Рішення № 137298526, 11.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2026Справа № 910/3269/26

Господарський суд міста Києва у складі Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО"

до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

про стягнення 118 584,11 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з вимогою про стягнення заборгованості у сумі 118 584, 11 грн. за договором поставки № ХАР0027-С від 05.08.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

20.04.2026 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не виконано обов`язку передбаченого пунктом 5.2.2 Договору з передачі всіх вказаних в ньому документів, тому обов`язок по оплаті 20% вартості товару в відповідача не виник.

23.04.2026 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

29.04.2026 відповідач подав суду клопотання про долучення доказів.

29.04.2026 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких заперчував проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах.

04.05.2026 позивач подав суду заяву, в якій підтримав поданий ним позов.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.08.2020 між позивачем (Постачальником) та відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки № ХАР0027-С, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2020 року. Культура та клас Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 3.1. цього Договору, ціна Товару за одиницю виміру та загальна вартість Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами.

Згідно п. 4.1. цього Договору, поставка Товару здійснюється на умовах EXW («Франко завод») згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс (у редакції 2010 року), за виключенням умов, які обумовлені в Договорі. Місце поставки Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами.

Пунктом 4.2. цього Договору було визначено, що строк поставки Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами.

Пунктом 4.4. даного Договору передбачено, що поставка Товару підтверджується та супроводжується наступними документами: а) видатковою накладною, що оформлена на підставі довіреності Покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей; б) рахунком Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни Товару та номеру і дати додаткової угоди до Договору, згідно якої здійснюється поставка Товару; в) посвідченням якості, виданим Зерновим складом, що здійснює зберігання Товару; г) складським документом (складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво), актом приймання-передачі Товару, підписаним уповноваженими представниками обох Сторін і Зерновим складом; ґ) актом приймання-передачі Товару, підписаним уповноваженими представниками обох Сторін і Зерновим складом; д) карантинним сертифікатом (за вимогою Покупця); е) ветеринарним свідоцтвом Ф2 (за вимогою Покупця).

Відповідно до пункту 4.5. цього Договору, право власності на Товар переходить від Постачальника з моменту оформлення Зерновим складом складського документу на ім`я Покупця, акту приймання-передачі Товару, підписаного між Сторонами та Зерновим складом та видаткової накладної. Датою переходу права власності від Постачальника до Покупця є дата підписання вищевказаних документів. Датою поставки Товару вважається дата видачі складського документу, яка має відповідати даті видаткової накладної.

Розділом 5 договору сторони встановили порядок розрахунків за договором.

Оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у рахунку Постачальника.

Згідно умов п. 5.2 договору Покупець здійснює оплату вартості Товару в наступному порядку: 80% - протягом 3х банківських днів з моменту отримання від Постачальника наступних документів: а) копій документів зазначених в пп. а), б), ґ), д) пункту 4.4. Договору; б) оригіналів документів зазначених в пп. в), г) пункту 4.4. Договору. 20% - протягом 3х банківських днів, починаючи від дня наступного за днем отримання Покупцем останнього із таких документів: а) в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) квитанції про реєстрацію податкової накладної в електронному вигляді; в) оригіналів документів зазначених в пп. а), б), ґ), д) пункту 4.4. Договору.

На виконання умов договору позивачем за видатковою накладною № 257 від 24.09.2020 було поставлено ячмінь 3-го класу у кількості 118,781 тони, що також підтверджується актом приймання-передачі № ГЕ200000604 від 24.09.2020 р.; за видатковою накладною № 260 від 25.09.2020 р. було поставлено ячмінь 3-го класу у кількості 117,023 тони, що також підтверджується актом приймання-передачі № ШЕ200000762 від 25.09.2020 р.

Таким чином, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 401 934,82 грн.

Вказані видаткові накладні та акти підписані та скріплені печатками позивача та відповідача без зауважень.

За одержаний товар відповідач розрахувався лише частково, що не заперечується самим відповідачем на загальну суму 1 283 350,71 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Відтак, внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної сплати коштів за поставлений товар у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 118 584,11 грн.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з указаним позовом.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повної оплати за одержаний товар суду не подано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів оплати та з огляду на те, що строк оплати є таким, що настав, вимоги про стягнення 118 584,11 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу заперечень відповідача щодо ненастання строку оплати у зв`язку із неотриманням всіх передбачених у пункті 5.2.2 Договору документів, то суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, матеріали справи містять видаткову накладною № 257 від 24.09.2020, акт приймання-передачі № ГЕ200000604 від 24.09.2020 р. видаткову накладну № 260 від 25.09.2020 р., акт приймання-передачі № ШЕ200000762 від 25.09.2020 р., які підтверджують виконання позивачем свого обов`язку за договором з поставки товару у повному обсязі, складські квитанції на зерно №№ 598 від 24.09.2020, 762 від25.09.2020, рахунки на оплату №№ 126 від 24.09.2020, 127 від 25.09.2020

Також на виконання п. 5.2.2. Договору та відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПКУ Позивачем була виписана податкова накладна № 15 від 24.09.2020 р. на поставку 118,781 тони ячменя 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ - 711 498,66 грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 10.02.2021 за номером 9244372571 підтверджується квитанцією. Також податкова накладна № 19 від 25.09.2020 р. на поставку 117,023 тони ячменя 3 класу врожаю 2020 року; загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ - 690 436,16 грн. Реєстрація податкової накладної у ЄРПН від 25.09.2020 за номером 9290965710 підтверджується квитанцією.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Умова укладеного між сторонами договору щодо обов`язку відповідача здійснити оплату після одержання в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) квитанції про реєстрацію податкової накладної в електронному вигляді; в) оригіналів документів зазначених в пп. а), б), ґ), д) пункту 4.4. Договору не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Отже, отримання відповідачем вказаних документів не є подією, з якою пов`язано початок перебігу строку виникнення зобов`язання, оскільки подія є об`єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як отримання документів є саме дією, яка є вираженням суб`єктивної волі учасників правовідносин.

Також суд зазначає, що рахунок передбачений п. 4.4 договору, є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити вартість поставленого позивачем товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 910/13527/17.

Крім того, заперечуючи проти позову відповідач не вказав яких саме документів позивач йому не передав.

Наявність заборгованості відповідача у розмірі 118 584,11 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати вартості поставленого товару, тоді як строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати настав.

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів повної оплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 118 584,11 грн. визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1, код 37243279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" (61058, місто Харків, вулиця Іванівська, будинок 1 офіс 403, код 35071227) 118 584 (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири)грн. 11 коп. боргу, 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак