Ухвала суду № 137290295, 04.06.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 459/2543/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т.В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокаль справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 адвоката Гарманчук Олександри Романівни про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,

в с т а н о в и в:

Представник заявника - адвокат Гарманчук Олександра Романівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи від 28.01.2026 року по справі №459/2543/25, видані Сокальським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС». В обґрунтування заяви вказує, що Сокальським районним судом Львівської області на виконання рішення у справі №459/2543/25 від 02.12.2025 року було видано 28.01.2026 року виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за: договором позики № 4569762 від 14.04.2023 року в сумі 45721 грн., з яких: 10000 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 35721 грн.- заборгованість по відсотках; за договором про надання коштів № 3614342 від 19.04.2023 року в сумі 24500 грн., з яких: 5000 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 19500 грн.- заборгованість по відсотках; за договором про надання фінансового кредиту №22084-04/2023 від 14.04.2023 року в сумі 47580 грн., з яких: 12200 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 35380 грн.- заборгованість по відсотках; за договором про надання фінансового кредиту № 22015-04/2023 від 14.04.2023 року в сумі 44070 грн., з яких: 11300 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 32770 грн.- заборгованість по відсотках на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» та також стягнуто 2422,40 грн. судового збору.

В подальшому з метою належного виконання рішення суду приватним виконавцем Пиць А.А. було відкрито виконавчі провадження №80151285, №80151293, №80152725, №80152719, №80151288.

Однак, представник заявника вказує, що при винесенні рішення суду не було враховано, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 року у справі №914/2944/23 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 . Відтак заборгованість за кредитними договорами №4569762 від 14.04.2023, №3614342 від 19.04.2023, №22084-04/2023 від 14.04.2023, №22015-04/2023 від 14.04.2023 підлягає розгляду та врегулюванню в порядку господарського судочинства в межах зазначеної справи про неплатоспроможність. Відповідно до ухваленого судового рішення у справі №914/2944/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені у встановлений строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи такими, що не підлягають виконанню.

Окрім того, боржника звільнено від усіх боргів, окрім вимог, зазначених у ч. 2 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: зобов`язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`ю або смертю фізичної особи; сплати аліментів; а також інших вимог, нерозривно пов`язаних з особистістю фізичної особи.

У зв`язку із вищенаведеним, представник заявника подала до суду заяву про визнання виконавчих листів у справі №459/2543/25 від 28.01.2026 року такими, що не підлягають виконанню.

В судове засідання представник заявника Гарманчук О.Р. не прибула, у наданій суду заяві просила розгляд справи проводити без її та заявника участі.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не прибули.

Згідно ч.3 ст. 432 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Сокальським районним судом Львівської області на виконання рішення суду від 02.12.2025 року було видано 28.01.2026 року виконавчі листи по справі №459/2543/25 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за: договором позики № 4569762 від 14.04.2023 року в сумі 45721 грн., з яких: 10000 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 35721 грн.- заборгованість по відсотках; за договором про надання коштів № 3614342 від 19.04.2023 року в сумі 24500 грн., з яких: 5000 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 19500 грн.- заборгованість по відсотках; за договором про надання фінансового кредиту №22084-04/2023 від 14.04.2023 року в сумі 47580 грн., з яких: 12200 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 35380 грн.- заборгованість по відсотках; за договором про надання фінансового кредиту № 22015-04/2023 від 14.04.2023 року в сумі 44070 грн., з яких: 11300 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 32770 грн.- заборгованість по відсотках на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» та стягнуто 2422,40 грн. судового збору.

Згідно з ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 року, господарський суд ухвалив: 1) закрити провадження у справі №914/2944/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням ОСОБА_1 плану реструктуризації боргів. 2) списати залишок заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ідентифікаційний код 42640371) у розмірі 8287 грн. 3) вимоги конкурсних кредиторів ОСОБА_1 які не були заявлені протягом провадження у справі № 914/2944/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 або відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню, окрім вимог за зобов`язаннями, передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. 4) звільнити ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. 5) припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2023 р. у справі № 914/2944/23. Вказана ухвала Господарського суду набрала законної сили з моменту її прийняття.

Згідно з інформацією про виконавче провадження приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. були відкриті виконавчі провадження №80151285, №80151293, №80152725, №80152719, №80151288 з метою належного виконання рішення суду по справі №459/2543/25 від 02.12.2025 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

За змістом статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» початком примусового виконання рішення є винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.

Частиною третьою статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, вбачається, що за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.

Згідно з частиною п`ятою статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.

Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, регламентовано, що фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

Відповідно до п.1,2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до положень частини першої-другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 (справа № 2-4671/11) зазначено, що наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

У постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 308/6024/14 зазначено, зокрема, що обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Матеріально-правовою підставою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є припинення обов`язку боржника з підстав, визначених законом (статті 599-601,604-609 ЦК України). При цьому, зміст частини другої статті 432 ЦПК України свідчить про те, що матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є добровільне виконання боржником свого обов`язку перед стягувачем поза межами виконавчого провадження, у зв`язку з чим у боржника буде відсутній обов`язок з виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення. У разі, якщо виконання зобов`язання за судовим рішенням відбулося в межах виконавчого провадження, стягувач має право подати до виконавця письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, провадження № 61-45337св18.

Згідно із статтею 328 ГПК України саме суд, який видав виконавчий документ (а не суд у справі про банкрутство), може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Саме інший суд оцінює, чи наявні матеріальні підстави для визнання конкретного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в тому числі - чи й не є вимоги за ним такими, за якими відповідно до ст. 134 Кодексу боржник не звільняється від подальшого виконання вимог.

На підставі викладеного та керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, Законом України «Про виконавче провадження», статей 260-263, 432 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву задовольнити.

Визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи від 28.01.2026 року у справі №459/2543/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за: договором позики № 4569762 від 14.04.2023 року в сумі 45721 грн., з яких: 10000 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 35721 грн.- заборгованість по відсотках; за договором про надання коштів № 3614342 від 19.04.2023 року в сумі 24500 грн., з яких: 5000 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 19500 грн.- заборгованість по відсотках; за договором про надання фінансового кредиту №22084-04/2023 від 14.04.2023 року в сумі 47580 грн., з яких: 12200 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 35380 грн.- заборгованість по відсотках; за договором про надання фінансового кредиту № 22015-04/2023 від 14.04.2023 року в сумі 44070 грн., з яких: 11300 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 32770 грн.- заборгованість по відсотках та 2422,40 грн. судового збору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання її копії.

Головуючий: Т. В. Струс