Рішення № 137299392, 19.05.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2026 р. Справа № 916/961/21(916/1263/26)

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.

При секретарі судового засідання Драганової А.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №916/961/21(916/1263/26)

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу Криничне (68742, Одеська область, Болградський район, село Криничне, вул. Інзовська, буд. 146, код ЄДРПОУ 03768954)

Про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії

В межах справи №916/961/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОС ТІМ (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, офіс 508/2, код ЄДРПОУ 40111231) про визнання банкрутом Сільськогосподарського виробничого кооперативу Криничне (68742, Одеська область, Болградський район, село Криничне, вул. Інзовська, буд. 146, код ЄДРПОУ 03768954)

Представники сторін:

Представник - Осипов Б.В. (зал ) - від Пєнової Г. С., Узун М. І., Атмажова П. Г., Кюрчі Д. І., Дімової В. М., Дімова С.М., ОСОБА_1

Ліквідатор - Коваленко І.А. (зал )

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/961/21 про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу Криничне на стадії ліквідації; повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Коваленко І.А.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СВК Криничне про розірвання договорів оренди земельних ділянок, в зв`язку з несплатою орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2026р прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в межах справи №916/961/21 про банкрутство СВК Криничне та присвоєно справі №916/961/21(916/1263/26).

27.04.2026р. від СВК Криничне в особі ліквідатора боржника арбітражного керуючого Коваленко І.А. надійшов відзив відповідно до якого вона просить відмовити в задоволенні позовної заяви.

07.05.2026р. від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення відповідно до яких вона підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

13.05.2026р. від СВК Криничне в особі ліквідатора боржника арбітражного керуючого Коваленко І.А. надійшли заперечення на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

06.04.2011 р. між позивачем - ОСОБА_1 (Орендодавцем) та відповідачем - Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Криничне» (Орендарем), укладено Договір оренди землі (далі Договір-1).

Відповідно до п. 1, 2 Договору-1 Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Криничненської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,06 га у т.ч. рілля 1,06 га кадастровий номер 5121484700:01:003:0511

Пунктом 8 Договору-1 передбачено, що договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років.

Відповідно до п. 9 Договору-1 орендна плата вноситься до 31.12 щорічно.

06.04.2011 р. між позивачем - ОСОБА_1 (Орендодавцем) та відповідачем - Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Криничне» (Орендарем), укладено Договір оренди землі (далі Договір-2).

Відповідно до п. 1, 2 Договору-2 Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Криничненської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,22 га., кадастровий номер 5121484700:01:005:1078.

Пунктом 8 Договору-2 передбачено, що договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років.

Відповідно до п. 9 Договору-1 орендна плата вноситься до 31.12 щорічно.

Починаючи з 2022 року і по теперішній час орендар, який є Відповідачем по справі не здійснював Позивачу сплату орендної плати по вказаним Договорам.

Враховуючи зазначені обставини щодо несплати орендної плати ПОЗИВАЧ був змушений звернутись до суду з позовною заявою про розірвання Договорів оренди земельних ділянок.

Вказані обставини щодо несплати орендної плати Відповідачем не заперечувалися. Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст та умови договорів від 10.04.2015 року, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань, які виникли між сторонами на його підставі, свідчать про те, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди землі, основними обов`язком відповідача за яким є сплата орендної плати.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, передбачено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. ст. 3, 4 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Абзацом 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Відповідно до абзацу 7 частини 2 статті 25 Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" встановлені підстави для розірвання договору оренди землі: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Поряд з цим, частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до Договорів оренди земельної ділянки (паю), окрім іншого передбачено, що договір припиняється шляхом його розірвання рiшенням суду на вимогу однiєї iз сторiн унаслідок невиконання другою стороною обов`язків по Договору.

У частині 1 статті 141 Земельного кодексу України встановлено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, як систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт "д").

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Згідно зі статтею 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2).

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

У своєму відзиві ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Коваленко І.А. зазначає, що право оренди земельних ділянок, набуте боржником на підставі укладених договорів, є не лише договірним правом користування, а й майновим активом боржника, який підлягає врахуванню при формуванні ліквідаційної маси, відповідно до ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, дострокове припинення права користування земельними ділянками у процедурі ліквідації призведе до фактичного вибуття майнового активу з ліквідаційної маси, зменшення вартості активів боржника та, як наслідок, до погіршення можливості задоволення вимог кредиторів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2020 р. по справі №904/968/18, викладена правова позиція, що право оренди є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності та притаманним саме власнику такого майна.

Наведена правова позиція Великої Палати Верховного Суду сформована на підставі системного аналізу ст. ст. 177 і 178 ЦК України та ст. ст. 93, 135 ЗК України (в редакції ст. 93 та 135 ЗК України, які діяли до 26.05.2021 р.)

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначено, що розірвання договорів оренди землі під час процедури банкрутства орендаря у зв`язку з несплатою орендної плати протягом тривалого строку, відповідно до якої визначальним є не перебування орендаря в процедурі банкрутства, а встановлення факту істотності порушення договору та "системності" несплати оренди (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 05.11.2025 р. по справі № 924/700/24 (604/1229/24).

Тому суд зазначає, що посилання ліквідатора банкрута на те, що право користування земельними ділянками права може бути включене до ліквідаційної маси є такими що не відповідає нормам чинного законодавства, так як матеріалами справи підтверджено, що боржник систематично не сплачує орендну плату, отже у позивача є право на дострокове розірвання договору оренди, тому воно не може бути включене до ліквідаційної маси банкрута як майновий актив боржника.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.

У постанові від 20.11.2024 р. у справі № 918/391/23 Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині другій статті 651 ЦК України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі; якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини другої статті 651 ЦК України, а не припис пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи такий договір, то такий договір має бути розірваний саме на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Отже, наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв`язку із систематичним порушенням договору оренди щодо сплати орендної плати, що може бути підставою для розірвання такого договору, встановлюється судом саме на момент подання позову про розірвання договору оренди.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.09.2023 у справі №387/800/21.

Відповідачем не надано доказів на спростування позовних вимог, а саме в частині систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості тверджень позивача в частині порушення відповідачем умов Договору в частині повного та своєчасного розрахунку за орендними платіжками перед позивачем, що позбавило останнього матеріальної вигоди, на яку той розраховував за фактом передачі землі в оренду, а тому така обставина є підставою для дострокового розірвання договору.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладених обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу Криничне про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Розірвати Договір оренди землі від 06.04.2011 р., укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Криничне» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5121484700:01:003:0511, площею 1,059 га, право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 24.02.2026 р. за номером запису 63648726.

3. Зобов`язати Сільськогосподарський виробничий кооператив «Криничне» повернути/передати ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5121484700:01:003:0511, площею 1,059 га, за актом приймання-передачі земельної ділянки.

4. Розірвати Договір оренди землі від 06.04.2011 р., укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Криничне» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5121484700:01:005:1078, площею 1,2206 га, право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 24.02.2026 р. за номером запису 63651199.

5. Зобов`язати Сільськогосподарський виробничий кооператив «Криничне» повернути/передати ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5121484700:01:005:1078, площею 1,2206 га, за актом приймання-передачі земельної ділянки.

6. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Криничне (68742, Одеська область, Болградський район, село Криничне, вул. Інзовська, буд. 146, код ЄДРПОУ 03768954) судовий збір в дохід бюджету (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) 13 312,00 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне рішення складено 29 травня 2026 р.

Суддя В.Д. Найфлейш