Ухвала суду № 137288711, 09.06.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/6148/25

Провадження № 2-с/642/107/26

УХВАЛА

Іменем України

09 червня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова від ОСОБА_1 надійшла заява про скасування судового наказу, виданого Холодногірським районним судом м. Харкова 08.10.2025 у справі № 642/6148/25за заявою акціонерного товариства «Харківенергозбут» про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача заборгованості за надані комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , в загальному розмірі 11 569,12 грн, а також понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 332,80 грн та витрат, пов`язаних із розглядом справи, у розмірі 89,62 грн.

Розглянувши матеріали заяви, матеріали справи, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом 1 частини 5 ст. 170 ЦПК України передбачено, що до заяви про скасування судового наказу додається, зокрема документ, що підтверджує сплату судового збору.

ОСОБА_1 у заяві про скасування судового наказу просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання такої заяви, посилаючись на те, що з 2018 року вона не має офіційного доходу, а на її поточні рахунки накладено арешт у межах виконавчого провадження № 81166675.

Відповідно до копії довідки форми ОК-7, сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 07.06.2026, у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні відомості щодо сум фактичного заробітку/доходу ОСОБА_1 за 2011-2018 роки.

Згідно з копією постанови заступника начальника Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.06.2026 у виконавчому провадженні № 81166675 державним виконавцем на підставі судового наказу № 642/6148/25 від 08.10.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Харківенергозбут» заборгованості за надані комунальні послуги накладено арешт на грошові та електронні кошти, що містяться на рахунках/електронних гаманцях та належать боржнику ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, з -поміж іншого, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Згідно з п. 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання (у цьому випадку про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу), згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести достатні доводи і подати належні докази на підтвердження того, що її майновий стан є настільки скрутним, що унеможливлює сплату судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а саме: у сумі 166,4 грн.

Тобто для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору.

При цьому обставини, пов`язані з накладенням арешту на рахунки боржника, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, враховуючи, що заявником (боржником) не доведено, що вона перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке виключає можливість сплати нею судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.

Надана ОСОБА_1 довідка форми ОК-7 відображає лише інформацію про відсутність та наявність офіційних доходів заявника в певні періоди, яка сама по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає заяву.

Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище заявника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.

Подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 20 квітня 2023 року у справі № 990/13/23.

У цьому випадку заявником не доведено та не надано суду достатніх доказів об`єктивної неможливості сплати судового збору через скрутний матеріальний стан та відповідно наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу, а тому заява про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328 гр.

Отже, розмір судового збору за подання заяви про скасування судового наказу складає 166,40 гривень.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням викладеного, заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 133,12 грн за подання заяви про скасування судового наказу, у випадку подання такої заяви в електронній формі.

Згідно з ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що заява про скасування судового наказу не відповідає вказаним вище вимогам закону, а саме: заявником не надано доказів сплати судового збору, при цьому судом не встановлено наявності підстав для звільнення заявника від сплати судового збору; суддя доходить висновку, що таку заяву слід повернути без розгляду.

Водночас суд роз`яснює заявнику, що він не позбавлений права повторно звернутися до суду із відповідною заявою у разі, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 170, 258-260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою у разі, якщо перестануть існувати обставини, які були підставою її повернення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА