Рішення № 137292811, 11.06.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/3270/26

Провадження № 2/684/182/2026

11 червня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Волошина Р.Р.,

за участі секретаря судового засідання Басок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Стара Синява Хмельницького району Хмельницької області в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У лютому 2026 року позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 24.10.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100030896, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 751040. ТОВ «МІЛОАН» видало ОСОБА_1 кошти в сумі 6000 гривень шляхом перерахування платежів на картку MASTERCARD номер НОМЕР_1 . Відповідач зобов`язалася повертати кредит в строк передбачений договором, протягом 105 днів, який складається з пільгового періоду 15 днів, що завершується 08.11.2023 та поточного періоду 90 днів, що завершується 06.02.2024.

28.02.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №105-МЛ, із змінами та доповненнями: додаткова угода № 1 від 04.02.2025, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 21666 гривень, з яких: залишок по тілу кредиту 6000 гривень; залишок по відсотках - 14526 гривень; залишок по комісії - 1140 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 гривень.

05.02.2026 ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області справу передано за підсудністю до Старосинявського районного суду Хмельницької області.

12.03.2026 ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

12.03.2026 ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області витребувано докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові міститься клопотання про розгляд справи в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 11.06.2026 року не з`явилась повторно, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. В судовому засіданні у квітні 2026 року поснила суду, що кредит вона не отримавала, вказала, що кредит оформив її неповнолітній син, однак в поліцію з цього приводу вона не зверталась та звертатись не буде. Заявила клопотання про допит як свідка її дочку - ОСОБА_2 . Просила суд зменшити відсотки.

Суд розглядає справу у відсутність сторін на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши відповідача, допитвши свідка, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Суд установив.

24.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «МІЛОАН» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала 24.10.2023 анкету-заяву на кредит №100030896, яка розміщена на офіційному сайті ТОВ «МІЛОАН» tengo.ua. Згідно анкети заяви відповідач погодила суму бажаного кредиту в розмірі 6000 гривень. 24.10.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100030896. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МІЛОАН» та розміщених їх сайті tengo.ua. Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з нею було укладено електронний Кредитний договір про споживчий кредит №100030896, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 751040.

Згідно умов Кредитного договору:

Сума кредиту (загальний розмір) складає 6000 гривень (п. 1.2 Кредитного договору);

Строк кредиту 105 днів, який складається з пільгового періоду 15 днів, що завершується 08.11.2023 та поточного періоду 90 днів, що завершується 06.02.2024 (п. 1.3, 1.3.1, 1.3.2 Кредитного договору);

Комісія за надання кредиту, нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту становить 1140 гривень (п. 1.5.1 Кредитного договору).

Порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначається у п.1.4 - Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 08.11.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 06.02.2024 (останнього дня строку кредитування).

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало кредит в сумі 6000 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку MASTERCARD номер НОМЕР_1 .

Укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах:

«1.5.2 Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2250 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

1.5.3 Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 18900 гривень, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,5 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного року».

28.02.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» було укладено Договір факторингу №105- МЛ, із змінами та доповненнями: додаткова угода № 1 від 04.02.2025, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №105-МЛ від 28.02.2023, з урахуванням редакції від 04.02.2025, ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , яка зазначена за №1700 із заборгованістю 21666 гривень, з яких: залишок по тілу кредиту - 6000 гривень; залишок по відсотках - 14526 гривень; залишок по комісії - 1140 гривень.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем урозмірі 21666 гривень підтверджується відповідним розрахунком.

Позивач надав відомість про щоденні нарахування та погашення кредиту починаючи з 24.10.2023 по 06.02.2024 та виписку з особового рахунку за кредитним договором №100030896 від 24.10.2023 згідно якого станом на 05.01.2026 виникла заборгованість на загальну суму 21666 гривень, яка складається: прострочене тіло кредиту 6000 гривень; прострочені відсотки 14526 гривень; заборгованість за комісією 1140 гривень.

29.12.2025 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості. Однак, відповідач вимогу не задовольнила, погашення заборгованості не здійснила.

Вказані обставини підтверджуються наступними письмовими доказами: анкетом- заявою на кредит №1006030896, договором про споживчий кредит № 100030896, графіком платежів за договором про споживчий кредит № 100030896 від 24.10.2023, паспортом споживчого кредиту, довідкою про підтвердження одноразового ідентифікатора, платіжним дорученням № 75106395 від 24.10.2023 про перерахунок коштів в сумі 6000 гривень, договором факторингу від 28.02.2024 із додатковою угодою № 1 від 04.02.2025, вимогою від 29.12.2025.

Як встановлено з витребуваних у АТ «Ощадбанк» доказів, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) на яку 25.10.2023 було зарахування коштів в сумі 6000 гривень.

За клопотанням відповідача суд допитав свідка ОСОБА_2 , яка пояснила суду, що є донькою відповідача. Її матір - відповідач перебуває на обліку у психіатра, недієздатною не визнавалась. Підтвердила, що її матір кредит небрала, кредит оформив її неповнолітній брат ОСОБА_3 , який після відкриття провадження у цій справі зізнався у цьому. Він витратив кошти на свої потреби. Вцілому він оформив на маму два кредита. Раніше брат пояснював матері, що оформив соціальну допомогу по втраті батька.

Згідно наданої відповідачем довідки від 29.04.2026 №375, ОСОБА_1 перебуває під спостереженням лікаря - психіатра КНП "Старосинявська БЛ" з 08.06.2020.

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за укладеним кредитним договором.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати такі норми права.

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» за своїм правовим статусом відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Висновки суду.

Відповідач не надала суду достатніх належних та допустимих доказів на підтверження неотримання нею кредитних коштів, чи протиправних дій інших осіб, що вплинула на виникнення у неї кредних зобов`язань. При цьому суд враховує, що відповідач не має наміру звертатись до правоохоронних органів щодо протиправних дій сина. Показання свідка, яка є близьким родичем відповідача, за відсутності інших доказів, не є достатніми доказами протиправності дій сина відповідача. Отримані судом відомості від АТ «Ощадбанк» підтверджують надходження кредиту у сумі 6000 гривень на рахунок відповідача.

Оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №100030896 від 24.10.2023 відповідач не виконала, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості за кредитним договором №100030896 від 24.10.2023: тіло кредиту - 6000 гривень, відсотків - 14526 гривень; комісії - 1140 гривень, а всього 21666 гривень.

Позовні вимоги задоволено на 100%.

Розподіл судових витрат.

Статтею133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмір 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662 гривні 40 копійок, згідно платіжної інструкції від 21.01.2026 №4959, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Щодо компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано: договір про надання правової (правничої) допомоги 01.07.2025 № 0107, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологен»; детальний опис надання послуг до акту №Д/13636 від 05.01.2026; акт №Д/13636 надання послуг (правової (правничої) допомоги від 05.01.2026 на суму 8000 гривень.

В детальному описі наданих послуг до Акту №Д/113636 від 05.01.2026 наведений перелік послуг: усна консультація клієнта, щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв., подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт., всього затрачено 6 год. 30 хв.

Суд враховує, що дана категорія справ є розповсюдженою та малозначною, розглядається за правилами спрощеного провадження, сама по собі позовна заява не є складною, справа є типовою та не потребує особливих затрат часу на складання позовної заяви та вивчення справи. Пакет документів (додатки), що доданий до позовної заяви є типовим для справ такої категорії та не потребує значного часу та великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Поняття "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично друге поняття відповідає викладеному в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висновку про те, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 у справі № 754/8750/19).

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень, які підлягають відшкодуванню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №100030896 у розмірі 21666 гривень 00 копійок, 2662 гривні 40 копійок в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору та 4000 гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а всього 28328 (двадцять вісім тисяч триста двадцять вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус, 28, м.Львів, 79018.

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 11 червня 2026 року.

Суддя Роман ВОЛОШИН