Ухвала суду № 137292033, 28.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/1427/25

Провадження №: 6/332/178/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про розстрочення виконання рішення у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказав, що рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2025 у справі № 332/1427/25 позов акціонерного товариства «Сенс банк» (надалі - АТ «Сенс банк»/позивач) до ОСОБА_1 (надалі відповідач) задоволений частково: стягнуто з відповідача на користь банку заборгованість у загальному розмірі 279 344,71 грн та судовий збір у розмір 3 351,98 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 22.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2025 залишено без задоволення. Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2025 в оскаржуваній частині у цій справі залишено без змін.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду посилаючись на те, що останній є внутрішньо переміщеною особою, майно якого перебуває в зоні активних бойових дій. Останній проживає в орендованій квартирі та на його утриманні перебуває дружина, яка не працює та неповнолітня дитина. ОСОБА_1 зазначив, що його заробітна плата після сплати всіх податків складає 16 800,00 грн. Додатково ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку з воєнним станом в Україні, його доходи зменшилися, матеріальний стан не дозволяє здійснювати оплати заборгованості по кредиту в повному обсязі, а тому і виникла необхідність для розстрочення виконання рішення суду терміном на один рік.

ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Представник позивача АТ «Сенс банк», належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вирішуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2025 у справі № 332/1427/25 позов АТ «Сенс банк» до ОСОБА_1 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Сенс банк» заборгованість за угодою про надання споживчого кредиту № 5013607256, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 16.09.2021 у розмірі 279 344,71 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 180 528,25 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 98 816,46 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Також рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3351,98 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 22.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2025 залишено без задоволення. Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2025 в оскаржуваній частині у цій справі залишено без змін.

Відтак, рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2025 набрало законної сили 22.04.2026.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Верховний Суд України у п. 10 постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003, вказує, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

До заяви про розстрочення виконання рішення суду заявником не долучені докази на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення. Так, заявником не долучені документи на підтвердження проживання останнього в орендованій квартирі, перебування на утриманні дружини заявника, відомостей про склад сім`ї заявника, інформації про доходи членів родини. Окрім того, з долученої заявником довідки про доходи суд не має можливості встановити, чи має заявник інші джерела доходів, оскільки з довідки лише вбачаються відомості про доходи з місця роботи останнього. З огляду на це суд наразі не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-260, 263-265, 267, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2025 у справі № 332/1427/25 за позовом акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя У. В. Блажко