Рішення № 137288944, 10.06.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/627/26

провадження № 2/632/811/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 червня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області в складі судді Библіва С.В., з участю секретаря судового засідання Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі ТОВ «ФК «Позика») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 23.02.2025 року між відповідачем та Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі ТОВ «Селфі Кредит») у електронній формі було укладено кредитний договір, який підписаний одноразовим ідентифікатором. Відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» надало позичальнику грошові кошти, шляхом перерахування на картковий рахунок, на умовах строковості, платності, з можливістю пролонгації договору, а позичальник зобов`язалася повернути вказані суми та сплатити відсотки за користування кредитними коштами на умовах визначених договором.

28 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено договір факторингу №280820251, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК «Позика» право грошової вимоги до боржників за договорами, у тому числі за кредитним договором, що укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та до ОСОБА_1 .

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за кредитним договором, у результаті чого виникла заборгованість за договором у сумі 24300 грн, із яких 5000,00 грн сума основного боргу за кредитом, 9300,00 грн. сума нарахованих процентів, 10000,00 грн. сума штрафних санкцій, яку позивач просив стягнути з відповідача, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК «Позика» у судове засідання не з`явилася, подав до суду заяву про розгляд справи без її участі, не заперечив проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Судова повістка вручена відповідачу.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.02.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 2116658 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі - Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «В951» (23.02.2025 о 13:46), відповідно до умов якого товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.1 Договору) (арк. спр.17-20).

Сума кредиту становить 5000 гривень (п. 1.2 Договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати платежів зі сплати процентів кожні 15 днів (п. 1.3,п.1.4 Договору). Процентна ставка фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (п. 1.5, 1.5.1 Договору). Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: ( 18000 грн. / 5000 грн. ) / 360 дн. *100 % = 1 % в день (п. 1.7.1 Договору). Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору). Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 23.02.2025 або 24.02.2025 (п. п. 2.1, 2.2 Договору). Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (арк. спр.35).

Графіком платежів за договором № 2116658 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 20 на звороті).

23 лютого 2025 року ТОВ «ПейТек» за заявою ТОВ «Селфі Кредит» здійснило переказ коштів в розмірі 5000 гривень шляхом перерахування на банківську картку клієнта № НОМЕР_1 , банк-еквайр АТ «Пумб», про що свідчить довідка від 28 серпня 2025 року (арк. спр.31).

28 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №28082025, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2116658 на загальну суму 24300 грн, що підтверджується договором, витягом з реєстру боржників, актом приймання передавання реєстру боржників, платіжним дорученням.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем не спростовано факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «ФК «Позика» за договором про надання фінансового кредиту № 2116658, укладеними між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено договір № 2116658 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 23.02.2025 року.

Вказаний договір укладений в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) «В951», який є вбудованим в електронний договір, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).

Кредитні кошти у розмірі 5000 грн були перераховані відповідачу ОСОБА_1 на рахунок платіжної карти вказаної у договорі, що підтверджуються повідомленням ТОВ «ПейТек».

Відповідач не надала суду доказів неналежності їй платіжної карти, не спростувала обставину перерахування кредитних коштів.

Отже, факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Позика» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором.

Відповідач, у порушення умов укладеного договору, після закінчення строку кредитування не повернув кредитні кошти, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість, яка складається із заборгованості за кредитом 5000 грн, заборгованості за процентами 9300 грн.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено у межах строку Договору за період з 23.02.2025 року до 28 серпня 2025 року. Проценти нараховані за погодженою стандартною відсотковою ставкою 1 % денних, що відповідає умовам вказаного договору та не суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростувала, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала, а відтак вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею (штрафом) в розмірі 10000 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє з наступних підстав.

Положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість за неустойкою в розмірі 10000 грн підлягає списанню позикодавцем в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

З огляду на викладене суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 14300 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 5000 грн, заборгованість за процентами 9300 грн.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2662,40 грн.

Позивачем ТОВ «ФК «Позика» в особі директора Міньковської А.В. 02 січня 2026 року укладено договір про надання правової допомоги №39493634/03 з ФОП Горобей Русланою Геннадіївною, яка є адвокатом, про що свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката. За умовами п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах передбачених договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами. Відповідно до додаткової угоди №2116658 від 17 березня 2026 року сторони договору №39493634/03 узгодили предмет договору, згідно з яким виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта щодо стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 .

Відповідно до акту надання послуг та опису виконаних робіт від 17 березня 2026 року згідно з Договором №39493634/03 від 02 січня 2026 року, Горобей Руслана Геннадіївна надала клієнтові ТОВ «ФК «Позика» послуги, пов`язані із письмовою консультацією клієнта, правовим аналізом спірних правовідносин та наданням правових рекомендацій, складанням позовної заяви, формуванням додатків до позову, на що витрачено 4,50 годин. Вартість послуг - 6 000 гривень.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Зважаючи на критерії визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (24300 грн) та часткового задоволення позову (14300 х 100 : 24300 =58,85 %), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1556,82 грн та 3531,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» прострочену заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2116658 від 23.02.2025 року в розмірі 14300 (чотирнадцять тисяч триста) гривень 00 коп., з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 9300 грн заборгованість за процентами.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 1556,82 грн сплаченого судового збору та 3531,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ - 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя: С. В. Библів