Рішення № 137287656, 09.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2991/25

Провадження № 2-др/346/39/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача, адвоката Оліградського Мирослава Васильовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

29.05.2026 року представником відповідача, адвокатом Оліградським М.В. через систему «Електронний суд» подано до суду вказану заяву, у якій останній просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи її тим, рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.05.2026 року в даній справі в задоволенні позовних вимог відмовлено. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Тому, у відповідності до ст. ст. 133, 141 ЦПК України, представник подає докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач сплатив у зв`язку з розглядом вказаної справи, та просить стягнути з позивача на користь відповідача 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. 09.06.2026 року ОСОБА_2 подав до суду письмову заяву, в якій просить розглядувану заяву задовольнити повністю, а її розгляд проводити у відсутності представника відповідача.

08.06.2026 року та 09.06.2026 року представник позивача, адвокат Полоз І.В. через систему Електронний суд подала до суду письмові клопотання, в яких вказала, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн. є неспівмірним: складності справи; обсягу і складності виконаної адвокатом роботи; враховуючи ціну позову, обсяг матеріалів у справі та кількість підготовлених процесуальних документів, дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки процесуальних документів; розгляд справи відбувався у спрощеному позовному провадженні, справа не містить двозначних доказів чи обставин; час, який було витрачено на послуги із підготовки та опрацювання справи є завищеним, оскільки не вимагали великого обсягу юридичної та технічної роботи. Крім того, ОСОБА_2 , будучи штатним працівником АТ «Прикарпаттяобленерго», отримує заробітну плату і представляти інтереси роботодавця в суді є його посадовими обов`язками. Звертає увагу, що заробітна плата працівників енергетичної галузі закладена в тарифи на електроенергію. Витрати на оплату праці разом із податками та соціальними внесками є обов`язковою статтею витрат, яка формує кінцеву ціну послуг. Стягнення витрат з особи пенсійного віку на користь відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для ПАТ «Прикарпаттяобленерго» по суті додатковим способом отримання доходу. Враховуючи вищенаведене, просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 0,00 грн.

Тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями ч.4 вказаної статті у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.05.2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про захист прав споживачів відмовлено ( том 2, а.с. 193-202).

Оскільки при ухваленні рішення за вказаним позовом не вирішено питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в судовому засіданні сторона позивача зробила про це відповідну заяву, докази про розмір витрат, які вона сплатила у зв`язку з розглядом справи, подані стороною позивача до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення (26.05.2026 року)), відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити в справі додаткове рішення в цій частині.

Згідно з п.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, розрахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Як встановлено судом, 02.01.2025 року між адвокатом Оліградським М.В. та відповідачем укладено договір про надання професійної правничої допомоги №2025/22, в пунктах 1.1, 4.1, 4.2, 4.4. якого вказано, що адвокат зобов`язується надавати клієнту необхідну професійну допомогу під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, пов`язаного з діяльністю клієнта та його посадових осіб. Представництво та захист прав та законних інтересів клієнта, також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського, адміністративного, кримінального провадження та провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов`язаного з діяльністю клієнта, здійснюється на платній основі. Винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнта у судових справах обчислюється у фіксованому розмірі та зазначається в актах приймання-передачі наданих послуг. Розмір, вартість та порядок розрахунків за надані адвокатом послуги відповідно до умов договору підтверджується погодженими сторонами актами приймання-передачі наданих послуг ( том 2, а.с. 211-212 ).

Відповідно до акту приймання-передачі послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № №2025/22 від 02.01.2025 року адвокат надав, а клієнт отримав професійну правничу допомогу по здійсненню захисту, представництва, інших видів допомоги за договором в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області у цивільній справі №346/2991/25 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про захист прав споживачів; вартість робіт (послуг адвоката) встановлено в загальному розмірі 20 000 грн., що також вказано в платіжній інструкції від 29.12.2025 року (том 2, а.с. 212 зворот, 213).

Враховуючи наведене, клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд вважає, що заявлений стороною позивача розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 20 000 грн. не є співмірним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги характер і обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, кількість підготовлених процесуальних документів, участь представника відповідача у шести судових засіданнях, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи, беручи до уваги, що вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених представником відповідача до стягнення витрат до 3 000 грн., оскільки саме такий розмір витрат відповідає фактичному обсягу наданих послуг, результатам судового розгляду та забезпечує дотримання принципів справедливості й пропорційності при розподілі судових витрат.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 246, 270, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ухвалити у цивільній справі № 346/2991/25 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про захист прав споживачів додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», (адреса якого: м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34, код ЄДРПОУ 00131564), витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі ) гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його ухвалення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Суддя: Яремин М. П.