Ухвала суду № 137291448, 28.05.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.05.2026

Справа № 497/1133/26

Провадження № 2-а/497/44/26

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"28" травня 2026 р. суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, перевіривши виконання вимог ст.ст.160,161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 - представника за довіреністю ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації,

ВСТАНОВИЛА:

30.04.2026 року до суду через підсистему "електронний суд" надійшов вищевказаний позов, яким представник позивача просить застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації на строк до виконання вимоги ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, або до її відкликання.

Вивчивши вимоги зазначеного позову та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтями 160,161 КАС України регламентовано вимоги до позовної заяви і додатків - документів, що додаються до позовної заяви; у т.ч. частинами 3-6 ст.161 КАСУ регламентовано, що "3. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. 4. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). 5. В разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо. 6. В разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску".

Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160 і 161 цього Кодексу, постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також в разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч.6ст.18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою в день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановлює ухвалуув порядку ст.171 цього Кодексу. В разі неусунення недоліків позову заявником у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві; крім того, позов повертається в разі, якщо позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання, або в разі, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; а також - в разі, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача з позовом до суду не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору;

Відповідно до п.2ч.1ст.171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви з`ясовує чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Статтею 57 КАС України визначено осіб, які можуть бути представниками, а саме: представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно ст.55ч.3 КАСУ, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. А, ст.57ч.1 КАСУ регламентовано, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

29.12.2019р. набрав чинності ЗУ №390-IX, відповідно до якого юрисконсульти, інші працівники юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування отримали право представляти їх у суді, а у 2016 році українським парламентом в Конституції закріплено поступове введення "адвокатської монополії" (представництво у судах виключно адвокатами, за винятком малозначних справ): з 1 січня 2017 року - у Верховному Суді та касаційних судах (на той час - вищих спеціалізованих), у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року; представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами в судах усіх інстанцій мало здійснюватися з 1 січня 2020 року. Процесуальні кодекси, що набрали чинності у грудні 2017 року закріпили наступну схему процесуального представництв юридичної особи у судовій справі: самостійна участь у справі або самопредставництво - участь у судовому процесі через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення; або участь через представника - адвоката, уповноваженого на підставі довіреності чи ордеру, виданих на підставі договору про надання правової допомоги, за певними виключеннями.

А тому, з 29 грудня 2019 року судами, в ході отримання процесуальних документів та вирішення питань щодо допуску осіб до участі у справі враховується наступне: по-перше, крім керівника та члена виконавчого органу, право представляти юридичну особу у порядку самопредставництва отримали інші особи, які мають з такою юридичною особою трудові відносини (діють на підставі трудового договору (контракту); кодекси доповнено положеннями щодо самопредставництва органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, від імені яких діють їх керівники, інші уповноважені особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору. З наведеного вбачається, що зазначеним законом не скасовано норму щодо представництва юридичних осіб виключно адвокатами, а, відтак і про скасування адвокатської монополії мова не йде. Натомість, розширення можливостей для самопредставництва мало на меті вирішити назрілі проблеми щодо: надання бізнесу можливості захищати свої інтереси силами власного персоналу - юрисконсультів; позбавлення юрисконсультів потреби в отриманні адвокатського свідоцтва; та вирішення проблеми представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах нестачі бюджетів та відсутності чіткого механізму закупівлі саме адвокатських послуг. Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження особи (навіть працівника, юрисконсульта) представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва. Так, наприклад ВС (КАС) в ухвалі від 12.02.2020 у справі №160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності). А в ухвалі від 07.02.2020 у справі №17/495-08 ВС (КГС), залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт). При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді. Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі. А, в ухвалі від 20.01.2020 у справі №910/3245/19, повертаючи касаційну скаргу юридичної особи, Верховний Суд (КГС) вказав, що надана копія трудового договору не містить положень щодо повноважень юрисконсульта на представництво інтересів відповідача в суді. В ухвалі від 21.01.2020 у справі №924/440/19 ВС (КАС) зазначив, що для підтвердження права працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування діяти в порядку самопредставництва, такий працівник має надати суду: витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або оригінал чи копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси без такого доручення.

З матеріалів даної справи вбачається, що позов містить наступні недоліки: до вищевказаного позову не додано документів, які підтверджують статус ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, - копії положення про територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (затверджене Постановою Кабміну №154 від 23.02.2022), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЄДР) про внесення до нього відомостей про юридичну особу - обласний ТЦК та СП0, витяг/наказ про призначення керівника (начальника) ІНФОРМАЦІЯ_3 , або належним чином оформлену довіреність особою, яка має право від імені юридичної особи її підписувати і що підтверджує право конкретного представника підписувати та подавати позов чи копія адвокатського свідоцтва заявника.

Крім того, до позову не додано квитанції про сплату судового збору або пояснень, підтверджених належними і достатніми доказами, - що підтверджують право позивача на звільнення Законом від сплати судового збору. Стаття 5 Закону України "Про судовий збір" не містить відомостей про пільги для ТЦК та СП щодо сплати судового збору.

Сплата судового збору за подання позовної заяви відповідно до положень ст.ст.44ч.5п.6,7, 161ч.3 КАС України, - є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовною заявою.

Розмір судового збору за подання адміністративного позову до суду регулюється Законом України «Про судовий збір». Ставка залежить від характеру позовних вимог і суб`єкта звернення. З 1 січня 2026 року для розрахунку ставок застосовується фіксований прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн., однак, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що, у даному випадку, становить 2662,40 гривень.

Матеріали справи не містять доказів сплати судового збору, у зв`язку з чим позивачу за подання вказаної позовної заяви слід сплатити судовий збір у зниженому розмірі, що становить 2662,40 гривень, на рахунок отримувача - UA198999980313131206000015660, Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./м.Болград/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37607526, Банк отримувача - Казначейство України, Код класифікації доходів бюджету - 2030101, Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Болградський районний суд Одеської області (назва суду, де розглядається справа). При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Отже, виходячи з матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що станом на день надходження позовної заяви до суду, неможливо встановити повноваження гр. ОСОБА_1 на підписання/подання позовної заяви, оскільки до позову не додано ордеру адвоката на її ім`я, або доказів того, що вона є працівником юридичної особи і наділена повноваженнями звертатися до суду з відповідними заявами і клопотаннями згідно її посадових обов`язків і довіреності, підписаної належною особою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без руху, та в разі неусунення вищевказаних її недоліків протягом 10-ти днів - як то передбачено ч.2ст.169 КАСУ, - поверненню заявнику, що не позбавляє його права звернення до суду з цією ж заявою після усунення усіх недоліків, викладених вище.

Керуючись ст.ст.169,241,248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 - представника за довіреністю ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації,- для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків - 10-ть днів з дня отримання копії цієї ухвали - шляхом надання суду доказів його права на представництво у суді юридичної особи - ІНФОРМАЦІЯ_3 та додавання квитанції про сплату судового збору або пояснень щодо звільнення від його сплати - з відповідними доказми (в разі їх наявності), та роз`яснити, що в разі неусунення у встановлений строк недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу, що не є перешкодою для звернення до суду з цією ж заявою після усунення вказаних недоліків.

Надіслати копію цієї ухвали невідкладно заявнику та роз`яснити, що в разі неусунення у встановлений строк недоліків, зазначених в ухвалі, - позов буде вважатись неподаним і повернутий позивачу, що не є перешкодою для звернення до суду повторно з цією ж заявою після усунення вищевказаних недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, відповідно до ст.256 КАС України набирає законної сили з моменту підписання її суддею. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.

Суддя Кравцова А.В.