Ухвала суду № 137293571, 11.06.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 6/742/121/26

Єдиний унікальний № 742/2196/26

УХВАЛА

11 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання - Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Прилуки заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду у справі №742/2196/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

УСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2026 року у справі № 742/2196/26 строком на шість місяців.

Заява мотивована тим, що відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі, її доходи є обмеженими, а на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, основним джерелом забезпечення потреб якої є аліменти. У зв`язку з наведеним, самостійно та одноразово сплатити всю суму заборгованості заявник не має можливості.

Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду питання про розстрочку виконання.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи № 742/2196/26, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2026 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 9005798 від 05 травня 2024 року в сумі 38 968,56 грн, судовий збір у розмірі 2 289,70 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 435 ЦПК України, суд за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, враховуючи майновий стан сторін та інші обставини, що мають істотне значення. Підставою для розстрочки є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Правовий аналіз зазначеної норми свідчить, що інститут відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є процесуальним механізмом, який застосовується на стадії виконання вже чинного судового акта та спрямований на визначення порядку його фактичної реалізації у разі наявності об`єктивних перешкод.

Згідно з ч. 1 ст. 273 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Строк на апеляційне оскарження рішення суду, відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, становить тридцять днів з дня його проголошення.

Як убачається з матеріалів справи, рішення суду ухвалено 20 травня 2026 року, а із заявою про розстрочку його виконання ОСОБА_1 звернулася 01 червня 2026 року, тобто до закінчення строку на апеляційне оскарження. Таким чином, станом на момент подання заяви та її розгляду судом, рішення суду не набрало законної сили, що виключає можливість його примусового або добровільного виконання в порядку виконавчого провадження.

З огляду на це, заява про розстрочку фактично спрямована на врегулювання порядку виконання судового рішення, яке ще не підлягає виконанню, що свідчить про очевидну передчасність такого звернення.

Окрім цього, суд зазначає, що за змістом ч. 3 ст. 435 ЦПК України та вимог ст. 12, 81 ЦПК України, обов`язок доведення наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення, покладається на заявника.

Обґрунтовуючи клопотання, ОСОБА_1 посилається на перебування на її утриманні неповнолітньої дитини та неотримання інших доходів, крім аліментів. Проте, заявником на підтвердження вказаних обставин не надано суду жодних належних та допустимих доказів. У матеріалах справи відсутні довідки про доходи заявника, відомості про розмір отримуваних аліментів, довідка про перебування на обліку в органах зайнятості тощо.

Також відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Головного сервісного центру МВС про відсутність у боржника активів, які можуть бути реалізовані для погашення боргу.

Сама по собі наявність неповнолітньої дитини на утриманні, за відсутності комплексного документального підтвердження майнового стану, не може виступати безумовною підставою для відтермінування виконання зобов`язання.

За наведених обставин, враховуючи передчасність звернення та недостатність комплексного підтвердження обставин для розстрочки, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви відмовити.

Керуючись ст.ст.267,435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду у справі №742/2196/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя В.Г. Павлов