Рішення № 137290438, 11.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9246/25

Провадження № 2/487/838/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11.06.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 487/9246/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

08.12.2025 представник АТ «СЕНС БАНК» - адвокат Гірчак А.М. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 66138,06 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5946,99 грн.

Позовні вимоги мотивував тим, що 21.06.2021 відповідач уклав з АТ «Альфа Банк» (рішенням загальних зборів акціонерів від 12.08.2022 змінено найменування з АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК») угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - кредитний договір) із лімітом кредитної лінії (максимальна сума кредиту) у розмірі 200000,00 грн., сумою встановленої кредитної лінії у розмірі 42000,00 грн. та фіксованою процентною ставкою у розмірі 35,99 % річних. Відповідно до умов кредитного договору банк виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кошти для користування для особистих потреб, проте останній не виконав свої грошові зобов`язання за кредитним договором, у результаті чого утворилася заборгованість, яка становить 66138,06 грн., з яких: 39545,48 грн. - прострочене тіло кредиту, 26592,58 грн. - відсотки за користування кредитом.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 головуючим суддею визначено Боброву І.В.

Суд своєю ухвалою від 24.12.2025 відкрив провадження та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явиіся, причину неявки суду не повідомив, відзив не подав. Про час слухання справи повідомлявся судовою повісткою, надісланою з рекомендованим повідомленням. До суду повернулось поштове відправлення з відміткою про відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем свого проживання, що дає підстави для висновку, що відповідач за зареєстрованим у встановленому порядку місцем свого проживання відсутній, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим.

Судом було ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 21.06.2021 ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» (рішенням загальних зборів акціонерів від 12.08.2022 змінено найменування з АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК») із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

АТ «Альфа-Банк» було прийнято пропозицію ОСОБА_1 (підписано акцепт) на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між банком та клієнтом.

Відповідно до розділу 2 Акцепту клієнту відкрито поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні. Для клієнта випущена міжнародна платіжна картка MasterCard World строком дії 5 років з моменту випуску.

Згідно з розділом 3 Акцепту сума встановленої кредитної лінії складає 42000,00 грн. Максимальна сума кредиту (кредитної лінії) складає 200000,00 грн. процентну ставку за користування кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття готівки запропоновано встановити у розмірі 35,99%. Тип процентної ставки - фіксована. Змвна процентної ставки за користування кредитною лінією можлива за умови укладення між сторонами відповідної угоди.

Розділом 6 Акцепту встановлено, що угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту та надання суми кредиту та дії до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань перед банком та закриття рахунку.

В свою чергу ОСОБА_1 погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

З паспортом споживчого кредиту відповідач був ознайомлений та погодився з ним, що підтверджується його підписом. Вказаний документ містить умови щодо строку кредитування, суми кредиту, мети отримання кредиту, способу та строку надання кредиту, процентної ставки та розміру платежу.

Вказані вище банківські документи були підписані відповідачем за допомогою електронного підпису на підставі вимог Закону України «Про ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Для ідентифікації в обліковій системі банку укладеній угоді було присвоєно № 631696503.

АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши у розпорядження кредитні кошти, проте відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання, що підтверджується випискою по рахунку за період з 22.06.2021 по 07.07.2025.

Внаслідок чого станом на 04.07.2025 у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 66136,06 грн, з яких: 39545,48 грн прострочене тіло кредиту; 26592,58 грн відсотки за користування кредитом.

21.06.2021 АТ «СЕНС БАНК» на адресу відповідача надсилало досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, в якій вимагало від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання , - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 66572,89 грн.

Судом також встановлено, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача. Доказів протилежного суду не надано.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Також згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

В силу ч. 4 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Із положень ч. 8 ст. 11 Закону слідує, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Як передбачено ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Докази, наявні у матеріалах справи, вказують на те, що відповідач укладав кредитний договір в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи товариства, підписавши його шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «0299», направленого йому 21.06.2021 на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідкою про ідентифікацію, наданою АТ «СЕНС БАНК», був належним чином ознайомлений з умовами вказаного вище договору, проте своєчано їх не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

Таким чином, враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та отримані кошти згідно з умовами договору не повернув, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованості за угодою № 631696503 від 21.06.2021 у загальному розмірі 66138,06 грн, яка підтверджена розрахунком позивача.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, слід зазначити таке.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, що узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 14.09.2022 у справі № 295/190/20.

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Частиною 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

28 січня 2025 року між АТ «СЕНС БАНК» та адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» укладено договір про надання послуг № 1006, у якому, крім іншого, вказано розмір винагороди (гонорару) за надані послуги, а також перелік наданих послуг.

Отже, враховуючи наведене вище, а також положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат такими, що підлягають задоволенню, а тому слід стягнути з відповідача на користь АТ «СЕНС БАНК» 5946,99 грн витрат на професійну правову допомогу.

Крім того на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 10, 18, 23, 76, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 631696503 від 21.06.2021 у розмірі 66138,06 грн, з яких: 39545,48 грн - прострочене тіло кредиту, 26592,58 грн - відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5946,99 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти д7нів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄРДПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 11.06.2026.

Головуючий суддя І. В. Боброва