Ухвала суду № 137285360, 09.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8066/26

Провадження №: 2/755/7848/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"09" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного часткового майна, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Києва 02.04.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного часткового майна, яка 28.05.2026 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026.

05.06.2026 на запит суду, у порядку частини 6 статті 187 ЦПК України, надійшла інформація щодо реєстрації місця проживання відповідача.

Як убачається із заявлених позовних вимог, позивачка просить суд:

1)провести розділ спільного часткового спадкового майна між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , в натурі, розділивши спадкову земельну ділянку площею 0, 0174 га, кадастровий номер - 8000000000:66:540:0009, місце розташування: АДРЕСА_1 , призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, серії III-КВ № 125015, виданий Київською міською радою 19.10.1999 на підставі рішення Київської міської державної КМДА № 66-2-00539 від 19.10.1999 на ім`я ОСОБА_3 - відповідно до її та ОСОБА_2 часток в спільному частковому майні, тобто по половині земельної ділянки кожному з них.

2)припинити спільну часткову власність на земельну ділянку площею 0, 0174 га, кадастровий номер - 8000000000:66:540:0009, місце розташування: АДРЕСА_1 , призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, серії III-КВ № 125015, виданий Київською міською радою 19.10.1999 на підставі рішення Київської міської державної КМДА № 66-2-00539 від 19.10.1999 на ім`я ОСОБА_3 .

3)судові витрати розділити між сторонами в порядку статті 141 ЦПК України.

Частина 1 статі 2 ЦПК України, вказує на те, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 4 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на те, що вона з відповідачем є співвласниками в рівних частках наступного майна, без розділу вказаного його в натурі: 1) 1/3 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , інвентаризаційною вартістю 35 319, 50 грн.; вказана третина домоволодіння виділена в окрему квартиру АДРЕСА_2 жилого будинку; 2) земельна ділянка площею 0,0066 га, кадастровий номер - 8000000000:66:540:0006, місце розташування: АДРЕСА_1 , призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, серії III-КВ № 125015, виданий Київською міською радою 19.10.1999 на підставі рішення Київської міської державної КМДА № 66-2-00539 від 19.10.1999 на ім`я її батька ОСОБА_3 та на вказаній земельній ділянці розташований жилий будинок, частина якого (1/3) знаходиться в її з відповідачем спільній частковій (спадковій) власності; 3) земельна ділянка площею 0, 0174 га, кадастровий номер - 8000000000:66:540:0009, місце розташування: АДРЕСА_1 (один дріб п`ятнадцять) призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, серії III-КВ № 125015, виданий Київською міською радою 19.10.1999 на підставі рішення Київської міської державної КМДА № 66-2-00539 від 19.10.1999 на ім`я її батька ОСОБА_3 . Право власності вказаної частки спадкового майна (1/2) позивачка здобула на підставі права спадкування, після смерті свого батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач є власником іншої, другої половини спадщини також у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 . Вказані частки є ідеальними частками, без розділу майна в натурі. Позивачка зазначила, що не змогла з відповідачем в добровільному порядку розділити в натурі земельну ділянку площею 0, 0174 га, кадастровий номер - 8000000000:66:540:0009. При спробі домовитись про поділ цієї земельної ділянки в натурі в добровільному та офіційному порядку (або хоча б придбати один в одного частку останнього на вказану ділянку), вони не дійшли спільної згоди, а тому вона просить провести розділ спільного майна в натурі в судовому порядку, з можливістю повного відокремлення їх часток земельної ділянки, одна від одної.

Відповідно до частин 1, 2 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина 1 статті 356 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

В той же час, позивачкою не конкретизовано яким чином слід поділити земельну ділянку, тобто яку частку в натурі варто виділити кожній із сторін, а також не визначила межі такої виділеної земельної ділянки, з урахуванням кадастрового плану земельної ділянки. В цій частині слід звернути увагу позивачки і на ту обставину, що жодного експертного висновку щодо можливості поділу спірної земельної ділянки відповідно до часток її власників та варіантів такого поділу, до позовної заяви не долучено.

Відтак у наведеній частині позивачці слід уточнити позовні вимоги у відповідності із фактичними обставинами та визначити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором.

Із заявлених позовних вимог убачається, що позивачкою заявлено вимоги немайнового характеру, в частині припинення спільної часткової власності, та вимог майнового характеру про розподіл земельної ділянки.

У відповідності до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з частиною 1 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачкою визначена ціна позову в сумі 35 319,50 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

В той же час, до позовної заяви позивачкою не долучено висновків експертів, спеціалістів із визначення вартості земельної ділянки, розподіл якої вона прагне здійснити в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1-2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За нормою частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб: 3 328 гривень.

Позивачкою долучено до матеріалів позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в сумі 1 331,20 грн, що відповідає ставкам судового збору у разі заявлення вимоги немайнового характеру. Натомість, як зазначено вище, позивачкою заявлено одна вимога немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.

Таким чином, позивачці необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна на момент звернення до суду, яка повинна бути підтверджена відповідними відомостями (висновками експерта, спеціаліста, ін.) та сплатити судовий збір за ставками встановленими ЗУ «Про судовий збір».

У відповідності до частини 2 статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Таким чином, позивачці слід надати докази на підтвердження реальної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову та виходячи з цього сплатити судовий збір згідно з вимогами наведеного законодавства України. У випадку, якщо на момент пред`явлення позову встановити точну ціну позову неможливо, судовий збір попередньо визначається судом у сумі 16 640,00 грн., що відповідає 5 розмірам прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - №UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивачки на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачці для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного часткового майна - залишити без руху.

Надати можливість позивачці виправити недоліки в строк не більше ніж п`ять днів з дня отримання позивачкою ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: