Рішення № 137294264, 09.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/681/26

Провадження №2/173/1164/2026

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кожевник О.А.,

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПРОКРЕДИТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «ПРОКРЕДИТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Генерального договору від 15.03.2024 щодо надання базового набору послуг, згідно з яким Банк відкрив Відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 у валюті «гривня України» для обліку операцій з використанням банківських платіжних карток міжнародної платіжної системи VISA International типу VISA.

Відповідно до п. 1.5 Договору кошти з поточного рахунку Клієнта списуються Банком за ініціативою Клієнта у випадках та порядку, передбачених Генеральним договором, у тому числі у порядку договірного списання.

Відповідно до п. 6 Договору сторони домовились, що після списання коштів з рахунку Клієнта, або виникнення у Клієнта грошового зобов`язання перед Банком чи третьою особою, якщо це передбачено укладеним між Сторонами договором, або наявності заборгованості Клієнта перед Банком, у тому числі, несанкціонованої, для Клієнта настає момент безвідкличності платіжної інструкції та своєї згоди на виконання платіжної операції. Відповідна платіжна інструкція та згода не може бути відкликана Клієнтом.

За період з 15.03.2024 по 17.08.2024 Відповідач розраховувався банківською платіжною карткою (картковий рахунок НОМЕР_1 ) за товари, роботи та послуги.

Загальна сума фактичних списань грошових коштів з карткового рахунку Відповідача за цей період становила 268047 грн. 63 коп. Детальна інформація про дати та суми списань грошових коштів із карткового рахунку та часткового погашення заборгованості наведено у виписках по рахункам Відповідача, що є первинними бухгалтерськими документами та додаються до позовної заяви.

На момент фактичних списань доступна сума грошових коштів на рахунку клієнта була відсутня (Банком здійснено платіжні операції за власний рахунок), в результаті чого виникла несанкціонована заборгованість.

Пунктом 9.6 Договору передбачено, що в разі виникнення несанкціонованої заборгованості по Картрахунку, така заборгованість має бути погашена Клієнтом в день її виникнення.

Відповідно до п. 9.6.1 Договору несанкціонованою заборгованістю є заборгованість Клієнта перед Банком, що виникає внаслідок перевищення Клієнтом ліміту БПК, та яка не передбачена окремим договором між Сторонами або, у зв`язку з неповерненням Клієнтом встановленого на поточний рахунок овердрафту у строк, передбачений Додатковою угодою до Генерального договору щодо надання послуги з встановлення овердрафту на поточний рахунок.

Станом на день подання позову (з урахуванням часткових погашень) залишається непогашеною заборгованість в сумі 209153 грн. 43 коп.

08.07.2024 Відповідачу засобами інтернет-банкінгу направлено претензію № 08-07-24/1/61 про погашення заборгованості, яку Відповідач не виконав. Про виникнення заборгованості Відповідач також проінформований засобами sms-інформування на його мобільний номер.

Відповідно до п. 2.17.6 Генерального договору встановлене право АТ «ПроКредит Банк» на нарахування пені на розмір несанкціонованої заборгованості: «Якщо інше не встановлено Сторонами, за несвоєчасну сплату послуг Банку Клієнт сплачує пеню у розмірі 0,25% від несвоєчасно сплаченої суми, але не менше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення. Пеня сплачується в порядку договірного списання коштів з поточного рахунку Клієнта. За вимогою Банку сума пені має бути сплачена Клієнтом самостійно шляхом перерахування грошових коштів на зазначений Банком рахунок».

Оскільки несанкціонована заборгованість по Договору виникла не як результат кредитування Боржника, а в результаті того, що Банк в силу технічних вимог функціонування платіжної системи виконав платіжні доручення Клієнта за власний рахунок, до даних правовідносин не застосовуються обмеження, які встановлені п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України (щодо звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також щодо звільнення від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення).

В зв`язку із зазначеним просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість за додатковою угодою до Генерального договору від 15.03.2024 в сумі 292231 грн. 96 коп., що складається із несанкціонованої заборгованості в сумі 209153 грн. 43 коп. та пені в сумі 83078 грн. 53 коп.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 11 березня 2026 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив позов задовольнити, справу розглядати без його участі, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач, повідомлений про розгляд справи належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі , зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки

Відповідно до вимог ст. 190, 272 ЦПК України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.

За приписами ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2026 року постановлено розгляд справи проводити у заочному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дослідивши позиції сторін, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Генерального договору щодо надання базового набору послуг від 15 березня 2024 року, відповідно до п. 2.1. якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті «гривня України» для обліку операцій з використанням банківських платіжних карток міжнародної платіжної системи VISA International типу VISA.

Відповідно до п. 2.2. Договору нарахування процентів на кошти на ощадному рахунку здійснюється за ставкою 5.00% річних (Гривня України), 0.01% річних (Долар США) річних, розмір якої може бути змінений Банком, про що Банк повідомляє Клієнта у порядку, передбаченому Генеральним договором для повідомлень про зміни.

Банк підключає Клієнту послугу системи електронного банкінгу е-Ваnking (дистанційного обслуговування рахунків) для приватних клієнтів. Ім`я користувача (login) для входу: LISHENKOK337.

Додаткову угоду до Генерального договору від 15 березня 2024 року щодо надання базового набору послуг, Заяву на обробку персональних даних та Заяву на відкриття поточного рахунку фізичній особі підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також, до матеріалів справи долучено Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Доказів того, що відповідач виконав взяті на себе зобов`язання та сплатив заборгованість за укладеною угодою, суду не надано.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 265 ЦК України).

З виписки по карті вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами та станом на 25 грудня 2025 року вхідний залишок становить 209153 грн. 43 коп.

За приписами ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до п. 5.3.1. Генерального договору в разі виникнення Несанкціонованої заборгованості за поточним рахунком, така заборгованість має бути погашена Клієнтом в день її виникнення. На суму Несанкціонованої заборгованості за поточним рахунком Банк має право нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми такої заборгованості станом на час, встановлений Операційним регламентом Банку, а також проценти у розмірі, встановленому відповідною додатковою угодою до Генерального договору, та у порядку, передбаченому ним, до дати повного повернення суми Несанкціонованої заборгованості. Сплата нарахованої пені здійснюється Клієнтом в день її нарахування.

Кошти, що обліковуються на поточному рахунку Клієнта в першу чергу спрямовуються на погашення Несанкціонованої заборгованості та процентів, нарахованих на неї, в другу - пені, нарахованої на суму Несанкціонованої заборгованості Клієнта перед Банком в порядку, передбаченому підрозділом «Форми та порядок розрахунків», передбаченого цією главою Генерального Договору.

Клієнт гарантує погашення Несанкціонованої заборгованості, сплату процентів та пені, що нараховані на неї, всіма коштами, майном, майновими правами, що належать Клієнту (п. 5.3.4. Генерального договору).

Судом встановлено, що 08 липня 2024 року за вих. № 08-07-24/1/61 позивачем на адресу місця реєстрації відповідача надсилалася письмова претензія з вимогою протягом трьох календарних днів з моменту направлення претензії сплатити борг, який на момент направлення претензії становив 236732 грн. 03 коп.

За таких обставин судом встановлено, що умовами договору передбачено можливість виникнення несанкціонованого овердрафту, який відповідно до положень ст. 1069 ЦК України є формою кредитування та свідчить про використання клієнтом кредитних коштів банку.

В свою чергу суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за невиконання зобов`язання є таким, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до розрахунку пені з 18 серпня 2024 року по 25 грудня 2025 року, сума нарахованої пені за вказаний період становить 83078 грн. 53 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено виникнення несанкціонованого овердрафту, який у розумінні ст. 1069 ЦК України є формою кредитування та свідчить про використання відповідачем кредитних коштів банку. Відтак спірні правовідносини є такими, що виникли з кредитних правовідносин, а тому на них поширюються положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, відповідач як позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому вимога позивача про стягнення пені у розмірі 83078 грн. 53 коп. є такою, що задоволенню не підлягає.

Виходячи викладене, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши розмір заборгованості за фактично отриманими позичальниками грошовими коштами у розмірі, що підтверджується випискою з особового рахунку та не спростовано відповідачем суд дійшовдо висновку про часткове задоволення позовних в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за наданим кредитом в розмірі 209153 грн. 43 коп.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (209153,43 грн. * 100% : 292231,96 * 3506,78). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2509 грн. 84 коп.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ПРОКРЕДИТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПРОКРЕДИТ БАНК» (код ЄДРПОУ 21677333, юридична адреса: 03115, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 107-А) заборгованість за додатковою угодою до Генерального договору від 15 березня 2024 року в сумі 209153 (двісті дев`ять тисяч сто п`ятдесят три ) грн. 43 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПРОКРЕДИТ БАНК» (код ЄДРПОУ 21677333, юридична адреса: 03115, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 107-А) судовий збір у розмірі 2509 (дві тисячі п`ятсот дев`ять) грн. 84 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.А. Кожевник