Ухвала суду № 137299429, 10.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"10" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2344/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Волков Р.В.,

розглянувши матеріали за вх. № 2398/26 від 08.06.2026

за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (65062, Одеська обл., м. Одеса, вул. Артура Савельєва, буд. 6)

в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Біржова, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "-БУДСТРОЙ-" (65009, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, буд. 1/3-Б; код ЄДРПОУ 39964906),

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 2 751 938,43 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "-БУДСТРОЙ-" та ОСОБА_1 2 751 938,43 грн, з яких: 1 963 134, 55 грн - заборгованість зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури міста; 591 145, 81 грн - інфляційні нарахування; 197 658, 07 грн 3 % річних.

В обґрунтування позову прокурор покликається на наступні обставини.

19.09.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю "-БУДСТРОЙ-" та гр. ОСОБА_2 видано дозвіл № НОМЕР_2 на виконання будівельних робіт: "Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом, зі знесенням житлових будинків, які розташовані на земельній ділянці та належать ТОВ "-БУДСТРОЙ-" та гр. ОСОБА_2 ".

В подальшому, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на підставі Акту № AC01:3749-0159-9174-8145 готовності об`єкта до експлуатації 25.11.2022 видано Сертифікат № ОД122221115924, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проєктній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

За результатами аналізу дозвільного документа прокурором встановлено, що пайова участь ТОВ "-БУДСТРОЙ-" та гр. ОСОБА_2 , як замовниками будівництва, не була сплачена згідно із пунктом 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019.

Отже, як зазначає прокурор, ТОВ "-БУДСТРОЙ-" та гр. ОСОБА_2 безпідставно не виконали обов`язок щодо сплати грошових коштів у формі пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Одеської територіальної громади.

Водночас прокурор звертає увагу, що з метою належного визначення кола відповідачів та забезпечення ефективного захисту інтересів держави, окружною прокуратурою вжито заходів щодо встановлення обставин, пов`язаних із майновим станом та сімейними правовідносинами гр. ОСОБА_2 .

Так, за результатами опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань прокурором встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований фізичною особою- підприємцем (дата проведення державної реєстрації - 07.06.2011, номер запису - 25560000000094654). Однак, підприємницька діяльність була припинена у зв`язку з його смертю (дата запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності - 28.03.2025, номер запису - 2005560070005094654).

З метою документального підтвердження зазначеного факту окружною прокуратурою 26.03.2026 було скеровано відповідний запит до Центрального відділу ДРАЦС Управління державної реєстрації Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

З отриманої інформації вбачається, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по відділам державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у м. Одесі та Одеській області виявлено актовий запис про смерть № 2277 від 21.12.2024, складений Доброславським відділом ДРАЦС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті якого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тому, як вказує прокурор, у зв`язку зі встановленням факту смерті відповідача, виникла необхідність з`ясування кола його правонаступників.

Прокурор встановив, що гр. ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_1 , котра наразі є діючим засновником (керівником) юридичної особи - ТОВ "-БУДСТРОЙ-", що свідчить про взаємопов`язаність суб`єктів спірних правовідносин. До того ж, ОСОБА_2 у 2016-2024 здійснював функції співзасновника вказаного товариства, з огляду на що прокурор вбачає тісний зв`язок між зазначеними особами та їхню участь у спільній господарській діяльності.

Відповідно до Акту готовності об`єкта до експлуатації від 15.11.2022 будівництво житлового будинку з підземним паркінгом, зі знесенням житлових будинків, які розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювалося на земельних ділянках з наступними кадастровими номерами: 5110137500:36:008:0010, 5110137500:36:008:0011, 5110137500:36:008:0012.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 5110137500:36:008:0010 та 5110137500:36:008:0011 були набуті ОСОБА_2 у 2015 році під час перебування його у зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, як зауважує прокурор, вказане майно визначається як об`єкт спільної сумісної власності подружжя.

З урахування наведених обставин, оскільки майнові права та обов`язки, які належали померлому гр. ОСОБА_2 , не припинилися у зв`язку з його смертю, а також з огляду на встановлений правовий і фактичний зв`язок із гр. ОСОБА_1 , на переконання прокурора, наявні підстави для залучення останньої до участі у справі як відповідача в порядку правонаступництва.

Гр. ОСОБА_1 (дружина померлого), як наголошує прокурор, має подвійний правовий статус у даних правовідносинах: як спадкоємець - щодо прав та обов`язків померлого, як співвласник майна - щодо об`єкта спору.

Враховуючи встановлений факт смерті гр. ОСОБА_2 , а також наявність зобов`язань, що виникли до моменту його смерті та не припинилися у зв`язку з нею, прокурор зазначає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у повному обсязі, але в межах вартості прийнятого спадкового майна, підлягають пред`явленню до правонаступників померлого гр. ОСОБА_2 , зокрема до його дружини гр. ОСОБА_1 .

Отже, прокурор зауважує, що дружина померлого ОСОБА_2 ОСОБА_1 є його правонаступником у розумінні ст. 1216, 1218, 1261 Цивільного кодексу України, а також співвласником спірного майна відповідно до статей 60, 61 Сімейного кодексу України.

Обґрунтовуючи підсудність даної справи господарському суду, прокурор стверджує, що предметом даного спору є зобов`язання, що виникли у зв`язку зі здійсненням будівництва об`єкта нерухомості, де відповідачами виступають товариство з обмеженою відповідальністю та фізична особа як замовники будівництва. Правовідносини, що склалися між сторонами, пов`язані з реалізацією будівельного проєкту, що передбачає отримання дозвільної документації, виконання будівельних робіт, а також майнових зобов`язань, у тому числі щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Зазначені правовідносини мають господарський характер, оскільки спрямовані на створення об`єкта нерухомості як результату економічної діяльності, незалежно від того, що одним із замовників є фізична особа. У даному випадку фізична особа виступає не як споживач, який задовольняє особисті побутові потреби, а як співзамовник будівництва. У випадку, коли будівництво здійснюється з метою отримання прибутку, веденням господарської діяльності, або пов`язане з виконанням зобов`язань перед бюджетом, такі правовідносини мають господарський характер, незалежно від того, що один із замовників є фізичною особою. Отже, прокурор наполягає на тому, що спір виник у сфері господарської діяльності та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Суд не погоджується із вказаними доводами прокурора та вбачає наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 ГПК України.

Частиною першою цієї статті врегульовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1);

справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п. 3);

справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах (п. 4);

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6);

справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) юридичних осіб та їх органів, посадових та службових осіб, а також фізичних осіб - підприємців у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (п. 10);

вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13);

інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями (п. 15).

Разом з тим, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Суд зазначає, що під час визначення юрисдикційності спору слід враховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, суб`єктний склад сторін, однією з яких у спорі є здебільшого фізична особа; по-друге, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства).

Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 688/2940/16-ц.

Відповідно до викладених у позові обставин, підставою для звернення прокурора із позовними вимогами про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ "-БУДСТРОЙ-" та ОСОБА_1 стало те, що вказане товариство та гр. ОСОБА_2 , як замовники будівництва об`єкта "Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом, зі знесенням житлових будинків, які розташовані на земельній ділянці та належать ТОВ "-БУДСТРОЙ-" та гр. ОСОБА_2 ", не виконали обов`язку зі сплати коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Одеської територіальної громади.

Поряд із цим, прокурор вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_2 помер, але належні йому майнові права та обов`язки не припинилися у зв`язку зі смертю, а перейшли до його дружини - гр. ОСОБА_1 , котра, як наголошує прокурор, має подвійний правовий статус у даних правовідносинах: як спадкоємець - щодо прав та обов`язків померлого та як співвласник майна - щодо об`єкта спору.

На думку прокурора, позовні вимоги про стягнення заборгованості у повному обсязі, але в межах вартості прийнятого спадкового майна, підлягають пред`явленню, зокрема, до дружини померлого - гр. ОСОБА_1 , яку прокурор визначає як правонаступника гр. ОСОБА_2 у розумінні ст. 1216, 1218, 1261 Цивільного кодексу України, а також співвласника спірного майна відповідно до статей 60, 61 Сімейного кодексу України.

Втім, суд враховує, що ОСОБА_1 , яка визначена другим відповідачем, є фізичною особою, у зв`язку з чим суб`єктний склад сторін вказує на те, що справа не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Крім того, суд зазначає, що за частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України).

У частині першій статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах (частина перша статті 1226 ЦК України).

У частині першій статті 1261 ЦК України визначено коло осіб, які відносяться до першої черги спадкоємців за законом, а саме це діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).

Отже, кондикційні відносини, які виникли в результаті збереження замовниками будівництва коштів пайової участі, у даному конкретному випадку, з огляду на обрання прокурором способу захисту інтересів держави шляхом солідарного стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі зі спадкоємиці одного із замовників, нерозривно пов`язані із цивільними (сімейними та спадковими) відносинами.

До предмета доказування у даній справі, з огляду на заявлення прокурором вимог про солідарне стягнення заборгованості, у тому числі зі спадкоємиці померлого ОСОБА_2 , входить встановлення обсягу прав та обов`язків, які в порядку спадкування перейшли до його дружини - ОСОБА_1 , котру прокурор визначив другим відповідачем у справі.

Так, обставини справи свідчать про потребу у визначенні спадкової маси, з урахуванням норм сімейного та спадкового законодавства, перевірки поділу такої маси між спадкоємцями за законом, оскільки, як слушно зазначає у позовній заяві сам прокурор, позовні вимоги пред`являються, у тому числі, до правонаступника та спадкоємця померлого, але в межах вартості прийнятого спадкового майна.

Отже, з огляду на обраний прокурором спосіб захисту інтересів держави, спір за своїм характером пов`язаний, в тому числі, зі спадковими та сімейними відносинами, у зв`язку з чим має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Додаткового суд звертає увагу на наступне.

У позовній заяві прокурор, обґрунтовуючи підсудність спору господарському суду, вказує, що правовідносини, які склалися між сторонами, пов`язані з процедурою реалізації будівельного проєкту. Така процедура передбачає отримання дозвільної документації, виконання будівельних робіт та виникнення майнових зобов`язань, у тому числі щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Зазначені правовідносини, на переконання прокурора, мають господарський характер, оскільки спрямовані на створення об`єкта нерухомості як результату економічної діяльності, незалежно від того, що одним із замовників є фізична особа.

В контексті викладеного суд звертає увагу, що загальні суди України в порядку цивільного судочинства неодноразово розглядали аналогічні справи, предметом спору в яких було стягнення коштів пайової участі із замовників будівництва/реконструкції, у тому числі, багатоквартирних житлових будинків, зокрема: № 727/9574/19, № 521/16288/22, № 638/14632/14-ц тощо. Вказані справи переглядалися у касаційному порядку Верховним Судом, який, приймаючи ті чи інші рішення за результатами касаційного перегляду, не вбачав водночас порушення правил юрисдикції та не скасовував рішення судів попередніх інстанцій, в той час як відповідно до ч. 2 ст. 414 Цивільного процесуального кодексу України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Аадам II проти Німеччини" зазначено, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоч остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що це вже спотворює саму суть цього права.

Слід також звернути увагу на іншу складову закріпленого у статті 6 Конвенції права - вимогу щодо законності суду, тобто суду, встановленого законом. Це поняття включає організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції) складову. Порушення під час визначення юрисдикції суду безумовно призводить до порушення права на справедливий суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 820/5586/16).

Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін, беручи до уваги положення частини першої статті 20 ГПК України, суд дійшов висновку, що цей спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Частиною шостою статті 175 ГПК України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на викладене та на виконання положень частини шостої статті 175 ГПК України, суд роз`яснює прокурору, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів за правилами цивільного судочинства.

Що стосується заяв про забезпечення позову (вх. №№ 2-1128/26 та 2-1129/26 від 08.06.2026), які надійшли разом з позовною заявою, суд враховує, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, заяви про забезпечення позову судом не розглядаються та підлягають поверненню разом з іншими позовними матеріалами.

Згідно із частиною четвертою статті 175 ГПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Водночас, у зв`язку з поданням позову та інших заяв в електронній формі, суд не вважає за доцільне повертати прокурору їх роздруковані примірники.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 частини першої статті 175, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою (вх. № 2398/26 від 08.06.2026) заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (65062, Одеська обл., м. Одеса, вул. Артура Савельєва, буд. 6) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Біржова, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691) до Товариства з обмеженою відповідальністю "-БУДСТРОЙ-" (65009, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, буд. 1/3-Б; код ЄДРПОУ 39964906), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 2 751 938,43 грн.

Ухвала набирає законної сили 10.06.2026 та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, установлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.В. Волков