Рішення № 137286203, 10.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4422/26

провадження № 2/753/7519/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українська геологічна компанія» про стягнення заборгованості з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та грошової компенсації моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

03.03.2026 до Дарницького районного суду м. Києва через електронний кабінет представника позивача адвоката Клименко Г.О. в системі «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українська геологічна компанія» разом з доказами направлення копії позову з додатками відповідачу.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь:

?заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за період з грудня 2024 року по листопад 2025 року у розмірі 119 417,01 грн,

?грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 18 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у період з 16.01.2017 працює у відповідача, а з 01.06.2020 обіймає посаду інженера-програміста 1 категорії відділу інформаційних технологій і маркетингу. Відповідач за період з грудня 2024 року по листопад 2025 року не виплатив йому нараховану заробітну плату. Позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами щодо виплати заборгованості. Відповідач проігнорував відповідні звернення. Протиправні дії відповідача призвели до істотного порушення права позивача на своєчасне отримання винагороди за працю, спричинили фінансову нестабільність та необхідність відстоювати своє право в суді - спочатку в наказному, а потім і у позовному провадженні, що завдало йому моральних страждань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.03.2026 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Маркєлової В.М.

Ухвалою Дарницького районного суду в м. Києві від 05.03.2026 відкрито провадження у цій справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалу Дарницького районного суду в м. Києві від 05.03.2026 направлено судом в електронний кабінет відповідача в системі «Електронний суд», а також додатково поштою листом з рекомендованим повідомленням - на адресу відповідача відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ДП «Українська геологічна компанія»: 02088, м. Київ, провулок Геофізиків, будинок 10.

Згідно з довідкою про доставку електронного документу, Ухвалу Дарницького районного суду в м. Києві від 05.03.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд» 07.03.2026 (а.с. 31).

Поштове відправлення з рекомендованим повідомленням, яке суд направляв на адресу відповідача, 17.03.2026 повернулося до суду з відміткою: «адресат відсутній» (а.с. 32).

Будучи належним чином повідомлений про розгляд справи судом, Відповідач не подав відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Суд установив з копії трудової книжки ОСОБА_1 , що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Наказ Державного підприємства «Українська геологічна компанія» №03-к від 10.01.2017 підтверджує прийняття позивача на роботу.

«Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата» (частина перша статті 115 Кодексу законів про працю України).

Довідка Державного підприємства «Українська геологічна компанія» про структуру та складові заробітної плати за період грудня 2024 року - листопада 2025 року підтверджує наявність нарахованої, але невиплаченої заборгованості із заробітної плати перед позивачем у розмірі 119 417,01 грн (ця сума визначена у довідці після вирахування з неї податків і зборів) (а.с 16).

Доказів виплати цієї суми відповідачем суду не надано, відзив не подано.

Суд вважає доведеним факт наявності боргу, тому позивач має право на отримання заборгованості із заробітної плати у повному обсязі.

Оскільки частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025, строк для подання позову позивачем у цій справі не пропущено, тому його порушене право на своєчасну виплату нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, підлягає захисту в судовому порядку.

Отже відповідач зобов`язаний виплатити позивачу нараховану, але невиплачену позивачу заробітну плату за період грудень 2024 року - листопад 2025 року у розмірі 119 417,01 грн.

Щодо стягнення грошової компенсації моральної шкоди.

«Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя» (стаття 237-1 Кодексу законів про працю України).

У постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12 зроблено висновок, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди в обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20).

Суд установив, що 20.01.2026 ОСОБА_1 звертався до Дарницького районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

26.01.2026 Дарницьким районним судом міста Києва було видано судовий наказ у справі № 753/1338/26 про стягнення з ДП «Українська геологічна компанія» на користь Позивача заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з грудня 2024 року по листопад 2025 року у розмірі 119 417,01 гривень.

Незважаючи на безспірність заборгованості, Відповідач, усвідомлюючи наявність боргу, звернувся із заявою про скасування судового наказу, чим фактично затягнув процес відновлення порушеного права Позивача.

У результаті останній був змушений повторно звертатися до суду вже в порядку позовного провадження, витрачати додатковий час та зусилля на доведення обставин, які об`єктивно не підлягають сумніву.

З огляду на викладене вище, такі дії відповідача призвели до порушення звичного життєвого укладу Позивача, спричинили тривалі моральні страждання, психологічну напругу та відчуття несправедливості у зв`язку з необхідністю відстоювати своє безумовне право на оплату праці.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення (постанова Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 326/789/21).

Позивач довів, а відповідач не спростував, що позивач був фактично позбавлений основного джерела існування у період з грудня 2024 року по листопад 2025 року. Невиплата заробітної плати змусила позивача докладати додаткові зусилля для організації свого життя через фінансову нестабільність, спричинену невиплатою заробітної плати у цей період, що спричинило йому моральні переживання. Суд враховує, що відповідач безпідставно затягував процес відновлення порушеного права позивача шляхом скасування судового наказу № 753/1338/26. У зв`язку з цими обставинами Суд визначає заявлений розмір моральної шкоди у сумі 18 000,00 грн як розумний, співмірний та справедливий - з урахуванням тривалості порушення, його характеру, поведінки відповідача та глибини моральних переживань позивача.

Розподіл витрат зі сплати судового збору.

Оскільки суд задовольняє позов, то за правилами статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Відповідно до п.1) частини першої ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за розгляд судом позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору за вимогою про стягнення суми нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

Відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 05.03.2026 позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 1331, 20 гривень - за вимогою про стягнення моральної шкоди.

Оскільки з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0.8 (позов подано в системі «Електронний суд») 1 відсоток від ціни позову складає 1 099,34 грн (119 417,01+18 000,00)*0.8, що є меншим, ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році - Суд стягує з відповідача на користь держави за розгляд справи судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.

Керуючись нормами статей 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 283, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українська геологічна компанія» про стягнення заборгованості з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та грошової компенсації моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Українська геологічна компанія» на користь ОСОБА_1 :

?заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за період з грудня 2024 року по листопад 2025 року у розмірі 119 417,01 гривень,

?грошову компенсацію моральної шкоди на суму 18 000,00 гривень,

разом до стягнення 137 417,01 гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Українська геологічна компанія» на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.

Позивач ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Державне підприємство «Українська геологічна компанія», код ЄДРПОУ: 38078094, місцезнаходження: 02088, м. Київ, провулок Геофізиків, будинок 10.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 10.06.2026.

Суддя В.М. Маркєлова