Рішення № 137298527, 11.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026Справа № 910/3023/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія" Управдом"

про стягнення 858 004, 71 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія" Управдом" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 858 004, 71 грн., з яких: 848 857, 72 грн. - основного боргу, 7 363, 47 грн - пені, 728, 49 грн - 3 % річних та 1 055, 03 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 515/23 на технічне обслуговування ліфтів від 01.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі заяви з обгрунтованими запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Крім того, судом повідомлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

08.04.2026 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія" Управдом" про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву (сформована в системі "Електронний суд" 07.04.2026), в якому відповідач просить суд продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 910/3023/26 до 30.04.2026.

10.04.2026 до суду надійшли заперечення позивача на клопотання про продовження строку для подання відзиву, в яких позивач, зокрема зазначає, що відповідач намагається затягнути розгляд справи з метою уникнення виконання свого зобов`язання за договором № 515/23 на технічне обслуговування ліфтів від 01.08.2026 року в частині оплати за технічне обслуговування ліфтів та ремонтні роботи, які вже були проведені на них.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія" Управдом" про продовження процесуальних строків задоволено частково. Продовжено відповідачу процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву до 24.04.2026.

27.04.2026 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія" Управдом" на позовну заяву (сформований в системі «Електронний суд» 24.04.2026), в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, зокрема зазначає про неналежне виконанням позивачем його зобов`язань за договором, незабезпеченням останнім необхідного рівня обслуговування ліфтів, тривалим простоєм ліфтового обладнання, на підтвердження чого надано висновки експертизи №33628558-09-01-11/1.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/2.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/3.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/4.26 від 21.04.2026, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Карола», згідно з якими ліфти пасажирські №D2NB5396, №D2NB5400, №D2NB5478, №D2NB5475 знаходяться в несправному стані.

30.04.2026 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій він, зокрема зазначає, що відповідачем не було надано жодних доказів того, що ним направлялись претензії чи письмові відмови від підписання Актів надання виробничих послуг, у зв`язку з наданням неналежних послуг або не надання таких послуг взагалі. Долучені висновки експерта не відповідають нормам чинного законодавства, що ставить під сумнів їх законність та об`єктивність, при цьому позивача не було залучено до такого обстеження ліфтів. Крім того, позивач зазначає, що жодними доказами не було спростовано виконання ремонтних робіт на ліфтах.

Також, 30.04.2026 до суду надійшли доповнення позивача до відповіді на відзив на позовну заяву.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ

01.08.2023 між Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія" Управдом" (далі - замовник) укладено договір на технічне обслуговування ліфтів №515/23, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов?язок по організації та виконанню робіт з технічного обслуговування ліфтів (далі - ТО ліфтів), на об?єктах Замовника відповідно до Додатку №1, який є невід?ємною частиною Договору. Замовник, в свою чергу, приймає та оплачує виконані Виконавцем роботи.

Відповідно до п. 2.1 договору, щомісячна вартість робіт з ТО ліфтів за Договором складає 140 948, 72 грн., крім того ПДВ 20 % - 28189,74 грн., разом 169 138, 46 грн. Індивідуальний розрахунок вартості технічного обслуговування ліфтів наведено у додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору. Вартість робіт може бути змінена в сторону її збільшення або зменшення у випадках визначених у п.п.2.1.1.-2.1.3.

Згідно п.2.2 договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником щомісячно в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних в 2.1. даного Договору, на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що є наступним після періоду, в якому виконано відповідні роботи.

Відповідно до п. 2.8. договору, вартість матеріалів та запасних частин, які використовуються з метою підтримки ліфтів у належному стані, оплачується додатково замовником.

У п. 4.1. договору сторони погодили, що в останній день поточного місяця Виконавець надає Замовнику Акти здачі-прийняття виконаних робіт з зазначенням їх вартості.

За умовами п. 4.2. договору, замовник підписує Акти здачі-прийняття виконаних робіт, засвідчує підпис печаткою і, в разі відсутності зауважень щодо виконаних робіт, протягом 3 (трьох) робочих днів повертає примірник Акту здачі-прийняття виконаних робіт Виконавцю, або в цей же термін надає Виконавцю мотивовану письмову відмову у прийнятті послуг. У випадку неповернення Виконавцю підписаного Акту здачі прийняття виконаних робіт або письмової відмови, роботи вважаються виконаними якісно та у повному обсязі і підлягають оплаті Замовником.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що замовник несе відповідальність за несвоєчасні розрахунки з Виконавцем за виконані роботи на ліфтах і сплачує пеню, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Договір набуває чинності з « 01» серпня 2023 р. і діє до « 31» грудня 2024 р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п.8.1 договору).

Згідно п. 8.2. договору, якщо за два місяці до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, до тих пір, поки одна із Сторін не повідомить іншу Сторону про його розірвання.

Відповідно до п.8.3.2 договору, дострокове розірвання договору можливе за бажанням замовника у визначену ним бажану дату, але при умові повної сплати вже існуючої заборгованості та додатково сплаченої щомісячної суми вартості ТО ліфтів, вказаної в п. 2.1. даного Договору.

У додатку № 1 до договору №515/23 від 01.08.2023 сторони погодили індивідуальний розрахунок місячної вартості технічного обслуговування ліфтів.

У додатку № 2 до договору №515/23 від 01.08.2023 сторони визначили перелік робіт на ліфтах під час технічного обслуговування.

Додатковими угодами №2 та №3 до договору на технічне обслуговування ліфтів №515/23 від 01.08.2023 сторони вносили зміни до додатку №1 до договору.

Так, відповідно до додаткової угоди № 3, у зв`язку з припиненням обслуговування ліфтів за адресою: м. Київ, вул. Родини Крістерів, буд. 20, 20-А, 20-Б, сторони дійшли згоди з 01.08.2025 змінити п.2.1. договору, виклавши його в наступній редакції: «Щомісячна вартість робіт з ТО ліфтів за Договором складає 133 771, 77 грн., крім того ПДВ 20 % - 26 754, 35 грн., разом 160 526, 12 грн».

Як зазначає позивач, на виконання умов договору на технічне обслуговування ліфтів №515/23 від 01.08.2023 позивачем було надано послуги з технічного обслуговування ліфтів (заміна деталей) у період з липня 2025 по листопад 2025 на загальну суму 364 850, 00 грн., а відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується актами надання виробничих послуг №1568 від 24.07.2025 на суму 8 980,00 грн., №1843 від 27.08.2025 на суму 98 960,00 грн., №2584 від 25.11.2025 на суму 248 290,00 грн., №2585 від 25.11.2025 на суму 1 560,00 грн., №2668 від 28.11.2025 на суму 3 250,00 грн., №2669 від 28.11.2025 на суму 3 810,00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.

В свою чергу, за надані послуги відповідач розрахувався частково, а саме перерахував позивачу 30 000,00 грн. за листопад 2025, що підтверджується платіжною інструкцією №424 від 04.12.2025.

Крім того, як зазначає позивач, на виконання умов договору на технічне обслуговування ліфтів №515/23 від 01.08.2023 ним також були надані відповідачу послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги аварійного чергування, ТО ліфтів, заміна деталей, демонтаж) у період з грудня 2025 по січень 2026 на загальну суму в розмірі 353 481, 80 грн., що підтверджується актами надання виробничих послуг №2722 від 31.12.2025 на суму 8000,00 грн., №2774 від 31.12.2025 на суму 142 718,92 грн., №137 від 31.01.2026 на суму 6 000,00 грн., №159 від 31.01.2026 на суму 142 648,88 грн., №2784 від 30.12.2025 на суму 15 000,00 грн., №2787 від 30.12.2025 на суму 9 400,00 грн., №2788 від 30.12.2025 на суму 7 510,00 грн., №33 від 08.01.2026 на суму 8 664,00 грн., №43 від 14.01.2026 на суму 7 100,00 грн., №44 від 14.01.2026 на суму 6 440,00 грн.

Вказані акти відповідач не підписав, за надані послуги у період з грудня 2025 по січень 2026 не розрахувався.

В подальшому, 30.01.2026 між Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія" Управдом" (замовник) було укладено додаткову угоду до договору на технічне обслуговування ліфтів №515/23 від 01.08.2023, відповідно до якої сторони домовились припинити (розірвати) дію договору на технічне обслуговування ліфтів №515/23 від 01.08.2023 з 31.01.2026.

Як зазначає позивач, відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги з ТО ліфтів за період грудень 2025 - січень 2026 у розмірі 299 367, 60 грн, а також не оплатив вартість матеріалів та запасних частин до ліфтів на суму 388 964, 00 грн.

Крім того, позивач вказує, що оскільки сторонами було достроково розірвано договір, відповідач відповідно до п. 8.3.2. договору, зобов`язаний відшкодувати позивачу кошти у розмірі 160 526, 12 грн - щомісячна сума вартості ТО ліфтів.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати за роботи з технічного обслуговування ліфтів, вартості матеріалів та запасних часин до ліфтів, а також сплати щомісячної вартості ТО ліфтів відповідно до п 8.3.2. договору, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 848 857,72 грн. (299 367, 60 грн +388 964, 00 грн+160 526, 12 грн).

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 363,47 грн. - пені за період з 11.01.2026 по 24.02.2026, 728, 49 грн. - 3 % річних за період з 11.01.2026 по 24.02.2026 та 1 055,03 грн. - інфляційних втрат за період з 11.01.2026 по 24.02.2026.

В свою чергу, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором, не забезпечив необхідного рівня обслуговування ліфтів, що спричинило тривалий простій ліфтового обладнання, на підтвердження чого надано висновки експертизи №33628558-09-01-11/1.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/2.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/3.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/4.26 від 21.04.2026, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Карола», згідно з якими ліфти пасажирські №D2NB5396, №D2NB5400, №D2NB5478, №D2NB5475 знаходяться в несправному стані.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору на технічне обслуговування ліфтів №515/23 від 01.08.2023, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору на технічне обслуговування ліфтів №515/23 від 01.08.2023 позивач надав послуги з технічного обслуговування ліфтів у період з липня 2025 по листопад 2025 на загальну суму 364 850,00 грн., а відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується актами надання виробничих послуг №1568 від 24.07.2025 на суму 8 980,00 грн., №1843 від 27.08.2025 на суму 98 960,00 грн., №2584 від 25.11.2025 на суму 248 290,00 грн., №2585 від 25.11.2025 на суму 1 560,00 грн., №2668 від 28.11.2025 на суму 3 250,00 грн., №2669 від 28.11.2025 на суму 3 810,00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Проте, за надані послуги у період з липня 2025 по листопад 2025 відповідач розрахувався частково, а саме перерахував позивачу 30 000,00 грн. за листопад 2025, що підтверджується платіжною інструкцією №424 від 04.12.2025.

Крім того, на виконання умов договору на технічне обслуговування ліфтів №515/23 від 01.08.2023 у період з грудня 2025 по січень 2026 позивачем було надано відповідачу послуги з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму в розмірі 353 481,80 грн., що підтверджується актами надання виробничих послуг №2722 від 31.12.2025 на суму 8000,00 грн., №2774 від 31.12.2025 на суму 142 718,92 грн., №137 від 31.01.2026 на суму 6 000,00 грн., .№159 від 31.01.2026 на суму 142 648,88 грн., №2784 від 30.12.2025 на суму 15 000,00 грн., №2787 від 30.12.2025 на суму 9 400,00 грн., №2788 від 30.12.2025 на суму 7 510,00 грн., №33 від 08.01.2026 на суму 8 664,00 грн., №43 від 14.01.2026 на суму 7 100,00 грн., №44 від 14.01.2026 на суму 6 440,00 грн.

Однак, вказані акти відповідач не підписав, за надані послуги у період з грудня 2025 по січень 2026 не розрахувався.

Згідно з п. 4.1 договору, в останній день поточного місяця Виконавець надає Замовнику Акти здачі-прийняття виконаних робіт з зазначенням їх вартості.

Відповідно до п. 4.2 договору, замовник підписує Акти здачі-прийняття виконаних робіт, засвідчує підпис печаткою і, в разі відсутності зауважень щодо виконаних робіт, протягом 3 (трьох) робочих днів повертає примірник Акту здачі-прийняття виконаних робіт Виконавцю, або в цей же термін надає Виконавцю мотивовану письмову відмову у прийнятті послуг. У випадку неповернення Виконавцю підписаного Акту здачі прийняття виконаних робіт або письмової відмови, роботи вважаються виконаними якісно та у повному обсязі і підлягають оплаті Замовником.

У п. 9.13 договору сторони погодили, що цей договір, заявки, специфікації, рахунки, первинні бухгалтерські документи, додатки, додаткові угоди та інші документи за Договором можуть складатися в електронній формі та підписуватися Сторонами електронними-цифровими підписами (ЕЦП) або кваліфікованими електронними підписами (КЕП) в будь-якому з таких сервісів: «Вчасно» (vchasno.com.ua), «Paperless» (paperless.com.ua), M.E.Doc та інші. Електронні документи вважаються одержаними адресатом з моменту надсилання, якщо відправник не отримає автоматичне повідомлення про те, що електронний документ не надіслано.

Судом встановлено, що акти надання виробничих послуг №2722 від 31.12.2025 на суму 8000,00 грн., №2774 від 31.12.2025 на суму 142 718,92 грн., №137 від 31.01.2026 на суму 6 000,00 грн., .№159 від 31.01.2026 на суму 142 648,88 грн., №2784 від 30.12.2025 на суму 15 000,00 грн., №2787 від 30.12.2025 на суму 9 400,00 грн., №2788 від 30.12.2025 на суму 7 510,00 грн., №33 від 08.01.2026 на суму 8 664,00 грн., №43 від 14.01.2026 на суму 7 100,00 грн., №44 від 14.01.2026 на суму 6 440,00 грн. були складені позивачем в електронній формі й підписані електронним цифровим підписом позивача та надіслані відповідачу через електронний сервіс доставки документів, що підтверджується відповідними відмітками на вказаних актах.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання відповідачем мотивованої письмової відмови у прийнятті послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх отримання, а тому відповідно до п.4.2 договору акти вважаються прийнятими, а роботи вважаються виконаними якісно та у повному обсязі і підлягають оплаті замовником, відтак суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов`язку з оплати наданих послуг, у зв`язку з непідписанням актів.

Що стосується заперечень відповідача в частині неналежного виконання позивачем його зобов`язань за договором, незабезпеченням останнім необхідного рівня обслуговування ліфтів, тривалим простоєм ліфтового обладнання, на підтвердження чого надано висновки експертизи №33628558-09-01-11/1.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/2.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/3.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/4.26 від 21.04.2026, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Карола», згідно з якими ліфти пасажирські №D2NB5396, №D2NB5400, №D2NB5478, №D2NB5475 знаходяться в несправному стані, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.5 договору, додаткові роботи, не передбачені даним Договором, можуть виконуватися по узгодженню Сторін шляхом оформлення окремого договору.

Незаплановані відновлювальні роботи, які виникли у результаті порушень Правил користування ліфтами, розкрадання, підпалів, порушення енергопостачання, залиття атмосферними опадами ліфтового обладнання, тощо, а також заміна зношених складових частин ліфта виконуються за окремими договорами згідно наказу Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства Nє 150 від 10.08.2004 року «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» (надалі - Примірний перелік послуг №150) - п.2.7 договору.

Суд зазначає, що експертиза, за наслідками якої були складені висновки експертизи №33628558-09-01-11/1.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/2.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/3.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/4.26 від 21.04.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Карола», була проведена за відсутності уповноваженого представника позивача.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення позивача про необхідність прибуття з метою проведення експертизи.

Крім того, вказані висновки складені 21.04.2026, тобто через три місяці після розірвання договору на технічне обслуговування ліфтів №515/23 від 01.08.2023 на підставі додаткової угоди №4 від 30.01.2026, а тому несправність ліфтів у квітні 2026 жодним чином не свідчить про неналежне виконання позивачем його зобов`язань за договором до моменту його розірвання -31.01.2026. Враховуючи відсутністі в матеріалах справи мотивованих заперечень відповідача від підписання актів надання виробничих послуг, відповідно до умов договору, суд не приймає до уваги висновки експертизи №33628558-09-01-11/1.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/2.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/3.26 від 21.04.2026, №33628558-09-01-11/4.26 від 21.04.2026, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Карола», в якості належних та допустимих доказів.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.1 договору, щомісячна вартість робіт з ТО ліфтів за Договором складає 140948,72 грн., крім того ПДВ 20 % - 28189,74 грн., разом 169 138, 46 грн.

Разом з тим, як зазначено судом вище, додатковою угодою № 3, у зв`язку з припиненням обслуговування ліфтів за адресою: м. Київ, вул. Родини Крістерів, буд. 20, 20-А, 20-Б, сторони дійшли згоди з 01.08.2025 змінити п.2.1. договору, виклавши його в наступній редакції: «Щомісячна вартість робіт з ТО ліфтів за Договором складає 133 771, 77 грн., крім того ПДВ 20 % - 26 754, 35 грн., разом 160 526, 12 грн».

Згідно п.2.2 договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником щомісячно в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних в 1.2. даного Договору, на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що є наступним після періоду, в якому виконано, відповідні роботи.

Згідно п.2.8 договору, вартість матеріалів та запасних частин, які використовуються з метою підтримки ліфтів у належному стані, оплачується додатково Замовником.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням п.2.2 договору та положень ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний був оплатити надані послуги за період липень 2025 - січень 2026 не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що є наступним після періоду, в якому виконано надано відповідні послуги/виконані роботи, тобто починаючи з 11 числа кожного місяця, що є наступним після періоду, в якому виконано відповідні роботи, відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання за кожним місяцем окремо.

Відтак, за відповідачем утворилась заборгованість з оплати вартості виконаних позивачем робіт з ТО ліфтів у розмірі 299 367, 60 грн за період з грудня 2025 по січень 2026 та з оплати вартості матеріалів та запасних частин до ліфтів у сумі 388 964, 00 грн за період з липня 2025 по січень 2026.

Крім того, відповідно до п.8.3.2 договору, дострокове розірвання договору можливе за бажанням замовника у визначену ним бажану дату, але при умові повної сплати вже існуючої заборгованості та додатково сплаченої щомісячної суми вартості ТО ліфтів, вказаної в п. 2.1. даного Договору.

Як встановлено судом вище, договір на технічне обслуговування ліфтів №515/23 від 01.08.2023 було достроково розірвано з 31.01.2026, відтак відповідач відповідно до п. 8.3.2. зобов`язаний сплатити позивачу щомісячну суму вартості ТО ліфтів, що з 01.08.2025 становить 160 526, 12 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору на технічне обслуговування ліфтів №515/23 від 01.08.2023 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 848 857,72 грн. (299 367, 60 грн+ 388 964, 00 грн + 160 526, 12 грн) підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за надані послуги у грудні 2025 - січні 2026, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 363,47 грн. - пені за період з 11.01.2026 по 24.02.2026, 728, 49 грн. - 3 % річних за період з 11.01.2026 по 24.02.2026 та 1 055,03 грн. - інфляційних втрат за період з 11.01.2026 по 24.02.2026.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що замовник несе відповідальність за несвоєчасні розрахунки з Виконавцем за виконані роботи на ліфтах і сплачує пеню, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за надані послуги у грудні 2025 - січні 2026 та за відповідний період прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг у грудні 2025 - січні 2026, в силу положень ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 7 363,47 грн. - пені за період з 11.01.2026 по 24.02.2026, 728, 49 грн. - 3 % річних за період з 11.01.2026 по 24.02.2026 та 1 055,03 грн. - інфляційних втрат за період з 11.01.2026 по 24.02.2026.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія" Управдом" (вул. Замковецька, буд. 102А, н/п 37, м. Київ, 04078, ідентифікаційний код - 38139151) на користь Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" (вул. Михайла Котельникова, буд. 23, м. Київ, 03115, ідентифікаційний код - 05432796) 848 857 (вісімсот сорок вісім тисяч вісімсот п`ятдесят сім) грн. 72 коп.- заборгованості, 7 363 (сім тисяч триста шістдесят три) грн. 47 коп. - пені, 728 (сімсот двадцять вісім) грн. 49 коп. - 3 % річних, 1 055 (одну тисячу п`ятдесят п`ять) грн. 03 коп. - інфляційних втрат та 12 870 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят) грн 07 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. О. Щербаков