Рішення № 137299352, 02.03.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1271/24

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від позивача Антоненко М.В.,

від відповідача не з`явився,

від третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт Зоря до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт Зоря звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про витребування з незаконного володіння приміщення цокольного поверху по вул. Комсомольській, 48 в місті Миколаєві, загальною площею 102,0 кв.м (об`єкт нерухомого майна № 1722862948101, рішення про державну реєстрацію прав № 44642412 від 17.12.2018), та приміщення цокольного поверху по вул. Комсомольській, 48 в місті Миколаєві, загальною площею 64,5 кв.м (об`єкт нерухомого майна № 1119162648101, рішення про державну реєстрацію прав № 32946711 від 15.12.2016), посилаючись на наступне.

Власниками квартир в будинку АДРЕСА_1 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт Зоря» в порядку, передбаченому Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». 16.01.2021 року відповідні відомості внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид діяльності ОСББ «Моноліт Зоря» «Комплексне обслуговування об`єктів» (Код КВЕД 81.10). Відповідно до статуту ОСББ «Моноліт Зоря» завданням та предметом діяльності ОСББ «Моноліт Зоря» є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території

Як вказує позивач, відповідно до ч. 18 ст.6 Закону України «Про об`єднання багатоквартирного будинку», попереднім балансоутримувачем була передана технічна документація на будинок. Вже після отримання технічної документації на будинок співвласниками було встановлено, що допоміжні приміщення цокольного поверху площею 102,0 кв.м та 64,5 кв.м перебувають у власності Миколаївської міської ради.

Позивач зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 995 від 13.11.2015 року (пункт 39) було визнано право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху по АДРЕСА_2 , загальною площею 102,0 кв.м. та присвоєно адресу вул. Комосомолька, 48/1. Позивач з посиланням на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначає. що 06.12.2018 року за територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради зареєстровано право комунальної власності на нежитлові приміщення за літ.А цок загальною площею 102,0 кв.м за адресою: м.Миколаїв, вул. 6-а Слобідська, 48/1; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1722862948101). Підстава для державної реєстрації: технічний паспорт від 30.03.2016 Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації; витяг з рішення № 995 від 13.11.2015 виконавчого комітету Миколаївської міської ради, довідка № 14-05-02335 від 16.11.2018 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, довідка № 1851/10/01/08/18 від 03.12.2018 Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради.

Разом з цим, позивач також зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1002 від 11.11.2016 року (пункт 3) було визнано за Миколаївською міською радою права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху по вул. Комсомольській, 48, загальною площею 64,5 кв.м. та присвоєно нову адресу вул. Комсомольська, 48/3. При цьому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 09.12.2016 за Миколаївською міською радою зареєстровано право комунальної власності на нежитлові приміщення за літ.А цок загальною площею 64,5 кв.м за адресою: м. Миколаїв вул. 6-а Слобідська, 48/3; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1119162648101). Підстава для державної реєстрації: технічний паспорт від 22.11.2016 Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації; витяг з рішення № 1002 від 11.11.2016 виконавчого комітету Миколаївської міської ради, довідка № 14-05 02129 від 11.11.2016 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, довідка № 2876/10/01/08/16 від 24.11.2016 Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради.

Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради про скасування рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради в частині прав власності. 28.12.2021 року, ухвалою Господарського суду Миколаївської області, у складі головуючого судді Мавродієвої М.В., було відкрито провадження по справі № 915/1842/21. В подальшому, 30.11.2023 року, рішенням Господарського районного суду Миколаївської області, позовні вимоги було задоволено, а саме:

- скасовано рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 995 від 13.11.2015 в частині (пункт 39) визнання за Миколаївською міською радою права власності на нежитлові приміщенням цокольного поверху по АДРЕСА_2 , загальною площею 102,0 кв.м, та присвоєння нової адреси АДРЕСА_3 , та припинено право власності Миколаївської міської ради на об`єкт нерухомого майна № 1722862948101 (рішення про державну реєстрацію прав № 44642412 від 17.12.2018);

- скасовано рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1002 від 11.11.2016 в частині (пункт 3) визнання за Миколаївською міською радою права власності на нежитлові приміщенням цокольного поверху по АДРЕСА_2 , загальною площею 64,5 кв.м, та присвоєння нової адреси АДРЕСА_4 , та припинено право власності Миколаївської міської ради на об`єкт нерухомого майна № 1119162648101 (рішення про державну реєстрацію прав № 32946711 від 15.12.2016).

В той же час, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 року апеляційні скарги Миколаївської міської ради та Виконавчого комітету Миколаївської міської ради було задоволено, рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2023 року по справі № 915/1842/21 скасовано. Підставою для скасування судового рішення Південно-західним апеляційним господарським судом стала неправильність та неефективність обраного позивачем способу захисту.

Також позивач зазначає, що ухвалою суду від 25.11.2021 р. у справі №915/1842/21 було призначено судову будівельно-технічну експертизу. В експертному висновку Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 115-197е від 18.07.2023 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи по даній справі експертна установа дійшла висновку, що:

- приміщення, що зазначені на технічному плані під літ.А цок. з № 96-1 по № 96-12 (окрім приміщення 96-10) цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 ,

- приміщення зазначені на технічному плані під літ.А цок. з № 96-1 по № 96-8 цокольного поверху будинку АДРЕСА_5 ,

- приміщення, зазначені на технічному плані під літ.А цок. з № 1-1 по № 1-5 цокольного поверху будинку АДРЕСА_6 , є технічними, що призначені для експлуатації та обслуговування системи опалення, системи електропостачання, системи водопостачання та водовідведення всього будинку № 48, та через які проходять внутрішньобудинкові інженерні комунікації, тому в даному випадку є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку.

На підставі викладеного, позивач зазначає, що відповідачем всупереч положенням ст.382 ЦК України було оформлене право власності за собою на допоміжні приміщення, які призначені для забезпечення експлуатації будинку АДРЕСА_1 та побутового обслуговування мешканців цього будинку.

В обґрунтування обраного способу захисту позивач з посиланням на правову позицію, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц зазначає, що власник з дотриманням вимог статей 387 та 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2024 р. по справі № 915/1271/24 (суддя Смородінова О.Г.) вказану позовну заяву залишено бер руху, оскільки у суду виникли сумніви щодо достатності доказів стосовно повноважень особи, що підписала позовну заяву, а тому суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162 ГПК України. Також судом зазначено, що в порушення ст. 162, 164 ГПК України, позовна заява не містить відомостей про поштові індекси сторін та інших учасників справи, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, у позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

30.10.2024 р. від представника позивача Набокової О.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 13222/24), до якої позивачем долучено платіжну інструкцію№356 на підтвердження сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 р. (суддя Смородінова О.Г.) вказану позовну заяву ОСББ Моноліт Зоря прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/1271/24 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 03.12.2024 р. об 11:50, також залучено до участі у справі Виконавчий комітет Миколаївської міської ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 р. у справі № 915/1271/24 підготовче засідання призначено на 24.12.2024 року об 11:30.

21.11.2024 р. від представника відповідача Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14556/24), згідно з яким відповідач просив продовжити строк для надання додаткових доказів та пояснень, застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Так, відповідач зазначає, що згідно технічного паспорту від 10.08.1998 (копія надана разом з позовом) будинок 48 по вулиці Комсомольській (6 Слобідській) в місті Миколаєві побудований у 1998 році, власником (балансоутримувачем) будинку є Державне підприємство «Науково виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект».

Як стверджує відповідач, у 2010 році вказаний будинок було передано до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва, що підтверджується зверненнями ДП «НВКГ «Зоря-Машпроект» №31/3017 від 03.04.2003 та №31/6546 від 23.07.2003, рішенням Миколаївської міської ради від 16.10.2003 № 15/30 «Про надання згоди на прийняття об`єктів права державної та іншої власності», наказом Міністерства промислової політики України від 19.07.2004 №360 «Щодо передачі в комунальну власність м. Миколаєва житлового фонду», листом управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради № 366/07.01-10 від 18.03.2010 та Інвентаризаційною відомістю основних засобів ДП «НВКГ «Зоря Машпроект».

Щодо підстав застосування строку позовної давності у даній справі відповідач зазначає наступне.

Так, відповідач з посиланням на правову позицію, що викладена у постанові ВП ВС від 20.11.2018 року у справі № 907/50/16 зазначає, що оскільки ст. 387, 388 ЦК України не містять положень про те, що приписи про позовну давність до правовідносин, що врегульовуються цими нормами права, не застосовуються, а положення ст. 268 цього Кодексу не передбачають, що вимоги у цій справі відносяться до вимог, на які позовна давність не поширюється.

Відповідач зазначає, що даний спір виник у зв`язку з набуттям відповідачем у володіння спірного майна після його передачі з державної до комунальної власності та стосується захисту права спільної сумісної власності співвласників квартир та нежитлових приміщень на допоміжні приміщення.

Відповідач з посилання на приписи п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зазначає, що управління багатоквартирним будинком це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

При цьому, відповідач стверджує, що створення чи нестворення ОСББ не означає, що співвласники багатоквартирного будинку не були проінформовані про порушення їх прав, адже відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник має право вільного доступу до технічної документації на багатоквартирний будинок.

Разом з цим, відповідач вказує, що рішеннями виконавчого комітету Миколаївської міської ради, якими надавались нові адреси спірним приміщенням датуються 13.11.2015 та 11.11.2016. Також відповідач вказує, що усі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради є публічні та доступні усім громадянам, адже публікуються на офіційному сайті Миколаївської міської ради у розділі «Документи» - «Рішення виконкому». Також, як зазначає відповідач, 09.12.2016 за Миколаївською міською радою зареєстровано право комунальної власності на нежитлові приміщення за літ.А цок загальною площею 64,5 кв.м за адресою: м.Миколаїв, вул.6 Слобідська, 48/3; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1119162648101). 06.12.2018 за територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради зареєстровано право комунальної власності на нежитлові приміщення за літ.А цок загальною площею 102,0 кв.м за адресою: м.Миколаїв, вул.6 Слобідська, 48/1; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1722862948101)

Таким чином, відповідач зазначає, що співвласники не могли не знати про використання приміщень іншими особами, і відповідно були поінформовані про порушення їх прав.

Відтак, відповідач вважає, що 06.12.2021 сплив строк позовної давності, при цьому лише 16.10.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт Зоря» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про витребування майна.

Таким чином, на переконання відповідача, оскільки позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності, є підстави для застосування строку позовної давності та відмови у задоволенні позову.

Також 21.11.2024 р. від представника третьої особи Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли пояснення щодо позовної заяви (вх. № 14560/24), згідно з яким третя особа вважає, що у спірних правовідносинах Виконавчий комітет Миколаївської міської ради діяв в межах своїх повноважень, на підставі норм діючого, на час виникнення правовідносин, законодавства України, у зв`язку з чим третя особа просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

04.12.2024 р. від представника відповідача Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 15241/24), згідно з яким відповідач просить долучити до матеріалів справи № 915/1271/24 наступні копії документів: службової записки управління комунального майна Миколаївської міської ради №52610/10.01-08/24-2 від 27.11.2024; службової записки департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради № 51889/08.01.01-11/24-2 від 22.11.2024; службової записки управління комунального майна Миколаївської міської ради № 53593/10.01-08/24-2 від 03.12.2024; розпорядження управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради від 15.09.2010 року №354р Про передачу КЖЕП ММР Зоря об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, ДП НВКГ Зоря-Машпроект; договору №1/412 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 16.07.2018 р. з ТОВ Місто для людей; протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Миколаїв, вулиця 6 Слобідська, 48 (дата проведення зборів: 16.10.2018, дата складення протоколу: 28.10.2018); акту передачі житлового будинку за адресою: вул. 6 Слобідська, 48 в управління КЖЕП ММР Зоря від 01.01.2019; листа ОСББ Моноліт Зоря від 27.01.2021 №21/01; акту передачі будинку за адресою: вул. 6 Слобідська, 48 в управління ОСББ Моноліт Зоря від 19.03.2021.

24.12.2024 р. від представника позивача Набокової О.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 16228/24), згідно з яким позивач просив викликати до суду та допитати свідків: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_7 ); ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_8 ); ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає по АДРЕСА_9 ).

Так, у підготовчому засіданні господарського суду 24 грудня 2024 року по справі №915/1271/24 за участю представників сторін і третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 28 січня 2025 року о 12 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.

10.01.2025 р. від представника відповідача ОСОБА_4 до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло заперечення на клопотання (вх. № 293/25), згідно з яким відповідач просив відмовити у задоволенні клопотання позивача про виклик та допит свідків.

Також 10.01.2025 р. від представника третьої особи ОСОБА_4 до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 297/24), згідно з яким третя особа просила замінити помилково доданий відзив по справі №915/1842/21 (файл під назвою "копія витягу з рішення вкммр 995") на витяг з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №995 від 13.11.2015 (файл під назвою "витяг з рішення вкммр 995").

28.01.2025 р. від представника позивача ОСОБА_5 до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 1237/25), згідно з яким позивач просив відкласти судовий розгляд справи, призначений на 28.01.2025 року на 12:00, у зв`язку з направленням відповідачу пропозиції про укладення мирової угоди,

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2025 р. у справі № 915/1271/24 в задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт Зоря про виклик свідків (вх. № 16228/24) відмовлено, підготовче засідання відкладено на 25.02.2025 р. об 11:45.

20.02.2025 р. від представника відповідача Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 2620/25), згідно з яким відповідач просив долучити до матеріалів справи службову записку №8218/10.01-08/25-2 від 11.02.2025 та лист №3403/02.02.01-40/10/2/25 від 10.02.2025, підготовче засідання, призначене на 25.02.2025 р. об 11:45 провести без участі представника відповідача та третьої особи. Також відповідач зауважив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2025 р. у справі № 915/1271/24 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті на 25.03.2025 р. об 11:00.

Так, у судовому засіданні господарського суду 25 березня 2025 року по справі №915/1271/24 за участю представників сторін і третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 23 квітня 2025 року о 10 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_6 у відставку на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 31 від 07.04.2025 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ, зокрема, судової справи № 915/1271/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 справу № 915/1271/24 передано на розгляд судді Ільєвій Л.М.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2025 р. вказану справу прийнято до провадження судді Ільєвої Л.М., постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження спочатку зі стадії підготовчого провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 15.05.2025 р. об 11:15.

Так, у підготовчому засіданні господарського суду 15 травня 2025 року по справі №915/1271/24 за участю представників сторін і третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 09 червня 2025 року об 11 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України з огляду на необхідність надання відповідачем додаткових доказів.

23.05.2025 р. від представника відповідача Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 7864/25), згідно з яким відповідач надав до матеріалів справи витяг з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №995 від 13.11.2015 "Про змiну та надання адрес i внесення змiн до рішень виконкому міської ради"; витяг з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1002 від 11.11.2016 "Про змiну та надання адрес i внесення змiн до рішень виконкому міської ради"; копію службової записки №28201/10.01-08/25-2 від 21.05.2025; копію акту приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва житлового фонду, об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, та Будинку культури за адресою: вул. Васляєва,1, ДП НВКГЗоря-Машпроект станом на 01.03.2010; копію змін до акту приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва житлового фонду, об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, та Будинку культури за адресою: вул. Васляєва, 1, ДП НВКГЗоря-Машпроект станом на 01.03.10 від 15.09.2010; копію переліку основних фондів, які знаходяться на балансі ДП НВКГЗоря-Машпроект і підлягають передачі до комунальної власності міста (додаток 1 до акту приймання-передачі); копію акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність будинку по вул. Комсомольська, 48.

30.05.2025 р. від представника відповідача Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі № 915/1271/24 як представника відповідача та третьої особи, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 8240/25).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2025 р. у справі №915/1271/24 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні, яке призначене на 09.06.2025 р. об 11:00, та у всіх наступних судових засіданнях в даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

06.06.2025 р. від представника відповідача Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності учасника справи (вх. № 8550/25), в якій заявник просить суд підготовче засідання, призначене на 09.06.2025 об 11 год. 00 хв., провести без участі представника відповідача та третьої особи, а також зазначає, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Під час підготовчого засідання 09.06.2025 р. представник позивача просив надати час для з`ясування обставин щодо існування підстав для залучення до участі у справі третіх осіб, яким спірні приміщення передані в оренду, та підготовки відповідного клопотання, тому просив продовжити строк підготовчого провадження по справі

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 р. у справі №915/1271/24 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, та підготовче засідання відкладено на 03 липня 2025 року о 09:00.

Також у підготовчому засіданні господарського суду 03 липня 2025 року по справі №915/1271/24 за участю представників сторін і третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 16 липня 2025 року о 15 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників позивача.

Між тим підготовче засідання у даній справі 16.07.2025 р. не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Ільєвої Л.М. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 р. у справі №915/1271/24 призначено підготовче засідання на 25.07.2025 р. о 13:00.

23.07.2025 р. від представника позивача Набокової О.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (підготовчого засідання) (вх. № 10825/25), згідно з яким позивач просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 25.08.2025 р. о 13 год. 00 хв., у зв`язку з необхідністю прийняття представником позивача участі у невідкладних слідчих діях в якості захисника.

25.07.2025 р. від представника відповідача Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності учасника справи (вх. № 10942/25), в якій заявник просив суд підготовче засідання, призначене на 25.07.2025 о 13 год. 00 хв., провести без участі представника відповідача та третьої особи, а також зазначив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2025 р. у справі №915/1271/24 підготовче засідання відкладено на 13.08.2025 р. о 11 год. 00 хв. з огляду на клопотання позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.08.2025 у справі № 915/1271/24 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10.09.2025 року об 11:00.

10.09.2025 від представника відповідача Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. №12891/25), в якій заявник просив суд відкласти судове засідання, призначене на 10.09.2025 о 11:00, на іншу дату, визначену судом, у зв`язку з хворобою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2025 у справі № 915/1271/24 розгляд справи відкладено на 06.10.2025 р. о 13:00, враховуючи першу неявку представника відповідача, а також наявність відповідного клопотання представника відповідача та поважність причин неявки останнього у судове засідання.

06.10.2025 від представника позивача Набокової О.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №14087/25), в якій заявник просить суд відкласти судове засідання, призначене на 06.10.2025 о 13:00, у зв`язку з необхідністю прийняття представником позивача участі у невідкладних слідчих діях в якості захисника.

Між тим розгляд справи в судовому засіданні 06.10.2025 р. о 13:00 не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2025 р. у справі № 915/1271/24 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 29 жовтня 2025 року о 15:30.

Так, у судовому засіданні господарського суду 29 жовтня 2025 року по справі №915/1271/24 за участю представників сторін та третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 19 листопада 2025 року о 12 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що представників сторін та третьої особи повідомлено під розписку.

19.11.2025 від представника позивача Набокової О.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. №16219/25), в якому представник позивача просить суд відкласти судовий розгляд справи, призначений на 19.11.2025 о 13 год. 00 хв, у зв`язку з необхідністю прийняття участі представником в цей час участь у судовому розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу на досудовому розслідуванні як захисника.

19.11.2025 від представника відповідача Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. №16228/25), в якій заявник зазначає, що з огляду на клопотання позивача від 19.11.2025 про відкладення розгляду справи та враховуючи завантаженість представника відповідача та третьої особи, заявник не заперечує проти відкладення вищевказаного судового засідання на іншу дату, визначену судом або проведення засідання без його участі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2025 розгляд справи № 915/1271/24 відкладено на 28 листопада 2025 року о 14:00.

27.11.2025 від представника позивача - Набокової О.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №16635/25), в якому позивач, з урахуванням нових адрес уточнив прохальну частину позовних вимог, а саме просив:

- витребувати з незаконного володіння Миколаївської міської ради нежитлові приміщення за літ. Ацок загальною площею 102,0 кв.м, що знаходяться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Слобідська, 6, буд. 48/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1722862948101) на користь ОСББ Моноліт Зоря;

- витребувати з незаконного володіння Миколаївської міської ради нежитлові приміщення за літ. Ацок загальною площею 64,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Слобідська, 6, буд. 48/3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1119162648101) на користь ОСББ Моноліт Зоря.

28.11.2025 від представника відповідача Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли заперечення (вх. №16683/25), в яких заявник просить суд залишити без розгляду клопотання представника позивача від 27.11.2025 про уточнення позовних вимог, оскільки позивачем не зазначено поважних причин неподання цього клопотання на етапі підготовчого провадження.

Під час судового засідання 28.11.2025 судом було розглянуто клопотання позивача (вх. 16635/25 від 27.11.2025), у зв`язку з чим суд зазначив, що дане клопотання за своїм змістом є уточненням прохальної частини позову щодо адреси спірних приміщень, оскільки предмет позову не змінився, у зв`язку з чим судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття наданих уточнень до позову до розгляду.

Також в ході розгляду справи судом було зауважено про доцільність надання відповідачем для огляду доказів щодо підстав реєстрації права власності.

Так, у судовому засіданні господарського суду 28 листопада 2025 року по справі № 915/1271/24 за участю представників сторін та третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 10 грудня 2025 року об 11 год. 15 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

10.12.2025 від представника відповідача - Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №17585/25), згідно з яким заявник просить суд долучити до матеріалів справи копії документів, що були подані для державної реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення, а саме: довідку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 11.11.2016 №14-05-02129; довідку управління комунального майна Миколаївської міської ради від 03.12.2018 №1851/10/01/08/18; технічний паспорт нежитлових приміщень по вул. 6 Слобідській, 48/1 від 30.03.2016; довідку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 16.11.2018 №14-05-02335; довідку управління з використання та розвитку комунальної власності від 24.11.2016 №2876/10/01/08/16; технічний паспорт нежитлових приміщень по вул. 6 Слобідській, 48/3 від 22.11.2016.

В судовому засіданні 10.12.2025 року представник позивача зазначила, що отримала клопотання лише напередодні судового засідання, але даний документ не відкривається в електронному кабінеті ЕС, тому просила відкласти розгляд справи для ознайомлення з поданим клопотанням.

Так, у судовому засіданні господарського суду 10.12.2025 року по справі №915/1271/24 за участю представників позивача судом було протокольно оголошено перерву до 17 грудня 2025 року о 12 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що відповідача повідомлено ухвалою суду від 10.12.2025 в порядку ст. 120 ГПК України.

17.12.2025 від представника позивача - Набокової О.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли заперечення (вх. №17987/25), до яких позивачем наведено хронологію подій та юридичних фактів.

Під час судового засідання 17.12.2025 судом було розглянуто клопотання відповідача про долучення доказів (вх. №17585/25 від 10.12.2025), у зв`язку з чим судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення вказаного клопотання та залучення наданих доказів до матеріалів справи згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України з огляду на доводи відповідача про отримання вказаних доказів лише за відповідним зверненням від 03.12.2025 до структурних підрозділів міської ради.

У судовому засіданні господарського суду 17 грудня 2025 року по справі № 915/1271/24 за участю представників сторін та третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 28 січня 2026 року о 10 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

22.01.2026 р. від представника позивача - Набокової О.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі № 915/1271/24, що призначено на 28.01.2026 р. о 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 1274/26).

В судове засідання, призначене на 28.01.2026 р., представник позивача не з`явився, при цьому представник позивача в телефонному режимі повідомив, що не має змоги прибути в суд через погані погодні умови.

Під час судового засідання 28.01.2026 судом було розглянуто заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 1274/26), за результатами чого постановлено протокольну ухвалу про відмову в її задоволенні, у зв`язку з невідповідністю вказаної заяви вимогам ч. 2 ст. 197 ГПК України в строку частині звернення до суду з відповідною заявою.

Так, у судовому засіданні господарського суду 28 січня 2026 року по справі № 915/1271/24 за участю представника відповідача та третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 12.02.2026 року о 13 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що ухвалою суду від 28.01.2026 року в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено позивача.

В судовому засіданні 12.02.2026 р. судом було оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та його проголошення в судовому засіданні 19 лютого 2026 року о 10 год. 45 хв.

Між тим розгляд справи та оголошення рішення по справі в судовому засіданні 19.02.2026 р. о 10:45 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2026 р. у справі № 915/1271/24 судове засідання призначено на 02 березня 2026 року о 09:50.

02.03.2026 від представника відповідача Дрібко Г.В. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. №2707/26), в якій заявник просить суд судове засідання, призначене на 02 березня 2026 року о 09:50, провести без участі представника відповідача.

В судове засідання, призначене на 02.03.2026 р., представники відповідача та третьої особи не з`явились.

В судовому засіданні 02.03.2026 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2020 власниками квартир в будинку № 48 по вул. 6-та Слобідська, в м. Миколаєві були проведені установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, на яких було прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт Зоря» в порядку, передбаченому Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що оформлено відповідним протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку. Також на вказаних установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку було затверджено статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт Зоря» (далі - Статут).

В подальшому, 16.01.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис № 1005221020000043208 про проведення державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт Зоря».

Відповідно до п. 1 розділу ІІ статуту ОСББ метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Згідно з п. 3 розділу ІІ статуту ОСББ завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоповерхового будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Як вказує позивача, відповідно до ч. 18 ст. 6 Закону України «Про об`єднання багатоквартирного будинку» попереднім балансоутримувачем була передана технічна документація на будинок. Але після отримання технічної документації на будинок співвласниками було встановлено, що допоміжні приміщення цокольного поверху будинку ОСББ «Моноліт Зоря» площею 102,0 кв.м та 64,5 кв.м перебувають у власності Миколаївської міської ради.

На думку позивача, відповідач неправомірно заволодів вказаними допоміжними приміщеннями, які мають перебувати у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із заявленим позовом за захистом порушеного права.

Наразі судом встановлені наступні обставини справи щодо передачі спірного майна до комунальної власності.

Так, відповідно до технічного паспорту на житловий будинок по вулиці Комсомольській (тепер - 6-та Слобідська), будинок №48 (інвентарний №25007), виданого власнику (балансоутримувачу) ЖКУ ПО «Зоря», вказаний будинок побудований у 1998 році та складається з 16 житлових поверхів, технічних приміщень на 17 та 18 поверсі та цоколю, загальна площа нежитлових приміщень (Ацок, 17й, 18й) становить 905,6 кв.м. Також у вказаному технічному паспорті вказаний план цокольного поверху Ацок, згідно з якими загальна площа технічних приміщень цокольного приміщення становить 402,7 кв.м.

Як випливає з матеріалів справи, первісним власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_10 було Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект».

Так, листом №31/3017 від 03.04.2003 р. ДП «НВКГ «Зоря» «Машпроект» звернулось до міського голови м. Миколаєва з проханням прийняти до комунальної власності наведені у листі об`єкти, зокрема, житлові будинки 71 загальною площею 206178 кв.м.

Згодом, листом №31/6546 від 23.07.2003 р. ДП «НВКГ «Зоря» «Машпроект» звернулося до міського голови м. Миколаєва щодо розгляду питання про прийняття до комунальної власності перерахованих у листі об`єктів, зокрема житлових будинків 71 загальною площею 206178 кв.м.

Рішення Миколаївської міської ради №15/30 від 16.10.2003 «Про надання згоди на прийняття об`єктів права державної власності», надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва житлового фонду та об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, які знаходяться на балансі державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» «Машпроект» (п. 1 вказаного рішення).

Так, згідно наказу Міністерства промислової політики України №360 від 15.07.2004 «Щодо передачі у комунальну власність м. Миколаєва житлового фонду», генеральному директору державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» «Машпроект» наказано передати у комунальну власність Миколаївської міської ради житловий фонд у кількості 79 будинків, загальною площею 241267,5 кв.м згідно з додатком до цього наказу; доручено передачу оформити актом приймання-передачі і подати його у місячний термін до Міністерства промислової політики України;

В подальшому, відповідно до акту приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва житлового фонду, об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, та будинку культури за адресою: вул. Васляєва, 1, ДП «НВКГ «Зоря» - «Машпроект» станом на 01.03.2010 р., який було складено міською комісією, що створена рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 28.07.06 №1444 (зі змінами), було передано до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, зокрема, житловий фонд, у тому числі житлові будинки, згідно з додатком №1 до акта, зокрема житловий будинок по вул. Комсомольській 48 (інвентарний номер ОС Ж9044080).

Також комісією, що була створена відповідно до наказу Департаменту житлового-комунального господарства м. Миколаєва №25 від 02.04.2010 р. було обстежено будинок за адресою вул. Комсомольська, 48 та складено акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність. Відповідно до вказаного акту площа допоміжних приміщень будинку становить 810,4 кв.м, у тому числі площа підвалів 402,7 кв.м та тех. приміщень (тех.поверх) 407,7 кв.м.

Разом з цим, в матеріалах справи наявна інвентаризаційна відомість основних засобів ДП «НВКГ «Зоря» - «Машпроект», згідно з якою було проведено зняття фактичних залишків будівель житлового фонду, що обліковуються на балансовому рахунку станом на 01.03.2010 р., зокрема житлового будинку по вул. Комсомольська 48, 1998 року випуску, інвентарний номер Ж9044080 (рядок 72 таблиці).

Так, листом №36607.01-10 від 18.03.2010 Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради повідомлено РВ ФДМ України по Миколаївській області, що 05.03.2009 міським головою було затверджено акт приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва житлового фонду, об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, та будинку культури за адресою: вул. Васляєва, 1 ДП «НВКГ «Зоря» - «Машпроект» станом на 01.03.2010.

Відповідно до інформації Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради №51889/08.01.01-11/24-2 від 22.11.2024 р. з 16.10.2010 р. житловий будинок за адресою вул. 6 Слобідська, 48 на підставі розпорядження управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради від 15.09.2010 року №354 «Про передачу КЖЕП ММР «Зоря» об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект»», обслуговувався КЖЕП ММР «Зоря», а з 01.09.2018 р. до 01.01.2019 року будинок знаходився в управління ТОВ «Місто для людей», в подальшому з 01.01.2019 по 01.04.2021 КЖЕП ММР «Зоря» обслуговувала будинок, з 01.04.2021 року будинок перейшов в управління ОСББ «Моноліт-Зоря».

Як вбачається з матеріалів справи, актом передачі житлового будинку від 01.01.2019 р., житловий будинок за адресою вул. 56 Слобідська (16-ти поверховий, 1-но під`їзний, 96-ти квартирний) було передано в управління КЖЕП ММР «Зоря» з 01.01.2019 р.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №121 від 12.02.2020 р. «Про надання дозволу на списання багатоквартирних житлових будинків з балансів комунальних підприємств Миколаївської міської ради та інших юридичних осіб, які утримують житловий фонд міста» надано дозвіл на списання з балансу багатоквартирних житлових будинків, що перебувають на балансі, зокрема, КЖЕП ММР «Зоря», у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності, відповідно до Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301, згідно переліку, що додається, у тому числі багатоквартирного будинку за адресою вул. 6 Слобідська, 48.

19.03.2020 Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Миколаївської міської ради «Зоря» було складено акт про списання багатоквартирного будинку з балансу від 19.03.2020 р., що розміщений за адресою: вул. 6а Слобідська, 48, та наведено його характеристики, зокрема: рік введення в експлуатацію 1998, загальна площа допоміжних приміщень становить 1628,92 кв.м, у тому числі площа підвалу - 402,7 кв.м.

Згодом, наказом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» №94 від 01.07.2020 «Про списання з балансу підприємства багатоквартирних житлових будинків» було затверджено підготовлені комісією акти списання багатоквартирних будинків з балансу підприємства та наказано бухгалтерії провести списання багатоквартирних житлових будинків у кількості 64 шт. з балансу КЖЕП ММР «Зоря» 01.07.2020 р.

В подальшому, ОСББ «Моноліт Зоря» листом №21/01 від 27.01.2021 звернулось до Департаменту ЖКГ ММР з проханням передати житловий будинок №48 по вул. 6-а Слобідська з 01.03.2021 в управління ОСББ «Моноліт Зоря».

Згодом, між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, КЖЕП ММР «Зоря» та ОСББ «Моноліт Зоря» було складено акт передачі житлового будинку за адресою вул. 6 Слобідська, 48 в управління ОСББ «Моноліт Зоря» від 19.03.2021 р., відповідно до якого житловий будинок 16-ти поверховий, 1-но під`їзний за адресою вул. 6 Слобідська, 48 передається в управління ОСББ «Моноліт Зоря» з 01.04.2021 р.

Водночас рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №995 від 13.11.2015 р. «Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради» було вирішено нежитловим приміщенням цокольного поверху по вул. Комсомольській, 48 (літ. А-16 прим. з №97-1 по №97-5 заг. площ. 102,0 кв.м), які належать територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, надати нову адресу: вул. Комсомольська, 48/1 (п. 39 вказаного рішення).

Так, Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» на замовлення Територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради виготовлено технічний паспорт на громадський будинок нежитлові приміщення за адресою №48/1, вул. 6 Слобідська, м. Миколаїв (інвентаризаційна справа №33137) станом на 30.03.2016 р., з якого вбачається, що нежитлові приміщення є частиною цокольного поверху (вбудовані приміщення) загальною площею 102,0 кв.м.

Відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна по Миколаївській області №14-05-02335 від 16.11.2018 р., що згідно з листом ФДМУ від 22.10.2018 №10-15-21390, відомості про нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська (Комсомольська), 48 в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності відсутні.

Відповідно до інформації Управління комунального майна Миколаївської міської ради №1851/10/01/08/18 від 03.12.2018 нежитлові цокольні приміщення загальною площею 102,0 кв.м за адресою м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська, 48/1 на підставі рішення Миколаївської міської ради від 16.10.2003 №15/30 «Про надання згоди на прийняття об`єктів права державної та іншої власності», передані до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва у складі житлового будинку та знаходяться на балансі КЖЕП ММР «Зоря».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав (номер інформаційної довідки 379957537 від 24.05.2024) 06.12.2018 за Миколаївською міською радою зареєстровано право комунальної власності на нежитлові приміщення літ. Ацок загальною площею 102 кв.м за адресою: м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська, 48/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1722862948101. Підставою для державної реєстрації речового права вказані наступні документи: технічний паспорт Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації б/н від 30.03.2016; витяг з рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №995 від 13.11.2015, довідка Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №14-05-02335 від 16.11.2018, довідка Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради №1851/10/01/08/18 від 03.12.2018.

Також судом з`ясовано, що рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1002 від 11.11.2016 р. «Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради» було вирішено нежитловим приміщенням по вул. 6 Слобідська, 48 літ. Ацок прим. з №96-1 по №96-8 заг. площ. 64,5 кв.м), які належать територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, надати нову адресу: вул. 6 Слобідська, 48/3 (п. 3 вказаного рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» на замовлення Територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради виготовлено технічний паспорт на громадський будинок нежитлові приміщення за адресою №48/3, вул. 6 Слобідська, м. Миколаїв (інвентаризаційна справа №33235) станом на 22.11.2016 р., відповідно до якого загальна площа приміщень становить 64,5 кв.м.

Відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №14-05-02129 від 11.11.2016 р. що згідно з листом ФДМУ від 04.11.2016 №10-15-21278, відомості про нерухоме майно нежитлові приміщення житлового будинку, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська, 48 та 6 Слобідська, 48/1 від суб`єктів управління до Фонду з метою внесення до Єдиного реєстру об`єктів державної власності не надавались.

Відповідно до інформації Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради №2876/10/01/081/16 від 27.11.2016 нежитлові приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська, 48/3, загальною площею 64,5 кв.м знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Миколаєва.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав (номер інформаційної довідки 379957538 від 24.05.2024) 09.12.2016 р. за Миколаївською міською радою зареєстровано право комунальної власності на нежитлові приміщення літ. Ацок загальною площею 64,5 кв.м за адресою: м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська, 48/3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1119162648101. Підставою для державної реєстрації речового права вказані наступні документи: технічний паспорт Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації б/н від 22.11.2016, витяг з рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1002 від 11.11.2016, довідка Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №14-05-02129 від 11.11.2016 та довідка Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради №2876/10/01/08/16 від 24.11.2016.

20.12.2021 позивач звернувся до Миколаївської міської ради з пропозицією досудового врегулювання спору №145 від 20.12.2021, в якій запропонував скасувати рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №995 від 13.11.2015 в частині (пункт 39) визнання за Миколаївською міською радою права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху по вул. Комсомольській, 48 загальною площею 102 кв.м і присвоєння нової адреси вул. Комсомольська, 48/1, та №1002 від 11.11.2016 в частині (пункт 3) визнання за Миколаївською міською радою права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху по вул. Комсомольській, 48 загальною площею 64,5 кв.м і присвоєння нової адреси вул. Комсомольська, 48/3, а також звільнити ці приміщення та передати ключі від них представнику Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт Зоря".

У грудні 2021 р. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт Зоря" звернулось до господарського суду з позовом до Миколаївської міської ради, в якому просило скасувати рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №995 від 13.11.2015 в частині (пункт 39) визнання за Миколаївською міською радою права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху по вул. Комсомольській, 48 загальною площею 102,0 кв.м і присвоєння нової адреси вул. Комсомольська, 48/1, та припинити право власності Миколаївської міської ради на об`єкт нерухомого майна №1722862948101 (рішення про державну реєстрацію прав №44642412 від 17.12.2018), а також скасувати рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1002 від 11.11.2016 в частині (пункт 3) визнання за Миколаївською міською радою права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху по АДРЕСА_2 загальною площею 64,5 кв.м і присвоєння нової адреси вул. Комсомольська, 48/3, та припинити право власності Миколаївської міської ради на об`єкт нерухомого майна №1119162648101 (рішення про державну реєстрацію прав №32946711 від 15.12.2016).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 року відкрито провадження у справі № 915/1842/21.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2022 року по справі № 915/1842/21 за клопотанням позивача ОСББ «Моноліт Зоря» було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

В експертному висновку Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 115-197е від 18.07.2023 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи встановлено, що:

- приміщення, що зазначені на технічному плані під літ.А цок. з № 96-1 по № 96-12 (окрім приміщення 96-10) цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 ,

- приміщення зазначені на технічному плані під літ.А цок. з № 96-1 по № 96-8 цокольного поверху будинку АДРЕСА_5 ,

- приміщення зазначені на технічному плані під літ.А цок. з № 1-1 по № 1-5 цокольного поверху будинку АДРЕСА_6 є технічними, що призначені для експлуатації та обслуговування системи опалення, системи електропостачання, системи водопостачання та водовідведення всього будинку № 48, та через які проходять внутрішньобудинкові інженерні комунікації, тому в даному випадку є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2023 у справі № 915/1842/21 позовні вимоги ОСББ "Моноліт Зоря" було задоволено. Вказане судове рішення вмотивовано тим, що позивач безпідставно не може реалізувати своє право власності на спірні приміщення цокольного поверху, які належать до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, у зв`язку з існуванням документів, що посвідчують таке право за іншою особою відповідачем, а відтак права та інтереси Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт Зоря" підлягають захисту у визначений останнім спосіб, тобто шляхом скасування оспорюваних рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та припинення права власності Миколаївської міської ради на спірні приміщення.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 року рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2023 у справі № 915/1842/21 скасовано, у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт Зоря" до Миколаївської міської ради відмовлено з підстав неправильності та неефективності обраного позивачем способу захисту. Наразі судом апеляційної інстанції вказано, що належним способом захисту у даному спорі виступає вимога про витребування спірного майна.

Враховуючи наведене, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт Зоря" у жовтні 2024 року звернулось до господарського суду із заявленим позовом (з урахуванням уточнень від 27.11.2025) про витребування на свою користь з незаконного володіння Миколаївської міської ради нежитлових приміщень за літ. Ацок загальною площею 102,0 кв.м, що знаходяться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Слобідська, 6, буд. 48/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1722862948101), а також нежитлових приміщень за літ. Ацок загальною площею 64,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Слобідська, 6, буд. 48/3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1119162648101).

Відповідно до інформації Управління комунального майна Миколаївської міської ради №16177/10.01-08/10/020/24 від 18.09.2024, станом на 01.09.2024 балансова вартість нежитлових приміщень за адресою вул. 6 Слобідська, 48/3 становить 76980,40 грн., балансова вартість нежитлових приміщень за адресою вул. 6 Слобідська, 48/1 становить 119226,16 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 331 ЦК України встановлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення щодо непорушності права власності та підставного набуття зафіксовано також у статтях 321, 328 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1, 2 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 369 ЦК України визначено, що розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що у Законі терміни вживаються в такому значенні:

- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

- нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна

- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

- управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №И 14-рп/2011. У вказаному рішенні Конституційного Суду України вказано, що допоміжні приміщення (підвали сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Також в рішенні Конституційного Суду України від 09.11.2011 №14-рп/2011 додатково роз`яснено, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-ХП зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №914/379/21.

Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц).

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, а також постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 760/33583/21).

Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/1406/21, від 03.08.2022 у справі № 3168/19, від 26.10.2022 у справі № 916/2022/21.

При цьому з огляду на таку презумпцію та з урахуванням принципу змагальності сторін не лише позивач повинен доводити режим спірних приміщень як допоміжних, а навпаки, передусім відповідач, який є їх останнім набувачем, має довести винятковий режим спірних приміщень як ізольованих приміщень у багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійним об`єктом нерухомого майна, оскільки зі стадії проєктування, тобто з самого початку, вони будувалися з іншим цільовим призначенням для потреб непромислового характеру (схожий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц та в постанові КЦС ВС від 22.01.2025 у справі № 760/33583/21).

Визначальним у спорах за позовом співвласників багатоквартирного будинку щодо захисту прав на спільне майно багатоквартирного будинку є визначення правового режиму такого майна, тобто, чи належить воно до допоміжних приміщень у структурі житлового будинку, яким чином таке приміщення або його частину передано у приватну власність, та чи здійснена така передача за згодою співвласників (див. постанови Верховного Суду від 07.08.2024 у справі № 200/6203/19, від 09.04.2025 у справі № 759/17288/21).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні нежитлові приміщення розташовані в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_10 на цьокольному поверсі.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок по вулиці Комсомольській, будинок №48 (інвентарний №25007) вказаний будинок побудований у 1998 році та складається з 16 житлових поверхів, технічних приміщень на 17 та 18 поверсі та цоколю, загальна площа нежитлових приміщень (Ацок, 17й, 18й) становить 905,6 кв.м. Також у вказаному технічному паспорті наявний план Ацок (цокольного поверху), згідно якого загальна площа технічних приміщень цокольного приміщення становить 402,7 кв.м.

При цьому, згідно з актом приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, який наявний у матеріалах справи, площа допоміжних приміщень будинку становить 810,4 кв.м, у тому числі площа підвалів 402,7 кв.м та тех. приміщень (тех.поверх) 407,7 кв.м.

Також, згідно з актом про списання багатоквартирного будинку з балансу від 19.03.2020 р. площа допоміжних приміщень вказаного будинку становить 1628,92 кв.м, у тому числі площа підвалу 402,7 кв.м.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що спірні приміщення є допоміжними, і були такими з самого початку будівництва будинку, що вбачається з технічного паспорту 1998 року, вони будувалися з іншим цільовим призначенням, що не спростовано відповідачем та третьою особою. Вказані обставини щодо належності спірних приміщень до нежитлових також були встановлені під час розгляду справи № 915/1842/21, зокрема, на підставі висновку експерта №115-197е від 18.07.2023 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи по справі №915/1842/21, згідно з яким:

- приміщення, що зазначені на технічному плані (а.с.19) під літ.А цок. з №96-1 по №96-12 (окрім приміщення 96-10) цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 ,

- приміщення зазначені на технічному плані (а.с.77) під літ.А цок. з №96-1 по №96-8 цокольного поверху будинку АДРЕСА_5 ,

- приміщення зазначені на технічному плані (а.с.84) під літ.А цок. з №1-1 по №1-5 цокольного поверху будинку АДРЕСА_6 є технічними, що призначені для експлуатації та обслуговування системи опалення, системи електропостачання, системи водопостачання та водовідведення всього будинку №48, та через які проходять внутрішньобудинкові інженерні комунікації, тому в даному випадку є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку.

Наразі під час розгляду справи відповідач не обґрунтував наявність підстав для оформлення за міськрадою права власності на спірні приміщення, зокрема, підстави для набуття такого права. Вказані в якості підстав для набуття такого права довідки ФДМУ та Управління комунального майна Миколаївської міської ради не є належною підставою для набуття міською радою права власності на вказані приміщення. Також відповідач не обґрунтував за яким принципом вказані приміщення були відокремлені як окремий об`єкт від загальної площі підвалів 402,7 кв.м, що відповідає площі технічних приміщень в описі на сторінці технічного паспорту 1998 року.

Так, судом не встановлено наявності будь-яких первинних правовстановлюючих документів (актів введення спірних приміщень в експлуатацію як новозбудоване майно або ж за наслідками реконструкції житлових чи допоміжних приміщень), які б підтверджували набуття відповідачем речових прав на спірні приміщення як окремий об`єкт цивільних прав.

При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів існування в житловому будинку окремих нежитлових приміщень, які не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення, зокрема проектної документації, акта введення будинку в експлуатацію. Також відсутні в матеріалах справи і докази створення міською радою або іншими особами спірних приміщень шляхом нового будівництва або проведення реконструкції підвалів житлового будинку, їх перебудови у нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

Сам по собі факт поділу приміщень, наділення їх окремим входом/виходом, а також проведення технічної інвентаризації з урахуванням їх фактичного використання, не підтверджує позицію відповідача про наявність підстав для набуття права власності на спірні приміщення як індивідуально визначене майно. Така позиція не узгоджується з наявними у справі доказами щодо призначення спірних приміщень як допоміжних у запроектованому та збудованому об`єкті виключно для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Як свідчать матеріали справи, у спірних приміщеннях знаходяться комунікації, які необхідні для обслуговування поверхів даного будинку, будинкове інженерне обладнання, та призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Отже, з огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства суд дійшов висновку, що спірні приміщення за своїми технічними та юридичними характеристиками входять до переліку допоміжних приміщень будинку та є призначеними для обслуговування будинку, і на праві спільної сумісної власності належить всім співвласникам багатоквартирного житлового будинку.

Відповідачем не подано у справі належних і допустимих доказів, які б спростували доводи позивача, а також підтверджували інше цільове призначення спірних приміщень, аніж допоміжних. Доказів зміни цільового призначення спірних приміщень як допоміжних відповідачем не подано.

Водночас слід зазначити, що підтвердження права власності на допоміжні приміщення для позивача не потребує здійснення додаткових дій, як про це вказано Конституційним Судом України у рішенні № 4-рп/2004.

Отже, всупереч положенням ст.382 ЦК України відповідачем було оформлене право власності за собою на допоміжні приміщення, які призначені для забезпечення експлуатації будинку АДРЕСА_1 та побутового обслуговування мешканців такого будинку.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 914/554/19, особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками (у даному випадку - в особі відповідача-2) будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц викладено висновок, зокрема, про те, що допоміжні приміщення багатоквартирного (у тому числі двоквартирного) будинку не можуть бути окремо відчужені як такі, не можуть бути сформовані як окремий об`єкт нерухомості, й речове право на них не може бути зареєстроване (у тому числі й за власниками квартир в будинку). Тобто допоміжні приміщення багатоквартирного (у тому числі двоквартирного) будинку, як і елементи спільного майна такого будинку взагалі, є обмежено оборотоздатними.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 203/485/20 вказано, що належним способом захисту порушених прав співвласників багатоквартирного житлового будинку на допоміжні приміщення у ньому може бути визнання недійсним договору (у разі відчуження) (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 липня 2024 року у справі № 756/10964/19, від 22 січня 2025 року у справі № 760/33583/21). Однак, зазначене не виключає можливість застосування ОСББ як способу захисту вимоги про витребування, якщо ОСББ має намір зареєструвати право власності на відповідне приміщення за собою.

За змістом частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

За ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація) є одним із речово-правових способів захисту права власності. Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного (законного) володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей.

Слід зазначити, що за змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суду слід встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власників у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння. Добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно.

Виникле у співвласників багатоквартирного будинку право спільної власності на спірні приміщення як на допоміжні приміщення за результатами приватизації чи придбання квартир не припинялося в законний спосіб, але вибуло із володіння поза волею співвласників багатоквартирного будинку, від імені яких діє ОСББ-позивач.

Наявні у даній справі докази свідчать, що при статусі спірних приміщень як допоміжних приміщень, які є спільною власністю всіх мешканців будинку за законом, вони було протиправно набуті відповідачем як індивідуально визначене майно. Відтак, в даному випадку не можна вважати відповідача добросовісним набувачем спірних приміщень.

З приводу обрання позивачем належного способу захисту порушеного права суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).

За правилами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки нежитлові приміщення за літ. Ацок загальною площею 102,0 кв.м за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Слобідська 6-та, буд. 48/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1722862948101), та нежитлові приміщення за літ. Ацок загальною площею 64,5 кв.м за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Слобідська 6-та, буд. 48/3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1119162648101) знаходяться на цокольному поверсі (підвалі) багатоквартирного будинку та за своїм призначенням є допоміжними приміщеннями, вказані приміщення належать співвласникам багатоквартирного будинку та вибули з володіння співвласників багатоквартирного будинку поза їх волі, тому підлягають витребуванню із незаконного володіння відповідача на користь позивача.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

За ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, суд вправі застосувати позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, заявлених позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Отже, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц та від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Отже, позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Позовна давність як цивільно-правова категорія наділена такими ознаками: 1) має юридичний склад; 2) позначає сплив строку; 3) має правоприпиняючий характер, оскільки припиняє право на позов у матеріальному розумінні (право на задоволення позову); 4) застосовується у випадках порушення цивільних прав та інтересів особи; 5) встановлюється щодо вимог, які мають майновий характер, і деяких нематеріальних благ, передбачених законом; 6) застосовується лише за ініціативою сторони спору.

Застосування позовної давності (в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)) забезпечує в національній системі права дію принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови: 1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду в такий спосіб чи такою мірою, що б зводити нанівець саму сутність цього права; 2) таке обмеження повинно мати легітимну мету; 3) має бути забезпечене належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою (пункт 51 рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" за заявами № 22083/93, 22095/93; пункт 31 рішення від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France) за заявою № 23805/94, пункт 75 рішення від 07.12.2010 у справі "Seal v. The United Kingdom" за заявою № 50330/07), а саме: - строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким (unduly short) (пункт 76 рішення від 18.03.2008 у справі "Dacia S.R.L. v/ Moldova" за заявою № 3052/04); - застосування позовної давності має бути передбачуваним (пункт 76 рішення від 20.05.2010 у справі "Lelas v. Croatia" за заявою №55555/08); - механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункт 52 рішення від 20.12.2007 у справі "Phinikaridou v. Cyprus" за заявою № 23890/02).

У визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила.

Аналіз норм права, якими врегульовані питання позовної давності дає підстави для висновку, що у разі, коли законодавець вживає вислови "свої цивільні права", "цивільні права особи", "здійснення права", він має на увазі право, яке належить одній особі, право однієї особи, а не декількох осіб, якщо інше прямо не зазначено у тексті відповідної норми. Тож при тлумаченні вимог щодо початку перебігу позовної давності слід керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, дізналася або могла довідатися особа, що є носієм права, а не інша особа, у тому числі й та, якій за законом надано повноваження із захисту цього права.

Як встановлено судом, 05.12.2020 протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку №48, що розташований за місцезнаходженням: м. Миколаїв, вул. 6-а Слобідська було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт Зоря» (далі ОСББ «Моноліт Зоря») та затверджено його Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт Зоря».

В подальшому, 16.01.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис № 1005221020000043208 про проведення державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт Зоря».

При цьому, як зазначено позивачем у додатку «Хронологія подій» до заперечень (вх. №17987/25 від 17.12.2025 р.) про наявність нежитлових приміщень та додаткового співвласника позивач дізнався 19.08.2020 під час підготовки до проведення установчих зборів зі створення ОСББ. Протилежного відповідачем не наведено, як і не доведено про можливість співвласників у законний спосіб дізнатись про порушене право з моменту саме реєстрації права власності на спірні приміщення (09.12.2016 та 06.12.2018) за відповідачем.

Наразі суд враховує, що відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції, чинній на момент коли позивачу стало відомо про порушене право) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" визначено, що з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

У подальшому відповідними постановами Кабінету Міністрів України карантин продовжувався на усій території України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено.

Таким чином, карантин в Україні було встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023, а тому перебіг позовної давності з 12.03.2020 продовжився на строк дії карантину.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції станом на 30.06.2023, на момент відміни карантину) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався неодноразово та триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Згідно із Законом України № 3450-IX від 08.11.2023, який набрав чинності 30.01.2024 року, викладено у новій редакції п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з якою у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Так, з урахуванням моменту, коли позивач дізнався про порушене право (під час підготовки до установчих зборів співвласників 19.08.2020), відповідно трирічний строк позовної давності до вимоги про витребування спірного майна припадає на серпень 2023 року, а позивач звернувся із заявленим позовом 16.10.2024.

Між тим оскільки трирічний строк позовної давності в даному випадку припав на період, в який строк давності було продовжено до 29.01.2024 (з 12.03.2020, 2021, 2022, 2023), а з 30.01.2024 зупинено, відповідно суд вважає безпідставними доводи відповідача про сплив позовної давності до заявлених позивачем вимог про витребування майна.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт Зоря обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, тому підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт Зоря до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про витребування майна задовольнити.

2. Витребувати з незаконного володіння Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; код ЄДРПОУ 26565573) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт Зоря» (54003, м. Миколаїв, вул. 6-а Слобідська, 48; код ЄДРПОУ 43976509) нежитлові приміщення за літ. Ацок загальною площею 102,0 кв.м, що знаходяться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Слобідська 6-та, буд. 48/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1722862948101).

3. Витребувати з незаконного володіння Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; код ЄДРПОУ 26565573) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт Зоря» (54003, м. Миколаїв, вул. 6-а Слобідська, 48; код ЄДРПОУ 43976509) нежитлові приміщення за літ. Ацок загальною площею 64,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Слобідська 6-та, буд. 48/3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1119162648101).

4. СТЯГНУТИ з Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; код ЄДРПОУ 26565573) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт Зоря» (54003, м. Миколаїв, вул. 6-а Слобідська, 48; код ЄДРПОУ 43976509) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844/чотири тисячі вісімсот сорок чотири/грн. 80 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 10.06.2026 року, з урахуванням умов воєнного стану та завантаженості судді Ільєвої Л.М., а також у зв`язку з перебуванням судді Ільєвої Л.М. у щорічній відпустці з 04.05.2026 по 08.05.2026 року та у відрядженні 08-09.06.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва