Рішення № 137297268, 11.06.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/874/26

2-о/705/77/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Душина О.В.,

при секретарі Ковальчук Т.М.;

за участі:

представника заявника ОСОБА_1 ,

заявника ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Міністерство оборони України (пров. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) про встановлення факту перебування на утриманні,

В С Т А Н О В И В:

1.Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні.

В обґрунтування своєї заяви зазначає, що заявник, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є єдиним сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув під час захисту Батьківщини, проходячи військову службу у складі Збройних Сил України. Вказує, що він, за життя батька, у період з 19.03.1996 року по 14.03.2024, фактично перебував на його утриманні. У зазначений період не мав постійного самостійного доходу та не міг забезпечувати себе матеріально.

ОСОБА_2 зазначає, що є єдиним прямим, найближчим родичем, так як батько

був розлученим, а його батьки померли.

Необхідність встановлення зазначеного факту зумовлена тим, що він має самостійне юридичне значення для реалізації заявником передбачених законом прав, зокрема прав члена сім`ї загиблого Захисника України на отримання соціальних гарантій, пільг та виплат, а також інших прав, реалізація яких без судового рішення є неможливою.

Батько заявника відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії (12 регіональна військово-лікарська комісія) №3505 від 25.09.2024, отримав травму «численні осколкові поранення голови з ушкодженням кісток черепа та головного мозку, тулуба, лівого плеча. Вторинний гнійний менінгіт. Набряк набухання головного мозку. Ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 18.03.2024 Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); Лікарським свідоцтвом про смерть №166, виданим 15.03.2024 КНП «Київська МКЛ №4»; витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 10.05.2024 №133 (по стройовій частині) травма та причини смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Заявник вказує, що його батько, ОСОБА_5 , до моменту своєї загибелі фактично, постійно та систематично надавав йому матеріальне утримання, яке було основним і вирішальним джерелом його існування.

Зазначене утримання полягало, зокрема, у: повному або переважному забезпеченні заявника коштами на харчування, одяг, оплату житла та комунальних послуг; фінансуванні навчання / лікування / інших обов`язкових витрат; відсутності або мінімальному характері власного доходу у заявника, який не забезпечував можливості самостійного проживання без допомоги батька.

Матеріальна допомога з боку батька мала системний, регулярний характер, здійснювалася протягом тривалого часу та не носила разового або епізодичного характеру. Фактично між заявником та батьком існували правовідносини утримання, незалежно від того, чи були вони формалізовані окремим судовим рішенням або виконавчим документом.

Факт перебування ОСОБА_2 на утриманні батька:

??безпосередньо впливає на обсяг прав як члена сім?ї загиблого військовослужбовця;

??не може бути підтверджений будь-яким іншим документом, оскільки законодавство не передбачає видачі довідок про перебування на утриманні у подібних правовідносинах;

??не є предметом спору про право, а потребує лише юридичного підтвердження.

Таким чином, враховуючи викладене, заявник просить суд встановити факт перебування ОСОБА_2 на утриманні батька ОСОБА_5 .

2. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.

04.05.2026 від представника заінтересованої особи надійшло заперечення на заяву, у якій зазначено, що підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки Заявником не наведено жодних обґрунтованих доводів для встановлення згаданого факту та не підтверджено належними та допустимими доказами по справі факту утримання Заявника військовослужбовцем ОСОБА_5 .

В судовому засіданні представник заявника адвокат Мазира Н.О. підтримала вимоги заяви та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених вимог.

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом положень ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Судом встановлено, що заявник, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 02.04.1996 р. його батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Батько заявника, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва по смерть серії НОМЕР_5 від 18.03.2024 р.

Як вбачається з наданих копій витягів з наказів №77 від 15.03.2024, №98-РС від 02.07.2023, №189 від 02.07.2023, №160-РС від 25.10.2023, №329 від 16.11.2023№86-РС від 15.05.2024 та копії військового квитка, ОСОБА_5 був військовослужбовцем.

Згідно копії довідки №271-Д від 07.02.2024 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, солдат ОСОБА_5 дійсно в період з 21.09.2023 р. по ІНФОРМАЦІЯ_6 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Згідно копії витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії №3507 від 25 вересня 2024 року травма та причини смерті солдата ОСОБА_5 пов`язана із захистом Батьківщини.

Заявник звернувся до Міністерства оборони України із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, проте, як вбачається з копії Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 квітня 2025 року №33/д документи ОСОБА_2 повернуті на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що він перебував на утриманні загиблого військовослужбовця, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_5 , оскільки встановлення зазначеного факту необхідне для реалізації його прав, зокрема прав члена сім`ї загиблого Захисника України.

Положеннями пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України).

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі: встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Відповідно до статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Факт перебування фізичної особи на утриманні померлого може бути встановлено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть тоді, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18 зазначено, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги від померлого, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично протягом певного періоду часу, і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, якщо суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц, від 05 листопада 2025 року у справі № 644/1574/23.

Аналізуючи доводи заявника в сукупності з наданими доказами, суд виходить із того, що встановлення факту перебування на утриманні потребує доведення, що допомога з боку померлого була визначальною, постійною та основною.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні померлого батька ОСОБА_5 , заявник стверджує, що його батько фактично до моменту своєї загибелі постійно та систематично надавав ОСОБА_2 матеріальне утримання, яке було основним та вирішальним засобом для його існування.

Судом досліджено надані ОСОБА_2 копії документів, а також встановлено в судовому засіданні, що заявник є повнолітнім, працездатним, з вищою освітою, інвалідності не має, фактично проживає в Німеччині з лютого 2025 року.

Проте заявником не подано суду жодного належного доказу на підтвердження того факту, що він систематично отримував допомогу від померлого батька та така допомога була основним джерелом засобів до існування. Сам по собі факт проживання та реєстрації заявника та ОСОБА_5 за однією адресою не підтверджує перебування ОСОБА_2 на утриманні останнього.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до с. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про недоведеність факту перебування заявника ОСОБА_2 на утриманні батька, а отже в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Міністерство оборони України (пров. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) про встановлення факту перебування на утриманні відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому копія повного рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного рішення суду.

Повне рішення складене 11 червня 2026 року

Заявник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заінтересована особа: Міністерство оборони України (пров. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022).

Суддя О.В. Душин