Ухвала суду № 137292152, 10.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/3795/26

2/337/2836/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

08.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Васильєвої О.В., в якій позивачка просить визнати за нею право власності на нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 99,8кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Одночасно позивачка заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання цього позову в розмірі 7240,00грн., пославшись на скрутне матеріальне становище, яке пов`язано з військовою агресію рф проти України, втратою майна, яке залишилось на окупованій території і фактично привласнено державою-агресором, перебуванням її на обліку як ВПО, відсутністю після 2022 року будь-яких доходів.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя приходить до такого.

Так, відповідно до ч.3,4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви повинен бути доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00грн).

Відповідно до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Згідно з ч.3 ст.4 вказаного Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вже зазначалось, позивачка ОСОБА_1 заявила позов про визнання права власності на нежитлове приміщення, зазначивши в позовній заяві, що оціночна вартість відповідного об`єкта нерухомості становить 905016,24грн, на підтвердження чого додано довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 26.01.2026 № 201-20260126-0011108163.

Отже, судовий збір за подання цього позову до суду становить 9050,16грн (1% ціни позову, що не менше 1331,20гр та не більше 16640,00грн), а оскільки він поданий в електронній формі, то із застосуванням коефіцієнту 0,8 7240,13грн.

Позивачка платіжного документу про сплату судового збору в зазначеному розмірі до позовної заяви не додала, а заявила клопотання про звільнення від його сплати.

Вирішуючи це клопотання, суддя виходить з такого.

Відповідно до ст.8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Відповідно до ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1).

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3).

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання (ч.5).

Отже, держава визначилась із засобом, який може використовуватись для доступу до суду шляхом подачі позову без оплати його судовим збором.

Підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на особу, яка заявила про це.

Визначальним чинником, який дає підстави для застосування ст.8 Закону України «Про судовий збір» законодавець пов`язав із поняттям «майнового стану сторони», яке в такій редакції є оціночним в кожній окремій справі та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку, рахунків в банківських установах, тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Так, згідно з наданими позивачкою документами, зокрема, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків… та Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, з лютого 2022 по т.ч. позивачка не отримувала будь-яких доходів, згідно з довідкою від 04.04.2022 перебуває на обліку ВПО за фактичним місцем проживання в Івано-Франківській області.

Однак, суд вважає, що цих документів недостатньо для категоричного висновку про перебування позивачки в край негативному матеріальному стані та повного звільнення її сплати судового збору за подання цього позову.

В даному випадку позивачка не надала суду документів на підтвердження свого сімейного стану, наявності/відсутності утриманців або щодо перебування її на утриманні інших осіб, а також щодо наявності/відсутності іншого нерухомого, цінного рухомого майна, інших платіжних інструментів та інших можливих джерел доходів тощо, які б в сукупності могли б дозволити оцінити її майновий стан.

Крім того, посилання позивачки, як на підставу звільнення від сплати судового збору, на те, що предметом її позову є захист житлових прав, є безпідставним, оскільки предметом позову є визнання права власності на нежитлове приміщення, яке за змістом позовної заяви використовувалось до лютого 2022 як офіс адвоката.

Отже, з урахуванням вказаного, суд вважає необхідним в задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору відмовити.

В той же час, виходячи з принципів справедливості, пропорційності, розумності, з метою забезпечення права доступу до правосуддя, а також беручи до уваги цільове призначення судового збору - кошти, які сплачуються до державного бюджету та йдуть на покриття витрат, пов`язаних із розглядом судових справ, суд вважає можливим зменшити позивачці розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цього позову, до мінімального - 1064,96грн.

Суд вважає, що сплата судового збору в такому розмірі дозволить досягти належного балансу між інтересами держави та інтересами позивачки, і не ускладнює позивачці доступ до правосуддя таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та переслідує законну мету.

За вказаних обставин, на підставі ч.1 ст.185 ЦПК України суд вважає необхідним залишити зазначену позовну заяву без руху і надати позивачці строк для усунення її недоліків протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду платіжного документу про сплату судового збору за цей позов в зменшеному розмірі 1064,96грн.

Одночасно, з метою забезпечення реалізації процесуальних прав позивачки, яка повинна подати докази на підтвердження позовних вимог разом з позовною заявою, суд звертає увагу, що позивачкою не зазначено в позовній заяві, якими доказами підтверджується інформація про відсутність доступу до реєстрових книг, реєстраційних (інвентаризаційних) справ БТІ чи інших уповноважених органів, установ, до повноважень яких входила реєстрація права власності на об`єкти нерухомості на момент набуття позивачкою права власності на нерухоме майно, не зазначено, чи зверталась позивачка до відповідних уповноважених органів для з`ясування питання місця зберігання реєстраційної справи на її нерухоме майно.

Також, за змістом позовної заяви оригінали правоустановчих документів на нерухоме майно були викрадені і у відповідачки відсутні, але до позовної заяви нею додані їх копії, джерело походження яких позивачкою не зазначено.

Вказані обставини не є підставою для залишення позовної заяви без руху, однак можуть бути усунені позивачкою під час виконання цієї ухвали.

Керуючись ст.2,175,177,185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір»,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цього позову до суду, до 1064,96грн.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачці, що інакше позов буде вважатися неподаним і їй повернутий.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А.Мурашова

10.06.2026