Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 357/2797/26
Провадження № 2/357/3874/26
У Х В А Л А
"10" червня 2026 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого Кошель Б. І.
при секретарі Кардаш О. Р.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду №6 в м. Біла Церква Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського товариства сліпих (УТОС) в особі Білоцерківського учбово-виробничого підприємства УТОС, Громадської Організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про визнання права користування житловим приміщенням у гуртожитку, визнання позивача наймачем замість померлого наймача, усунення перешкод у користуванні житлом та визнання незаконними дій відповідача, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до Українського товариства сліпих (УТОС) в особі Білоцерківського учбово-виробничого підприємства УТОС про визнання права користування житловим приміщенням у гуртожитку, визнання позивача наймачем замість померлого наймача, усунення перешкод у користуванні житлом та визнання незаконними дій відповідача.
Ухвалою судді від 26 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.
Ухвалою суду від 10 червня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача адвоката Радецької Т. П. про залучення співвідповідач та залучено до участі у цивільній справі, у якості співвідповідача - Громадську Організацію «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих».
Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування підготовчого засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів Українського товариства сліпих (УТОС) в особі Білоцерківського учбово-виробничого підприємства УТОС та Громадської Організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», однак в порушення вимог п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, не зазначає зміст позовних вимог щодо кожного із цих відповідачів.
Таким чином, позивачу необхідно надати позовну заяву в новій редакції, в якій уточнити зміст позовних вимог щодо кожного із відповідачів.
Крім того, суд роз`яснює, що відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 2, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3038 гривні.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Ключовим моментом при визначенні кількості вимог немайнового характеру є питання про те, що слід розуміти під термінопоняттям «вимога» та чи слід враховувати при його визначенні суб`єктний склад правовідносин, зокрема кількість відповідачів у справі.
У теорії цивільного процесуального права під позовом розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд у встановленій законом процесуальній формі, про захист його невизнаних, оспорюваних або порушених прав, свобод або інтересів. Виокремлюють три елементи позову: предмет, підставу та зміст. Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд та стосовно якої останній має ухвалити рішення. Під підставою позову розуміють ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. Під змістом прийнято розуміти спосіб судового захисту, за яким позивач звертається до суду.
Разом з тим, варто звернути увагу на те, що, наприклад, для визначення тотожності вимог враховуються три компоненти: тотожність предмету, тотожність підстави та тотожність сторін. Суд вважає за необхідне враховувати сторін при визначенні кількості вимог у зазначених правовідносинах з огляду на таке.
Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. У ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до всіх відповідачів, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред`явлені окремо щодо різних співвідповідачів. Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися б із об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог.
Таким чином, при тлумаченні термінопоняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.
Оскільки, позивачу необхідно визначити зміст позовних вимог щодо кожного із відповідачів, йому також потрібно визначитися із сплатою судового збору за кожну заявлену позовну вимогу до кожного з відповідачів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 12 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Українського товариства сліпих (УТОС) в особі Білоцерківського учбово-виробничого підприємства УТОС, Громадської Організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про визнання права користування житловим приміщенням у гуртожитку, визнання позивача наймачем замість померлого наймача, усунення перешкод у користуванні житлом та визнання незаконними дій відповідача, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків у строк який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Кошель
Судове рішення № 137295707, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 10.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 357/2797/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: