Рішення № 137285158, 10.06.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 712/3637/26

Провадження № 2/708/400/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "ЄАПБ" через свого представника за довіреністю Короля В. А. звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 27 600,00 грн. На обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 03.05.2025 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит № 9161665, який підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором.

18.09.2025 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" був укладений договір факторингу № 18092025, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан", як первісний кредитор, відступило на користь нового кредитора ТОВ "ФК "ЄАПБ" право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 9161665 від 03.05.2025, укладеним між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру боржників від 18.09.2025 до договору факторингу № 185092025 від 18.09.2025 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 27 600,00 грн, з яких 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 600,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 5 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (пенею/штрафом).

У порушення умов договору позики відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за укладеним договором належним чином не виконав, унаслідок чого загальний розмір заборгованості на момент звернення позивача до суду становить 27 600,00 грн.

Всупереч умов договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав взяті на себе боргові зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунок попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 18.09.2025, позивачем не здійснювались нарахування жодних штрафних санкцій.

Ураховуючи, що наявна заборгованість відповідачем ОСОБА_1 не погашена у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 27 600,00 грн на користь позивача та відшкодувати понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.03.2026 вказану справу передано за підсудністю до Чигиринського районного суду Черкаської області.

Дана справа відповідно до автоматичного розподілу справ 14.04.2026 передана на розгляд у провадження судді Попельнюха А. О.

Ухвалою судді Чигиринського районного суду Черкаської області від 20.04.2026 позовна заява залишена без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків.

24 квітня 2026 року від представниці позивача Сови Ю. М. на виконання ухвали суду надійшла заява, за наслідками отримання якої недоліки позовної заяви усунуті.

Ухвалою суду від 30.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачеві встановлений строк для подачі відзиву.

Під час підготовки до розгляду справи по суті судом установлено, що відповідач

ОСОБА_1 правом подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв або клопотань суду не надав, у свою чергу представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини справи та відповідні їм правовідносини, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

На підставі ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦПК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина дванадцята статті11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статей 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

На підставі ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

На підставі ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

22.11.2023 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

На підставі ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

З матеріалів справи судом установлено, що 03.05.2025 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 9161665.

Відповідно до умов указаного договору відповідачеві надано погоджену суму кредиту в розмірі 10 000,00 грн строком на 345 днів (п. 1.2.-1.3. договору).

Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом визначено 13.04.2026 (п. 1.4. договору).

Одноразова комісія за надання кредиту становить 2 500,00 грн (п. 1.5.1. договору).

Згідно з п. 1.5.2. договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування становить 30 800,00 грн, що нараховується за ставкою 14,00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.5.3. - п. 1.5.4. договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.

Як погоджено сторонами в п. 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

На виконання умов вказаного договору на картковий рахунок відповідача кредитором були перераховані грошові кошти в сумі 10 000,00 грн, що підтверджено даними платіжного доручення № 152923483 від 03.05.2025.

Вказаний договір з додатком до нього, а також інформація та контактні дані кредитодавця підписані відповідачем шляхом накладання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором 399569 03.05.2025 о 17:37 год.

До укладення договору про споживчий кредит відповідач ознайомився та підписав електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором 940933 03.05.2025 о 17:37 год паспорт споживчого кредиту.

Наведене свідчить про те, що укладення договору про надання споживчого кредиту відповідало внутрішній волі відповідача, підписанням договору сторони узгодили всі його істотні умови. Відповідач ознайомився з умовами кредитування, обсягом прав і обов`язків за вказаним договором.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні регламентовані статтею 512 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).

У свою чергу заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Особливою формою відступлення права вимоги є договір факторингу, правове регулювання якого визначено Главою 73 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч. 1 ст. 1081 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

18.09.2025 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ ""ФК "ЄАПБ" був укладений договір факторингу № 18092025, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан", як первісний кредитор, відступило на користь нового кредитора ТОВ "ФК "ЄАПБ" право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 9161665 від 03.05.2025, що був укладений між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_1 .

Так, відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 18092025 від 18.09.2025 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 18092025 від 18.09.2025 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 27 600,00 грн, з яких 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 600,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 5 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (пенею/штрафом).

З наданого суду розрахунку заборгованості після укладення договору факторингу позивачем не здійснені жодні додаткові нарахування відповідачеві. Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Аналізуючи умови договору, укладеного сторонами, суд дійшов таких висновків.

Зокрема, аналізуючи заявлені позовні вимоги у частині стягнення із ОСОБА_1 комісійної винагороди за обслуговування кредиту у розмірі 14,00 % від суми кредитущомісячно, що еквівалентно 1 400,00 грн, суд дійшов висновку, що такі вимоги не підлягають до задоволення, що обґрунтовується таким.

Під час розгляду справи суд установив, що обов`язок сплати комісії визначений договором про споживчий кредит № 9161665 від 03.05.2025 у розмірі 14,00 % від суми кредитущомісячно (п. 1.5.2.) та графіком платежів, а саме відповідним стовпчиком із відображенням витрат на обслуговування кредитної заборгованості у сумі 1 400,00 грн щомісячно. Натомість матеріали справи не містять доказів за які саме послуги встановлена ця щомісячна комісія, тому умови кредитного договору у цій частині є нікчемними, відповідно не можуть створювати жодних юридичних наслідків.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією ОП КЦС ВС, наведеній у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21.

Під час розгляду зазначеної справи ОП КЦС ВС виснувала, що Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин суд дійшов висновку, що після укладення кредитного договору первісний кредитор належним чином та у повному обсязі виконав його умови, натомість відповідач ОСОБА_1 допустив його порушення у частині своєчасності та повноти проведення платежів.

У свою чергу включення до умов договору вимоги щодо оплати відповідачем витрат на обслуговування кредиту є нікчемними та не можуть створювати жодних правових наслідків. Відповідно позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за комісією не підлягають до задоволення.

Окрім того, під час розгляду справи судом установлено, що заявлені ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" позовні вимоги стосуються у тому числі стягнення із відповідача неустойки (пені/штрафу) в сумі 5 000,00 грн, що у свою чергу суперечить положенням чинного Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України регламентовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно позовні вимоги у частині стягнення із відповідача неустойки (пені/штрафу) не підлягають до задоволення.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників від 18.09.2025 до договору факторингу № 18092025 від 18.09.2025 не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.

Ураховуючи, що відповідач не надав докази повернення кредитних коштів, отриманих ним на підставі вказаного договором про споживчий кредит № 9161665 від 03.05.2025, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати тіла кредиту в сумі 10 000,00 грн.

Також, відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України, із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в сумі 964,59 грн, пропорційно задоволеним вимогам (36,23 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 634, 1046, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76-84, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором про споживчий кредит № 9161665 від 03.05.2025 зі сплати тіла кредиту в сумі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.).

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір в сумі 964,59 грн (дев`ятсот шістдесят чотири гривні 59 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2);

Представник позивача: Король Владислав Анатолійович (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх № 4);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ