Ухвала суду № 137297036, 10.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9440/25

Номер провадження 2-п/711/54/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.,

при секретарі Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Черкаси заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гнатюк Анастасія Іванівна, про перегляд заочного рішення суду,-

встановив:

До Придніпровського суду з заявою, поданою через систему Електронний суд, про перегляд заочного рішення суду звернулась адвокат Гнатюк А.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування заочного рішення суду від 24.11.2025. У поданій заяві зазначає, що Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 листопада 2025 року було задоволено позовні вимоги АТ «Акцент -банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи судом та винесення рішення проінформований не був, повідомлення від Укрпошти про надходження повістки про виклик до суду не надходили. За судовими реєстрами не слідкує. З 11 липня 2025 року Відповідач проходить службу у Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на посаді сапера. За судовими реєстрами не слідкує, жодна інформація про розгляд справи не надходила. До цього часу повний текст заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 24 листопада 2025 року у справі № 711/9440/25 Відповідачем - не отриманий. У період часу розгляду справи проходив навчання та проживав не за місцем реєстрації. Навчання проходив у місті Вінниця, де в подальшому отримав диплом по професії сапер (розмінування). Про існування оскаржуваного рішення суду дізнався після розмови з бухгалтером щодо отриманої заробітної плати у меншому розмірі ніж було обумовлено з керівництвом за виконання завдань з розмінування території, де проходять бойові дії, де перебуває по теперішній час. 19 травня 2026 року звернувся до адвоката, яка з реєстру судових рішень дізналась про існування оскаржуваного заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 24 листопада 2025 року у справі № 711/9440/25. За таких обставин, просить суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду у зв`язку з тим, що жодних матеріалів судової цивільної справи Відповідач не отримував та з серпня 2025 року вибув на навчання у місто Вінницю, а в подальшому працює за межами Черкаської області, а тому змоги отримувати кореспонденцію - не мав.

Згідно з наданим Банком розрахунком станом на 09.10.2025 у Відповідача утворилася заборгованість в розмірі 90093,31 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 72358,40 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом - 17734,91 грн. Як вбачається з оскаржуваного заочного рішення суду, до позовної заяви Банк також додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АкцентБанк» розміщеного на сайті https://a-bank.соm.ua/terms/в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD. Звертає увагу Суду, що жодний Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» Відповідач не підписував ні під час відкриття карти ні після. Те, що Відповідач жодних витягів з умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» не підписував, свідчить про прийняте рішення без урахування інтересів Відповідача. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «Акцент - Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, тобто їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в АТ «Акцент - Банк», як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Умов та правил надання батьківських послуг в АТ «Акцент - Банк», які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/ters, визначено, зокрема: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування. Оскільки Відповідач не підписував Умови та Правила, у матеріалах справи відсутні докази того, що саме з цим витягом із Умов та Правил він був ознайомлений, розумів їх зміст та погодився з ними під час підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «АкцентБанк». Також, імовірно, відсутні підтвердження того, що на момент отримання кредитних коштів зазначені документи взагалі містили положення щодо сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки (пені, штрафів), зокрема у тих розмірах та порядку нарахування, на які посилається банк у доданих до позовної заяви документах. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування. Більш конкретні свої заперечення Відповідач надасть при поданні відзив на позовну заяву після ознайомлення з матеріалами справи, адже до цього часу ні з рішенням, ні з позовною заявою, ні з доказами Відповідач - не ознайомлений. Разом з тим, в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/ters) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент - Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом до суду. За таких обставин, враховуючи, що Відповідач Умов та правил не підписував, матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позовної заяви витяг з Умов, які надав банк, відповідач розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент - Банк».

Зазначає, що особи віком від 14 до 18 років мають лише часткову цивільну дієздатність. Вони можуть укладати дрібні побутові правочини, але кредитні договори без згоди батьків або законних представників є недійсними. У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною другою ст. 222 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи. За положеннями частин першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Таким чином, кредитний договір № б/н від 29.12.2021 року, що був укладений між Відповідачем та Позивачем є правочином, що вчинений ОСОБА_1 за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Просить строк на подання заяви про перегляд заочного рішення - поновити, заяву про перегляд заочного рішення прийняти, розглянути та задовольнити; розгляд заяви про перегляд заочного рішення - проводити без участі ОСОБА_1 та його представника; заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду та внести дані представника ОСОБА_1 адвокати Гнатюк А.І., РНОКПП НОМЕР_1 до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №711/9440/25.

У судове засідання учасники процесу не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Така неявка не перешкоджає вирішення заяви в силу ч. 1 ст. 287 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення за таких підстав.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції ст.288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, справа знаходилася у провадженні суду з09.10.2025, ухвалою від 13.10.2025 позовна заява залишена без руху, ухвалою суду від 23.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначена до судового розгляду на 05.11.2025.

Відповідно до відповіді № 1881663 від 13.10.2025 з Єдиного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований зав адресою АДРЕСА_1 з 11.12.219.

Законом України "Про поштовий зв`язок" визначено правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулює відносини органів державної влади та органів місцевого самоврядування, операторів поштового зв`язку і користувачів їх послуг.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про поштовий зв`язок" Національний оператор, яким є АТ "Укрпошта" (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 10-р "Про національного оператора поштового зв`язку"), забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв`язку за переліком.

Порядок надання послуг поштового зв`язку та порядок оформлень поштових відправлень, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення встановлено "Правилами надання послуг поштового зв`язку", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 .

Відповідно до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), Національний оператор поштового зв`язку забезпечує надання універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України.

Судом 26.10.2025 направлявся рекомендований лист відповідачеві з повідомленням на адресу зазначену у позові позивачем та зазначеним у відповіді з Єдиного демографічного реєстру, адресою, зазначеною ОСОБА_1 у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 29.12.2021 з копією ухвали про відкриття провадження, повідомленням про дату судового засідання та копією позовної заяви з додатками. Відповідач у судове засідання не з`явився, рекомендоване повідомлення з вмістом конверту повернулось до суду з позначенням «адресат відсутній за указаною адресою».

Наступне судове засіданні було призначене на 24.11.2025, про що 05.11.2025 повідомлялось відповідача рекомендованим листом з повідомленням. Відповідач у судове засідання не з`явився, рекомендоване повідомлення повернулось до суду з відомостями щодо вручення 08.11.2025 указаного особисто ОСОБА_1 , про що свідчить власноручно виконаний ним підпис (а.с. 74).

Варто звернути увагу на те, що судом здійснювалось повідомлення відповідача смс-повідомленнями за номером НОМЕР_2, який він зазначив при підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 29.12.2021, та які були йому доставлені 27.10.2025 о 8:49,05.11.2025 о 12.05.

Окрім цього, інформація щодо виклику до суду направлялась на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-2683ai18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-6).

Відповідно до п .4 ч. 8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, враховуючи викладенні положення, відповідач вважався повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що у повному обсязі спростовує посилання представника Гнатюк А.І. у заяві про перегляд заочного рішення про не інформування відповідача про розгляд справи.

Суд вважає, що у даному випадку відповідачу було належним чином повідомлено про наявність цивільної справи, він не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух справи, зміст судових рішень, дати судових засідань, зокрема, через сайт судової влади України, однак наданими йому процесуальними правами не скористався.

Суд відхиляє посилання представника позивача адвоката Гнатюк А.І. щодо того, що відповідач з 11.07.2025 проходить службу у Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на посаді сапера, проходження навчання у місті Вінниця та проживання не за місцем реєстрації у період часу розгляду справи, перебування у зоні бойових дій на теперішній час, як такі, що не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.

Наданий витяг із застосунку ДІЯ, а саме Свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації державного зразка, виданого 03.10.2025 Вищим професійним училищем Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) ОСОБА_2., свідчить про те, що останній закінчив навчання 03.10.2025, отримав професію сапер.

Щодо посилання на неотримання відповідачем повного тексту заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 24 листопада 2025 року у справі № 711/9440/25, то судом зазначається, що указане рішення направлялось відповідачу за адресою його реєстрації, та яке було повернуто за закінченням терміну зберігання.

У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на положення ст. 288 ЦПК України вбачається, що наявність зазначених у ній обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.

Таким чином, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.

Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.02.2019 (справа № 369/2744/15-ц).

У заяві про скасування заочного рішення відповідачем, як на підставу скасування заочного рішення, зазначені ті обставини, які були досліджені судом під час ухвалення рішення та їх наявність під час ухвалення рішення не потягнуло б прийняття іншого рішення судом.

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2021 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Також, судом було враховано, що відповідно до наданої довідки за лімітами ОСОБА_1 , 2005 року народження, за кредитним договором б/н від 29.12.2021 встановлений 29.12.2021 розмір ліміту 0.00 грн., а з 09.02.2024 та по 29.05.2024 розмір ліміту збільшувався з 2000 грн до 72400 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення, оскільки відповідачем не доведено обставини, що свідчать про неявку в судове засідання з поважних причин, доказів на спростування викладених позивачем обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суду не надано, тому заяву про перегляд заочного рішення у цивільній справі слід залишити без задоволення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04).

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

За таких обставин, у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду - слід відмовити.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 284, 287, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гнатюк Анастасія Іванівна, про перегляд заочного рішення суду - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали буде виготовлений 09.06.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька