Ухвала суду № 137285838, 10.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 520/19327/18

Провадження № 6/947/237/26

УХВАЛА

10.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», за участі заінтересованих осіб: боржника ОСОБА_1 , стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», за участі: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМПСІС ЛІГАЛ», Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну сторони виконавчого провадження по справі №520/19327/18 та видачу дублікату виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 року до Київського районного суду міста Одеси, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», за участі заінтересованих осіб: боржника ОСОБА_1 , первісного стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», за участі - Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМПСІС ЛІГАЛ», Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну сторони виконавчого провадження по справі №520/19327/18 та видачу дублікату виконавчого провадження, в якій заявник просить суд:

- замінити вибулого стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (КОД ЄДРПОУ: 43577608, юридична адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1) у виконавчому листі № 520/19327/18 за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», до боржника - ОСОБА_1 ;

- видати дублікат виконавчого листа № 520/19327/18 за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», щодо боржника - ОСОБА_1 .

Заявник в обґрунтування заяви посилається на те, що 20.03.2019 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення по справі № 520/19327/18, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 500650440.

10.11.2021 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/19327/18, замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) АТ «Альфа-Банк» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

09.03.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАМПСІС ЛІГАЛ" було укладено Договір № 09-03/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАМПСІС ЛІГАЛ", а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАМПСІС ЛІГАЛ" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500650440.

29.05.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАМПСІС ЛІГАЛ" та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 29-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАМПСІС ЛІГАЛ" відступило ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №500650440.

З посилання на вказані договори, представник зазначає про набуття права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 500650440, у зв`язку з чим вважає наявними підстави для заміни стягувача у виконавчому листі, виданих судом по №520/19327/18 відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 500650440.

Додатково заявник вказує, що приймаючи відсутність у нього виконавчого документа, наявні підстави для видачу його дублікату.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 02.04.2026 року прийнято до розгляду вказану заяву та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

Одночасно витребувано з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію щодо наявності на виконанні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/19327/18, виданого Київським районним судом міста Одеси, стягувачем за яким є Акціонерне товариство "Альфа-банк", боржником - ОСОБА_1 , якщо так, то надати до суду належним чином завірену копію відповідних матеріалів виконавчого провадження.

08.04.2026 року до суду на виконання вказаної ухвали суду надійшла відповідь з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

У судове засідання призначене на 10.06.2026 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином. Представник заявника у заяві зазначив, що заявлені вимоги підтримує, розгляд справи просить суд провести за його відсутності. Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч.3 статті 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Приймаючи викладене та строки для розгляду відповідної заяви, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 10.06.2026 року за відсутності сторін по справі на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №520/19327/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

За наслідком розгляду вказаної справи, 20.03.2019 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №500650440 від 14.04.2018 року, станом на 24 жовтня 2018 року, у загальному розмірі 58007 гривень 59 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом 47123 гривні 45 копійок; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 1608 гривень 44 копійки; заборгованості по комісії 6875 гривень 70 копійок; штрафу 2400 гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приймаючи вищевикладене, 13.05.2019 року Київським районним судом міста Одеси були видані відповідні виконавчі листи №520/19327/18 відносно боржника - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500650440 від 14.04.2018 року, станом на 24 жовтня 2018 року, у загальному розмірі 58007 гривень 59 копійок, а також стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 1762 гривні 00 копійок.

Судом також встановлено, що в подальшому 21 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ФЛЕКСІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ФЛЕКСІС» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі, за договором кредиту №500650440 від 14.04.2018 року.

На виконання умов договору, 13.01.2021 року, 14.01.2021 року та 15.01.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «ФЛЕКСІС» грошові кошти у розмірі 26 858 602,47 грн. за відступлення прав вимоги за кредитними договорами, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10.11.2021 року, якою встановлені вищезазначені обставини, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, подану по цивільній справі № 520/19327/18 за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Замінено вибулого стягувача - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749), щодо виконання рішення у справі №520/19327/18 за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Також судом встановлено, що виконавчі листи №520/19327/18, видані 13.05.2019 року Київським районним судом міста Одеси відносно боржника ОСОБА_1 перебували на примусовому виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчих проваджень:

- №59372270 зі стягнення заборгованості за кредитним договором №500650440 від 14.04.2018 року, станом на 24 жовтня 2018 року, у загальному розмірі 58007 гривень 59 копійок, в межах якого державним виконавцем 29.11.2021 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону №1404-VIII;

- №59387624 зі стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 1762 гривні 00 копійок, в межах якого державним виконавцем 06.12.2021 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону №1404-VIII.

Пунктом 2 ч.1 ст. 37 Закону №1404-VIII врегульовано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо зокрема у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Отже, виконавчі листи №520/19327/18, видані 13.05.2019 року Київським районним судом міста Одеси повернуті 29.11.2021 року на підставі положень п.2 ч.1 ст. 37 Закону №1404-VIII, що не позбавляє стягувача на пред`явлення їх до повторного виконання в межах трьох річного терміну.

Разом з тим, судом враховується, що за змістом частин першої, другої статті 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили.

В той же час, визначені цим Законом № 1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану згідно із положеннями пункту 10-2, яким було доповнено Прикінцеві та перехідні положень цього Закону згідно із Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.

Таким чином, з дня набрання чинності Законом № 2129-IX, а саме з 26 березня 2022 року, відповідні строки пред`явлення виконавчого документа до виконання є перервані.

Як вбачається, строк для повторного пред`явлення виконавчих листів №520/19327/18, виданих 13.05.2019 року Київським районним судом міста Одеси відносно боржника ОСОБА_1 , припав на строк запровадженого в Україні воєнного стану, а відтак строк пред`явлення вищевказаного виконавчого листа до виконання не пропущено, оскільки він перерваний з 26 березня 2022 року в силу Закону № 2129-IX.

В подальшому 09.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №09-03/2023, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Попереднього кредитора до боржників, надалі за текстом Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 5.2 Договору № 09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 09.03.2023 року, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» укладено Додаткову угоду №1 до Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №09-03/2023 від 09.03.2023 року.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» укладено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони керуючись статтею 601 ЦК України дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог та зобов`язаннями, зазначеними у п.1 та п.2 цього Акта, і таким чином з моменту підписання цього акта вважатимуть у тому числі, що зобов`язання ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» перед ТОВ «Вердикт Капітал» припиняються в повному обсязі в сумі 949217,58 грн., яке виникло на підставі: договорів відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №06-03/2023 від 06.03.2023 року, №09-03/2023 від 09.03.2023 року, №10-03/2023 від 10.03.2023 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору №09-03/2023 від 09.03.2023 року сторони засвідчили, що між ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» прийняло право вимоги у тому числі за кредитним договором №500650440 від 14.04.2018 року.

29.05.2023 року між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №29-05/2023, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Попереднього кредитора до боржників, надалі за текстом Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 5.2 Договору №29-05/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.05.2023 року, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

Згідно з п.7.1 вказаного договору передбачено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики (кредитними договорами), відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 27342,76 грн. без ПДВ.

27.06.2023 року між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» укладено Додаткову угоду №1 до Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №29-05/2023 від 29.05.2023 року.

Сплата коштів ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» на користь ТОВ «ДЕБТ ФОРС» на виконання умов Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №29-05/2023 від 29.05.2023 року в сумі передбаченій пунктом 7.1 підтверджуєтсья платіжною інструкцією №393670005 від 26.10.2023 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору №29-05/2023 від 29.05.2023 року сторони засвідчили, що ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» передав, а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» прийняло право вимоги у тому числі за кредитним договором №500650440 від 14.04.2018 року.

Судом також враховується, що відповідно до приписів статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019р. по справі № 916/2286/16.

Приймаючи вищевикладене, оскільки матеріали справи не містять доказів, що вищевказані договори відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, оскаржувались, визнавались недійсними, у тому числі частково, за наслідком чого судом останні приймаються в якості належних та допустимих доказів.

Заявником у даній заяві порушено питання про заміну сторони виконавчого провадження на його правонаступником, що врегульовано положеннями статті 442 ЦПК України Розділу VI процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною 5 зазначеної статті 442 ЦПК України врегульовано, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду зі заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У пункті 2.12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 року, передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду зі заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Відповідно до п. 2.13 вказаної інструкції, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного Кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень ст. 514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 Цивільного Кодексу України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 Цивільного Процесуального Кодексу України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір рецесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 21.03.2018 року у справі № 6-1355/10, яка в силу Закону є обов`язковою до застосування в цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.

Під час розгляду даної заяви судом одночасно на виконання приписів ч.4 ст. 263 ЦПК України враховуються висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. При цьому, процесуальне правонаступництво в розумінні вищезазначеного допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення. Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними висновки судів, що продаж права вимоги за кредитним договором тягне за собою заміну кредитора в зобов`язанні, що призведе до повторного стягнення з товариства заборгованості за одним кредитним договором різними кредиторами та порушення прав позивача, оскільки наслідками такого продажу є виключно заміна стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII та статті 442 ЦПК України, вибуття кредитора у спірних правовідносинах повинно відбутися саме на стадії виконавчого провадження, що відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 641/6120/14-ц.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважалася можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

Також у даній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року по справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Приймаючи вищевикладене, судом встановлено, що на підставі договорів відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №09-03/23 від 09.03.2023 року, та №29/05/23 від 29.05.2023 року, право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями що виникли за кредитним договором №500650440 від 14.04.2018 року перейшло до ТОВ «Дебт Форс».

Приймаючи викладене, оскільки судом встановлено, що ТОВ «Дебт Форс» стало правонаступником відповідних прав та обов`язків ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за вимогами до ОСОБА_1 за зобов`язаннями що виникли за кредитним договором №500650440 від 14.04.2018 року, заборгованість за яким в свою чергу стягнута на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2019 року у справі №520/19327/18, на примусове виконання якого судом 13.05.2019 року видані відповідні виконавчі листи №520/19327/18 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та судових витрат, який станом на теперішній час не перебуває на примусовому виконанні, а строк повторного пред`явлення якого до примусового виконання не сплив, суд доходить до висновку про наявність правових та процесуальних підстав для заміни ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на його правонаступника - ТОВ «ДЕБТ ФОРС» за виконавчими листами №520/19327/18, виданими Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 на примусове виконання заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2019 року у справі №520/19327/18.

Щодо вимоги заявника про видачу дублікату виконавчого листа, суд зазначає наступне.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення», у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Приймаючи вищевикладене суд зазначає, що як вбачається з доводів заявника ТОВ «ДЕБТ ФОРС» в останнього відсутні виконавчі листи №520/19327/18, видані 19.03.2019 року Київським районним судом міста Одеси відносно боржника ОСОБА_1 на примусове виконання заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2019 року у справі №520/19327/18, які в свою чергу були повернуті Першим Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що свідчить про відсутність даного виконавчого документа як у заявника, так і у відділі державної виконавчої служби, що свідчить про підстави його втрати.

Судом встановлено, що строк для повторного пред`явлення вказаних виконавчих листів не сплив.

Отже, зважаючи на те, що вказані виконавчі листи наразі втрачені, суд вважає наявними підстави для видачі новому стягувачу дублікатів відповідних виконавчих листів.

Приймаючи вищевикладені обставини в цілому, суд доходить до висновку про обґрунтованість заяви заявника та її задоволення.

Ухвалюючи судове рішення за наслідком розгляду даної заяви судом враховується, що згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Керуючись ст. 442 ЦПК України, підпункт 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення», ст. 512, 514 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», за участі заінтересованих осіб: боржника ОСОБА_1 , стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», за участі: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМПСІС ЛІГАЛ», Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну сторони виконавчого провадження по справі №520/19327/18 та видачу дублікату виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б; код ЄДРПОУ 36799749) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (місцезнаходження: 02121, м. Київ, Харківське шосе, 201/203, літера 2А, офіс 602; код ЄДРПОУ 43577608) у виконавчих листах №520/19327/18, виданих Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 , на примусове виконання заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2019 року у справі №520/19327/18.

Видати стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (місцезнаходження: 02121, м. Київ, Харківське шосе, 201/203, літера 2А, офіс 602; код ЄДРПОУ 43577608) дублікати виконавчого листа №520/19327/18, відносно боржника ОСОБА_1 , на примусове виконання заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2019 року у справі №520/19327/18.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий Л. В. Калініченко