Постанова № 137287989, 09.06.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5817/25

3-зв/405/1/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року суддя Подільського районного суду м.Кропивницького Льон С.М., за участю заявника ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Юр`євої Катерини Сергіївни по справі про відстрочку виконання рішення суду за постановою Подільського районного суду м. Кропивницького від 12.02.2026,

встановив:

В провадженні судді Подільського районного суду м.Кропивницького Юр`євої К.С. перебуває справа за заявою ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду за постановою Подільського районного суду м. Кропивницького від 12.02.2026, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про відвід судді Юр`євої К.С. по розгляду вищевказаної справу, яку обґрунтовує тим, що остання прямо та опосередковано заінтересована в результаті розгляду його заяви про відстрочку всупереч чинного законодавства на користь органу поліції, заради приховування незаконних дій працівників поліції та незаконним шляхом наповненням бюджету.

Суддя Юр`єва К.С. в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила провести розгляд за її відсутності, вважає відвід необґрунтованим та невмотивованим.

Разом з тим суд неодноразово здійснював виклик ОСОБА_1 в судові засідання, надсилаючи конверти із судовими повістками, дублюючи вказані повістки в смс-повідомленнях, окрім того на його електронну адресу направлялися постанови про призначення слухання справи в режимі відеоконференції з Благовіщенським районним судом Кіровоградської області.

ОСОБА_1 в судове засідання, що призначене на 09:10 год. 04.05.2026 не з`явився, надав суду заяву, згідно якої почувався не здорово. При цьому, відвід підтримав в повному обсязі, просив задовольнити після перенесення розгляду.

В судове засідання 15.05.2026 о 09.15 год. ОСОБА_1 знову не з`явився, не дивлячись на призначення його розгляду в режимі відеоконференції з Благовіщенським районним судом Кіровоградської області за його ж клопотанням. Надав клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки захворів і того дня знаходився на прийомі у лікаря-стоматолога.

В судове засідання 01.06.2026 о 11:00 год. ОСОБА_1 також не з`явився, надав клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки знаходився на амбулаторному лікуванні в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради.

В судове засідання 09.06.2026 о 13:45 год. ОСОБА_1 також не з`явився, надав клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки знаходився на амбулаторному лікуванні в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Благовіщенської міської ради.

Так, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Відповідно до правових висновків, зазначених, у статті 6 Європейської Конвенції з прав людини, ратифікованою Законом № 475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того конвенція встановлює право кожного на доступ до справедливого та безстороннього правосуддя. Однак таке право не є абсолютним, та може бути обмеженим з об`єктивних підстав, визначених законом з обов`язковим врахуванням принципу розумності строків для розгляду справи.

У справі «N.B. проти України» Суд зазначив, що «розумність тривалості розгляду справи має визначатися в світлі обставин справи, а також з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника»(«N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо неї, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

У рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.

Так, у повідомленні про відкладення розгляду справи має міститися конкретна інформація щодо об`єктивної неможливості з`явлення до суду, що є необхідною передумовою обґрунтованості ухваленого судом рішення про відкладення розгляду, а також запобігання зловживанням процесуальними правами та дотримання розумних строків розгляду.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїх правових висновках у справі №800/547/17, обов`язок судів «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника справи про судове засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні.

Суд наголошує, що безпосередня участь заявника в судовому засіданні є його правом та бажанням, де функція суду полягає у своєчасному повідомленні про час і місце розгляду справи.

Таким чином, судом забезпечений ОСОБА_1 доступ до суду, проте останній не скористався своїми процесуальними правами.

У зв`язку недопущенням затягування та порушенням строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 277 КУпАП та з урахуванням того, що ОСОБА_2 належним чином та завчасно повідомлений про дату та час розгляду справи, з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч.6 ст. 294 КУпАП, згідно якої неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб, вважаю за можливе розглянути подану заяву без його участі.

Дослідивши матеріали справи та заяв, приходжу до наступного висновку.

Кодекс України про адміністративне правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду такої заяви про відвід.

Разом з тим, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є складовою частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Отже, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

КУпАП не містить норму, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, яка полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до вимог статті 80 КПК України, відвід судді може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Дослідивши заяву про відвід, вважаю що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки заявлений відвід судді не містить належних доводів та аргументів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді або її упередженості при розгляді даної справи, а фактично містять його власну незгоду із процесуальними рішеннями судді, що не може бути підставою для відводу.

Керуючись ст. 246 КУпАП, суддя,

постановив:

В задоволенні заяви заяву ОСОБА_1 про відвід судді Юр`євої Катерини Сергіївни по справі про розстрочку виконання рішення суду за постановою Подільського районного суду м. Кропивницького від 12.02.2026 - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Подільського районного суду

міста Кропивницького Світлана Михайлівна Льон