. Позивач (стягувач) вказує, що Згідно рядка 2090 Форми №2 валовий прибуток відповідача за результатами діяльності 1 кварталу 2026 року склав 12 905 тис. грн, а фінансовий результат від операційної діяльності є позитивним, прибуток складає 4 167 тис. грн.

На думку стягувача, надання розстрочення виконання рішення суду від 05.03.2026 у справі №917/1967/25 призведе до фінансових втрат позивача, які полягають у знеціненні грошових коштів, які присуджені позивачу за наслідком розгляду справи.

Також у запереченнях стягувач зазначив, що заявлена відповідачем вимога про розстрочення виконання рішення суду на 10 місяців шляхом сплати щомісячних платежів за графіком, починаючи з червня 2026 року по березень 2027 року, не відповідає вимогам частини п`ятої статті 331 ГПК України, відповідно до якої розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вина відповідача у простроченні виконання даного зобов`язання встановлена у постанові суду апеляційної інстанції від 05.11.2025 у справі № 917/460/25, участь в якій брали позивач та відповідач.

В призначеному 11.06.2026 судовому засіданні представники боржника та стягувача не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином шляхом отримання ухвали суду від 03.06.2026 в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали господарської справи, суд приймає до уваги наступні обставини.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку.

Припис статті 18 Господарського процесуального кодексу України кореспондується із зазначеною конституційною нормою та встановлює, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд і однією з процесуальних гарантій доступу до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, право на суд було б ілюзорним, якщо б остаточне та обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення має розглядатися як невід`ємна частина «процесу» у розумінні статті 6 Конвенції (рішення у справах «Горнсбі проти Греції», від 19.03.1997, та «Іммобільяре Саффі проти Італії», від 28.07.1999).

Конституційний Суд України у своїх рішеннях (зокрема від 13.12.2012 №18-рп/2012 та від 25.04.2012 №11-рп/2012) наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює комплекс дій, спрямованих на відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів особи. Невиконання судового рішення або безпідставне зволікання з його виконанням нівелює сутність права на справедливий суд.

Отже, дотримання принципу обов`язковості судових рішень є гарантією реального захисту прав сторін у господарському процесі, а застосування інституту відстрочення чи розстрочення їх виконання повинно мати винятковий характер і бути зумовлене об`єктивними, підтвердженими доказами обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною третьою цієї статті, підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини четвертої статті 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд має враховувати, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, матеріальний стан сторін, наявність надзвичайних подій чи обставин непереборної сили тощо.

Частина п`ята статті 331 ГПК України встановлює, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали або постанови.

Зазначена норма є імперативною та визначає граничний строк, який не може бути подовжений або поновлений судом, незалежно від причин, на які посилається сторона.

У системному тлумаченні вказаних положень судова практика виходить із того, що:

відстрочка виконання означає перенесення початку виконання рішення на новий строк, визначений судом;

розстрочка виконання це виконання рішення частинами, у встановлені судом проміжки часу, тобто погоджене поступове погашення присудженої суми.

Застосування цих процесуальних інститутів можливе лише за наявності об`єктивних, непереборних і виняткових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення в установленому законом порядку, і при цьому суд повинен забезпечити справедливий баланс інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17, де зазначено, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суд має враховувати матеріальні інтереси сторін, фінансовий стан боржника, ступінь його вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів, загрозу банкрутства або відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення, та інші обставини, які підтверджують об`єктивну неможливість своєчасного виконання.

Також у постанові Верховного Суду від 30.05.2025 у справі №916/3015/23 вказано, що застосування відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення має виключний характер, а сам факт перебування підприємства у складному фінансовому становищі або в умовах воєнного стану не є самостійною підставою для надання таких процесуальних привілеїв, якщо не доведено існування безпосереднього причинного зв`язку між цими обставинами та неможливістю виконання рішення.

Отже, застосування положень статті 331 ГПК України вимагає від суду оцінки доказів у сукупності, з урахуванням принципів обов`язковості судових рішень, справедливого балансу інтересів сторін і пропорційності втручання у право стягувача на

Розстрочка означає виконання судового рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

З матеріалів справи вбачається, що :

- cобівартість надання послуг АТ "Лубнигаз" у 2025 193018,7 тис. грн., що перевищує тарифну виручку на 25488,9 тис. грн. або 15,2%.

Cтаном на 31.03.2026 накопичені збитки Товариства становлять 463858 тис. грн. (рядок 1420 форми 1 Звіт про фінансовий стан). Поточні зобов`язання (рядок 1695) Товариства станом 31.03.2026р. перевищують його поточні активи (рядок 1300) на суму 387304 грн. (655303-267999), що свідчить про неспроможність підприємства виконувати свої зобов`язання за рахунок своїх поточних активів, тобто про неліквідність підприємства;

- АТ "Лубнигаз" здійснює вибухонебезпечні роботи по ремонту газових мереж та підтриманню їх у належному безаварійному стані;

- АТ "Лубнигаз" забезпечує майже 60 000 домоволодінь на території міста Лубни та Лубенського, Гребінківського, Пирятинського та Оржицького районів Полтавської області, які отримують послуги з розподілу природного газу. Зараз АТ "Лубнигаз" експлуатує 3 577,867 км газопроводів, у тому числі розподільчих 2 571,09 км, отже, ключова задача персоналу Товариства - стале та безаварійне надання послуг з доставки газу;

- в умовах воєнного стану діяльність АТ "Лубнигаз" прямо впливає на стан обороноздатності Лубенського ОТГ, оскільки останній здійснює ремонтні роботи газових мереж (в тому числі при виникненні аварій, які інколи спричинені вибухами внаслідок збройної агресії проти України, тощо).

При вирішенні питання про надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду у цій справі, судом враховано наведені вище обставини.

Суд дослідивши доводи, викладені сторонами в обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення та заперечень позивача, доказів, наданих сторонами, на їх підтвердження, дійшов висновку, що наведені вище обставини мали наслідком суттєвого погіршення фінансового стану відповідача, яке виникло в тому числі і внаслідок збройної агресії проти України, внаслідок масованих ракетних обстрілів об`єктів енергетичної інфраструктури, що в тому числі призвело до збільшення витратної частини відповідача на обслуговування газорозподільної системи. Отже, наведені відповідачем обставини, які підтверджені відповідними доказами, що містяться в матеріалах справи, є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення в цій справі.

Безумовно, тяжка економічна ситуація в країні, спричинена воєнною агресією, а також наслідки безпрецедентної ворожої атаки на інфраструктуру підприємств, які в умовах воєнного стану продовжують виконувати найважливіші функції по забезпеченню діяльності енергетичної системи країни, носить загальний характер та стосується обох сторін.

Однак, посилання боржника на участь у процедурі врегулювання заборгованості не спростовує обов`язку відповідача виконати судове рішення, адже зазначена процедура не передбачає звільнення від грошових зобов`язань перед контрагентами і не блокує можливість здійснення поточних розрахунків.

Поряд з цим, суд вважає, що негайне виконання судового рішення хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, яка на даний момент є ускладненою, а також може поставити під загрозу інтереси інших кредиторів, що суперечить принципу справедливого балансу інтересів сторін та меті ефективного правосуддя.

Крім того, негайне виконання рішення за наведених вище обставин не лише унеможливлює фактичне виконання рішення у повному обсязі, але може й призвести до непоправних наслідків для підприємства-боржника, що суперечить засадам пропорційності, розумності та забезпечення реального, а не формального правового захисту.

Значення діяльності стягувача (позивача) є безумовно важливою для загального функціонування відповідного ринку. Разом із цим, необхідно також враховувати можливі негативні наслідки як для стягувача при затримці виконання рішення суду, так і для боржника при виконанні рішення у встановлений строк.

Окрім того, стягувачем не надано доказів, що розстрочення виконання рішення суду призведе до виникнення збитків у позивача, істотної зміни його матеріального стану, у тому числі, внаслідок неможливості негайного виконання рішення суду.

І хоча у запереченнях на заяву про розстрочення стягувач посилається, що згідно з даними Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2026 року (Форма №2) діяльність відповідача є прибутковою, однак до заперечень стягувачем не надано жодного доказу, який би містив відомості про майновий стан ТОВ «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ».

Суд не вбачає доказів щодо наміру відповідача ухилитися від виконання рішення суду у справі, а кошти на погашення боргу поступово сплачуватимуться з майбутніх доходів підприємства.

Судом приймається до уваги, що рішенням суду у справі було стягнуто не основний борг, а нараховані інфляційні та 3% річних. Також суд звертає увагу, що в своїх запереченнях позивач зазначає, що основний борг, стягнутий рішенням від 01.07.2025 у справі № 917/460/25, виконання якого було розстрочено, сплачується згідно з графіком, визначеним ухвалою суду від 11.09.2025.

Суд вважає, що в даному конкретному випадку розстрочення виконання рішення суду у справі на умовах, запропонованих відповідачем, не порушує права позивача, з огляду на те, що відповідач приймає на себе зобов`язання регулярних щомісячних платежів, і у випадку невиконання будь-якого з таких платежів примусове виконання рішення суду буде проводитися виконавцем на користь позивача в звичайному режимі.

За таких обставин суд вважає, що при запропонованому розстроченні сплати боргу і його виконанні буде дотримано баланс інтересів обох сторін спору.

Одночасно заяву про розстрочення сплати боргу слід задовольнити лише частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Судом здійснено перевірку викладеного у наданій до суду заяві про розстрочення виконання рішення у справі № 917/1967/25 розрахунку, та встановлено, що такий розрахунок перевищує однин рік з дня ухвалення рішення Господарського суду Полтавської області.

Так, рішення у справі було прийнято 05.03.2026, тому згідно положень ч. 5 ст. 331 ГПК України річний обмежувальний строк для розстрочення виконання рішення суду з моменту його ухвалення закінчується 05.03.2026 року. З цих підстав відповідач має сплатити останній запропонований ним платіж до 05.03.2027 року, а не до 31 березня 2027 року як визначено у графіку.

Вказане також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06 лютого 2025 року у cправі № 904/1060/24, в якій зокрема, зазначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що розстрочення виконання рішення суду наддасть можливість ефективно виконати рішення суду зберігаючи ресурси для існування підприємства відповідача. При цьому в даному випадку надання розстрочки виконання рішення відповідає збалансованості та інтересам сторін, оскільки забезпечити виконання рішення, а позивач (як стягувач) отримає таке виконання з чітко визначеними строками.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що наведені доводи підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, а відтак заява боржника (вх. № 6653 від 15.05.2026) про розстрочення виконання рішення, підлягає задоволенню частково, із встановленням графіку погашення заборгованості.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» (вх. № 6653 від 15.05.2026) про розстрочку виконання судового рішення від 05.03.2026 у справі №917/1967/25 задовольнити частково.

2. В порядку статті 331 ГПК України, розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2026 у справі №917/1967/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» 331 917,72 грн інфляційних нарахувань, 89 184,71 грн 3% річних рівними частинами строком на 10 місяців із щомісячними платежами до вказаної дати, а саме:

- 30.06.2026 42110,24 грн,

- 31.07.2026 - 42110,24 грн,

- 31.08.2026 - 42110,24 грн,

- 30.09.2026 - 42110,24 грн,

- 30.10.2026 - 42110,24 грн,

- 30.11.2026 - 42110,24 грн,

- 31.12.2026 - 42110,24 грн,

- 29.01.2027 - 42110,25 грн,

- 26.02.2027 - 42110,25 грн,

- 05.03.2027 42110,25 грн.

3. В іншій частині вимог в задоволенні заяви у відмовити.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.І. Пушко