Рішення № 137298060, 08.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1536/25

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.

за участю секретар судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Дмитрієва Ж.А., ордер серія АМ №1171080 від 04.12.2025;

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця Станіславчука В`ячеслава Олексійовича (м.Житомир)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (м.Київ);

про стягнення 67401,94грн.

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Станіславчука В`ячеслава Олексійовича про стягнення 67 401,94грн витрат, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу "Renault Magnum" з напівпричіпом Schmitz під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля "MAN TGX 18.440 BLS", транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Майнові інтереси власника автомобіля "MAN TGX 18.440 BLS" були застраховані в ПрАТ "СК"УСГ", а цивільно-правова відповідальність транспортного засобу "Renault Magnum" була застрахована в ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" полісом обов`язкового страхування. ПрАТ "СК"УСГ" здійснило потерпілому виплату страхового відшкодування в розмірі 159 149,57грн, в свою чергу ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 91 747,63грн. Враховуючи, що на момент ДТП водій ОСОБА_1 працював на ФОП Станіславчук В.О., тому саме відповідач, як роботодавець, повинен сплатити на користь позивача різницю між сумою сплаченою за договором добровільного страхування та сумою, сплаченою за полісом №211817213 у розмірі 67 401,94грн (159 149,57грн - 91 747,63грн).

Ухвалою суду від 26.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.12.2025.

У відзиві на позовну заяву від 15.12.2025 відповідач проти позову заперечив та відзначив, що дійсно ОСОБА_1 був найманим працівником у ФОП Станіславчука В.О., проте на час скоєння ДТП не виконував обов`язки, як працівник. Крім того, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не належить відповідачу, а відповідач - ФОП Станіславчук В.О. договір страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 з ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" не укладав (а.с.36-37).

22.12.2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (доповнення) до відзиву (а.с.43-45).

22.12.2025 від представника відповідача заява про залучення до справи третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача. В даній заяві уповноважений представник відповідача просив суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП".

Ухвалою від 23.12.2025 суд постановив здійснювати розгляд справи №906/1536/25 за правилами загального позовного провадження та замінити судове засідання, призначене на 23.12.2025 для розгляду справи по суті, підготовчим засіданням; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП"; відкласти підготовче засідання на 02.02.2026.

У відповіді на відзив від 30.12.2025 позивач вказав, що вартість майнового збитку, завданого власнику автомобіля "MAN TGX 18.440 BLS" пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, тому з відповідача, як винної особи, підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Згідно з постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.12.2022 у справі №389/2936/22 водій автомобіля "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП працював у ФОП Станіславчука В.О., відтак відповідач, як роботодавець повинен сплатити на користь позивача різницю між сумою виплаченою за договором добровільного страхування та сумою виплаченою за полісом №211817213 (а.с.56-58).

Ухвалою суду від 02.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 23.03.2026 (включно); відкладено підготовче засідання на 02.03.2026.

Ухвалою суду від 02.03.2026 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 30.03.2026.

Ухвалою від 30.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1536/25 до судового розгляду по суті на 27.04.2026.

В судовому засіданні 27.04.2026 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 26.05.2026, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.

Представник позивача та третьої особи на стороні відповідача в судове засідання не з`явились, про причину неявки суд не повідомили.

Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 26.05.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 08.06.2025.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

07.12.2021 за Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик/позивач) та ТОВ "Транс-Сервіс-1" укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу "MAN TGX 18.440 BLS", державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.8).

01.12.20222 о 19год.35хв., в Кіровоградській області, Знам`янському районі на а/д М-30, на 780 км сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом Schmitz, державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_1 та автомобіля "MAN TGX 18.440 BLS" державний номерний знак НОМЕР_2 із цистерною Dijkstra.

У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.12.2022 у справі №389/2936/22 водія автомобіля "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу (а.с.7).

На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника транспортного засобу "MAN TGX 18.440 BLS", державний номерний знак НОМЕР_2 були застраховані в ПАТ "СК "Українська Страхова Група", згідно Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-1301-00651\00014 від 7 грудня 2021 року.

Власник пошкодженого транспортного засобу "MAN TGX 18.440 BLS" державний номерний знак НОМЕР_4 , звернувся до ПАТ "СК "Українська Страхова Група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 02.12.2022 (а.с.12).

05.12.2022 року ПАТ "СК "Українська Страхова Група" складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) "MAN TGX 18.440 BLS" державний номерний знак НОМЕР_4 (а.с.16).

Ремонтна калькуляція від 11.12.2022 №0000014599, складена за допомогою системи AUDATEX, містить дані про характер пошкоджень, заподіяних транспортному засобу "MAN TGX 18.440 BLS" державний номерний знак НОМЕР_4 , чіткий опис пошкоджень цього транспортного засобу, а також відмітку про характер робіт та способів усунення механічних пошкоджень (а.с.17-19).

Так, відповідно до ремонтної калькуляції від 11.12.2022, складеної з використанням програми AUDATEX, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "MAN TGX 18.440 BLS" державний номерний знак НОМЕР_4 , складає 166 149,57грн.

Відповідно до страхового акту №ЗСКА-14599 від 21.12.2022 (а.с.820), ПрАТ "СК "Уніка" кваліфікувало обставини ДТП, що мали місце 01.12.2022, як страховий випадок згідно умов договору страхування №28-1301-00651\00014 від 07.12.2021 та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування ТОВ "Транс-Сервіс-1" у розмірі 159149,57грн, про що свідчить платіжне доручення №45572 від 23.12.2022 (а.с.21).

Згідно з полісом №ЕР-211817213 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був дійсний станом на 01.12.2022, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) (а.с.22).

26.12.2022 ПАТ "СК "Українська Страхова Група" звернулась до ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" із заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу "MAN TGX 18.440 BLS" державний номерний знак НОМЕР_4 у розмірі 159 149,57грн (а.с.23).

ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" сплатило страхове відшкодування на користь ПАТ "СК "Українська Страхова Група" у розмірі 91 747,63грн (а.с.24).

Таким чином, вбачається, що різниця між розміром страхового відшкодування здійсненого ПАТ "СК "Українська Страхова Група" 159 149,57грн та сумою страхового відшкодування здійсненого ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" на користь позивача в розмірі 91 747,63грн, становить 67 401,94грн, що є предметом позовних вимог заявлених до ФОП Станславчука В`ячеслава Олексійовича як роботодавця ОСОБА_1 - водія винного у вчиненні ДТП.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 979 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Відповідно до п.69 ст.1 Закону України "Про страхування", страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством;

Згідно зі ст.980 ЦК України, предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Статтею 14 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Частиною 2 статті 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про страхування" та інших законах України.

Згідно з п.59 ст.1 Закону України "Про страхування", страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

Відповідно до п.50 ст.1 Закону України "Про страхування", страхова виплата (страхове відшкодування) - це грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Пунктом 77 статті 1 Закону України "Про страхування" визначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до вимог ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як було встановлено судом, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом свого роботодавця ФОП Станіславчука В.О. та створив аварійну ситуацію, наслідком якої стала дорожньо-транспортна пригода, була застрахована в була застрахована в ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП".

Згідно зі ст.26 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані, зокрема, з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

З матеріалів справи вбачається, що 06.01.2023 ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" здійснило сплату ПАТ "СК "Українська Страхова Група" страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 91 747,63грн (а.с.24).

Відповідно до ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК України, можна зробити висновок, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі 426/16825/16-ц та у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 р. №916/2554/17).

Постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.12.2022 у справі №389/2936/22 (провадження №3/389/1293/22) встановлено, що ОСОБА_1 , який 01.12.2022 керував транспортним засобом "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом Schmitz, державний номерний знак НОМЕР_3 , є працівником ФОП Станіславчука В.О.

Вказаний факт також визнав відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Відтак, суд приходить до висновку, що при вирішенні даної справи, доведенню не підлягають обставини щодо наявності вини у діях ОСОБА_1 (який на момент ДТП був працівником відповідача).

Аргументи відповідача, що відповідач не є власником автомобіля, який був учасником ДТП та не може нести цивільно-правову відповідальність, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

У постанові від 05.06.2018 (справа №243/10982/15-ц) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Тобто, володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є не лише його власник, але й інша фізична чи юридична особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об`єктом.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Матеріали справи не містять доказів неправомірного користування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 .

З матеріалів справи не вбачається, що транспортний засіб "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 на час дорожньо-транспортної пригоди перебував у користуванні іншого суб`єкта ніж ФОП Станіславчук В.О., а також, що транспортний засіб "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди був під керуванням особи, яка незаконно заволоділа ним.

Крім того, відповідач не надав документальних доказів, які б підтвердили власника транспортного засобу "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 18.06.2022 лише підтверджує, що ОСОБА_2 (батько відповідача) є власником напівпричіпа Schmitz, державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с.38-39).

Відтак, суд дійшов висновку, що транспортний засіб "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 на час дорожньо-транспортної пригоди перебував у законному водінні/користуванні/розпорядженні ФОП Станіславчука В`ячеслава Олексійовича.

Судом встановлено, що позивачем, як страховиком власника постраждалого внаслідок ДТП транспортного засобу здійснено виплату страхового відшкодування, в розмірі 159 149,57грн, натомість страховиком відповідача відшкодовано позивачу 91 747,63грн (із суми 159 149,57грн вирахувано коефіцієнт фізичного зносу).

Згідно з висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, які викладені у постановах у справі №333/1050/15-ц від 21.03.2018, №754/1114/15-ц від 14.02.2018, №352/1384/18 від 03.12.2020, №754/5129/15-ц від 11.03.2020, №331/6395/18 від 04.03.2020, №753/17977/18 від 21.02.2020, якщо позивачу недостатньо страхового відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Вказаний висновок підтверджений і Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 22.04.2021 у справі №759/7787/18.

Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок.

Вказана позиція підтверджується висновками, наведеними у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.11.2019 у справі №761/41395/16-ц.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, до ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" перейшло право вимоги на отримання від відповідальної особи (ФОП Станіславчука В.О.) компенсації матеріальної шкоди в розмірі 67 401,94грн (159 149,57 - 91 747,63).

За змістом ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 не виконував обов`язки як працівник, не може спростовувати ту обставину, що транспортний засіб "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 було передано водію добровільно, для виконання завдань за дорученням відповідача.

Також відповідач посилається, що його не запрошували на огляд пошкодженого автомобіля, та не відомо хто розраховував розмір матеріального збитку, що був спричинений в результаті ДТП.

Суд зазначає, що визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеної за допомогою комп`ютерної програми "Audateх", не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп`ютерна програма "Audatex" рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003.

При цьому, слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в пунктом 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків.

Таким чином, позивач на підставі ремонтної калькуляції №0000014599 від 11.12.2022, яка складена за допомогою програми "Audatex" встановив суму страхового відшкодування, що в свою чергу відображено в страховому акті №ЗСКА-14599 від 21.12.2022 та яку позивач виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу (ТОВ "Транс-Сервіс-1"), що підтверджується копіює платіжного доручення №47572 від 23.12.2022.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що розмір збитків, завданих транспортному засобу був меншим, ніж заявлено до стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст.77 ГПК України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.78-79 ГПК України).

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, до суду не надав.

З огляду на наведене, господарський суд дійшов висновку, що розмір заявлених позовних вимог підтверджено належними да допустимими доказами, факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ФОП Станіславчуком В.О. та перебування транспортного засобу "Renault Magnum" державний номерний знак НОМЕР_1 станом на 01.12.2022 у законному користуванні відповідача, позов підлягає до задоволення у повному обсязі на суму 67 401,94грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведені вище висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Станіславчука В`ячеслава Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )

на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (вул.Івана Федорова, 32, літ.А, м.Київ, 03038, код ЄДРПОУ 30859524)

- 67 401,94грн страхового відшкодування;

- 3 028,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2-4 сторонам через "Електронний суд"