Ухвала суду № 137289637, 09.06.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7667/15-ц

Провадження № 6/727/132/26

УХВАЛА

04 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Гончар В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернівці заяву АТ КБ «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заінтересована особа ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

Позивач 17.04.2026р. звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.12.2015 р. задоволено позов позивача та стягнути з ОСОБА_1 237727,64 доларів США, що еквівалентно 5621932 грн. та повернення судового збору в сумі 38797,15 грн.

Виконавчий лист перебував на виконанні в органі ДВС і постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області від 16.11.2018р. був повернутий стягувачу.

Але цей виконавчий лист до стягувача не надійшов.

На запит стягувача відділ ДВС листом від 23.01.2024 ( фактично 2025 ) року повідомив про повернення виконавчого листа стягувачу.

Станом на час звернення до суду з заявою вищевказане рішення суду не виконано, заборгованість боржником не сплачена.

Банк пропустив строк звернення до суду з цією заявою, але у зв`язку з карантинними заходами, пов`язаними з короно вірусною хворобою, а також воєнним станом в країні, внаслідок чого продовжувались процесуальні строки, тому просив поновити строк на звернення до суду з цією заявою, та видати дублікат виконавчого листа.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини, викладені в заяві.

Боржник в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою, в якій просила відмовити в задоволенні заяви банку, який не довів поважність причин пропуску строку звернення до суду з цією заявою, просила відмовити у віддачі дублікату виконавчого листа, та просила розглянути справу в її відсутність.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши надані сторонами суду докази, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.12.2015 р. задоволено позов позивача та стягнути з ОСОБА_1 237727,64 доларів США, що еквівалентно 5621932 грн. та повернення судового збору в сумі 38797,15 грн.

Виконавчий лист перебував на виконанні в органі ДВС і постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області від 16.11.2018р. був повернутий стягувачу.

На запит стягувача відділ ДВС листом від 23.01.2024 ( фактично 2025 ) року повідомив про повернення виконавчого листа стягувачу.

До суду представник стягувача з заявою звернувся тільки 17.04.2026р.

Згідно з п.п. 17.4 п. 1 Перехідних Положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, суд повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У зв`язку з тим, що в ст. 433 ЦПК України не міститься переліку причин, які є поважними при пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання про те, чи є причина його пропуску поважною.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що "стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу "Перехідні положення" ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: "аналіз пункту 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: "дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено".

Звертаючись до суду та в судовому засіданні представник заявника зазначив, що необхідність дотримання карантинних обмежень задля запобіганню зараженню й поширенню коронавірусної хвороби створили заявнику перешкоди для своєчасного отримання інформації про хід виконавчого провадження та подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Відсутні в матеріалах заяви і будь-які докази, які б вказували на обставини, що унеможливили звернення до суду у період з 16.11.2018р. (повернення державним виконавцем виконавчого листа стягувачу до 16.11.2021 року (закінчення терміну пред`явлення виконавчого листа до виконання).

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» не установлено жодних перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Сам по собі факт запровадження посилених протиепідемічних заходів на території України не є підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження протиепідемічних заходів та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже фактичні обставини справи свідчать про пасивну поведінку стягувача, який протягом тривалого часу не вживав заходів щодо виконання рішення суду.

У матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення стягувача, та були пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій за період з 16.11.2018р. (повернення державним виконавцем виконавчого листа стягувачу до 16.11.2021 року (закінчення терміну пред`явлення виконавчого листа до виконання).

Суд вважає, що заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не надано доказів на підтвердження того, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено ним з поважних причин.

Також суд враховує, що згідно з рішенням ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У постанові Верховного Суду від 19 червня 2024 року в справі №1423/14904/2012 зазначено, що сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися, однак визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження.

Посилання заявника щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання з посиланням на Конституцію України та практику Європейського суду з прав людини щодо гарантії виконання судових рішень, суд відхиляє, виходячи з такого.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 18 ЦПК України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Однак, вказані норми Конституції України, а також позиція Європейського суду з прав людини щодо принципу обов`язковості судових рішень не скасовують обов`язку стягувача демонструвати заінтересованість в усіх питаннях, які стосуються заходів відновлення його порушеного права, зокрема і періодичного прояву інтересу щодо руху виконавчого провадження, як шляхом діалогу, зокрема і письмового, з відповідними органами виконавчої служби, так і за допомогою засобів дистанційного доступу до інформації про хід виконавчого провадження.

З матеріалів справи судом встановлено, що стягувачем тривалий час не вживались заходи, щоб дізнатись про стан виконавчого провадження.

З огляду на вказане, суд вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа у справі закінчився, відсутні підстави для його поновлення, а відтак і відсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа.

Керуючись ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України та п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

постановив :

В задоволенні заяви АТ КБ «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заінтересована особа ОСОБА_1 , відмовити.

З повним текстом ухвали учасники можуть ознайомитись 09.06.2026р.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: