Ухвала суду № 137294307, 09.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 205/19775/25

Провадження № 4-с/201/26/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Соборний районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи - Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство «УкрСиббанк», -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра з Новокодацького районного суду міста Дніпра за підсудністю надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи - Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Акціонерне товариство «УкрСиббанк».

В обґрунтування вимог скарги заявник посилався на те, що на примусове виконання виконавчого листа № 2-4751/2010 від 18.04.2011 року , виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська Красногвардійським ВДВС Дніпропетровського МУЮ відкрито виконавче провадження № 26858193 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми боргу в розмірі 146 986,10 грн. З Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав № 455635995 від 09.12.2025 року скаржниця дізналася, що державним виконавцем Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ 01.06.2011 року по ВП № 26858193 накладено арешт на все її майно. На заяву скаржниці від 11.12.2025 року до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , (надалі Виконавча служба) про зняття арешту 17.12.2025 року отримано письмове повідомлення від 17.12.2025 року № 391099 про наступне. При примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4751/2010 від 18.04.2011 року, виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська відкрито виконавче провадження № 26858193 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ « УкрСиббанк» суми боргу в розмірі 146 986,10 грн., яке 25.06.2011 р. було завершено на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»( повернення виконавчого документу стягувачу). В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем 01.06.2011 року постановою про відкриття виконавчого провадження було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Скаржника. В Єдиному Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна було внесено відповідний запис. Виконавчий документ повернуто стягувачу. Також повідомлено, що вказане виконавче провадження знищено у зв`язку зі спливом строків зберігання. Накладений арешт може бути знятий за рішенням суду. Враховуючи наведене, заявниця зазначає, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на її майно, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння своїм майном.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08.01.2026 року по справі №205/19775/25 скаргу передану за підсудністю до Соборного районного суду міста Дніпра.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 10.03.2026 року по справі № 205/19775/25 скаргу прийнято до розгляду.

18.03.2026 року представник скаржника разом з клопотанням надав копію довідки вих.№60-1095/33/17 від 23.01.2026 року АТ «УкрСиббанк» ,згідно якої станом на 23.01.2026 року заборгованість по кредитному договору № 0011212884000 від 11.09.2007 року відсутня.

Також надав роздруківку з ЄДРСР , згідно якої Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська по справі № 2-4751/2010 від 02.11.2010 року за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 винесено рішення, яким стягнуто солідарно по кредитному договору № 0011212884000 від 11.09.2007 року заборгованість в розмірі 145 501,09 грн. ОСОБА_1 по вказаному кредитному договору була поручителем.

24.03.2026 року від представника Другого правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на скаргу, в якому зазначено , що відсутні підстави для зняття арешту, борг в розмірі 146 986,10 грн., виконавчий збір в розмірі 14 698,61 грн. та мінімальні витрати виконавчого провадження в розмірі 369,00 грн. скаржником не сплачені. Також просив розглянути справу за відсутності представника виконавчої служби .

Від АТ «УкрСиббанк» 25.03.2026 року надійшло клопотання розгляд справи без участі представника АТ «УкрСиббанк».

Представник скаржника надав заяву про розгляд скарги без його участі , скаргу підтримав.

Згідно із ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на примусове виконання виконавчого листа № 2-4751/2010 від 18.04.2011 року, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська Красногвардійським ВДВС Дніпропетровського МУЮ відкрито виконавче провадження № 26858193 про стягнення зі скаржника на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми боргу в розмірі 146 986,10 грн.

З Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав № 455635995 від 09.12.2025 року вбачається, що державним виконавцем Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ 01.06.2011 року по ВП № 26858193 накладено арешт на все майно скаржника.

На заяву Скаржника від 11.12.2025 року до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту 17.12.2025 року отримано письмове повідомлення від 17.12.2025 року № 391099 про наступне: При примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4751/2010 від 18.04.2011 року, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська відкрито виконавче провадження № 26858193 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ « УкрСиббанк» суми боргу в розмірі 146 986,10 грн. , яке 25.06.2011 р. було завершено на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»( повернення виконавчого документу стягувачу). В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем 01.06.2011 року постановою про відкриття виконавчого провадження було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Скаржника . В Єдиному Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна було внесено відповідний запис . Виконавчий документ повернуто стягувачу. Також повідомлено, що вказане виконавче провадження знищено у зв`язку зі спливом строків зберігання. Накладений арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулював порядок вчинення виконавчих дій на час виконання виконавчого листа та завершення виконавчого провадження , був Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (чинний на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із ч.1 ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною другою цієї норми передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Підстави для закінчення виконавчого провадження визначені статтею 37 Закону № 606.

Підстави для повернення виконавчого документу закріплено в ст. ст. 40, 40-1 цього Закону.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 47 Закону № 606, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: якщо встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

Згідно з частиною 5 статті 40 Закону № 606, повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.

Відповідно до статті 38 Закону № 606, у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові ко-пії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Положеннями статті 55 Закону № 606 (арешт та вилучення майна боржника) передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404) , який діяв на момент повного погашення заборгованості по кредитному договору №0011212884000 від 11.09.2007 року встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню .

Згідно ч.4,5 ст. 59 Закону №1404 підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на од-ному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню та може бути знятий у разі повного погашення боргу боржником.

У постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 127/1547/14-ц, від 09 січня 2023 року в справі № 2-3600/09, від 07 серпня 2024 року в справі № 14-7238/2009 сформульовано правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Збереження арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном Боржника, позбавляє її можливості вільно користуватися та розпоряджатися належним на праві власності майном.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені положення діючого законодавства , відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчать з одного боку про безпідставність продовження дії арешту майна Скаржника, а з іншого боку про неможливість зобов`язання державного виконавця зняти такий арешт у завершеному виконавчому провадженні , єдиним ефективним способом, здатним відновити право власника є зняття арешту ( постанова ВС від 10.12.2025 року у справі № 202/5715/24) .

За таких обставин суд вважає , що спірний арешт підлягає скасуванню, оскільки в подальшому застосуванні такого арешту необхідність відсутня .

Щодо тверджень Виконавчої служби про непогашення скаржником виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження суд зазначає наступне .

Виконавча служба не надала копій постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження.

Виконавча служба не надала доказів того, що погашення боргу по кредитному договору здійснювалося в рамках ВП № 26858193.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про можливість задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.76-81, ч. 2 ст. 247, ст.ст.260, 353, 447,448, 450, 451, 452 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи - Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство «УкрСиббанк» задовольнити.

Зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений постановою державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 01.06.2011 року у виконавчому провадженні № 26858193.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: С.С. Федоріщев