Рішення № 137283955, 10.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8620/26

Провадження № 2/127/2509/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №32384-07/2023 від 24 липня 2023 року в розмірі 30485,00 грн. Свої вимоги мотивувало тим, що 24 липня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №32384-07/2023 відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 6700,00 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача, платіжна картка № НОМЕР_1 , а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та в строки, визначені договором. Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначними умовами договору. Однак, відповідач своєчасно не вніс усі платежі на повернення кредиту, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

12 грудня 2023 року між позивачем та ТОВ «Аванс Кредит» укладено договір факторингу №12122023, згідно з умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Аванс Кредит», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №32384-07/2023 від 24 липня 2023 року.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 30485,00 грн, з яких: 6700,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 23785,00 грн заборгованість за процентами. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №32384-07/2023 від 24 липня 2023 року в розмірі 30485,00 грн, 2662,40 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2026 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб, з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2026 року суд перейшов до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак матеріали справи містять заяву про розгляд справи у його відсутність, просив вимоги задовольнити в повному обсязі, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа із занесенням ухвали до протоколу судового засідання) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

24 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Аванс Кредит» із заявкою-анкетою на отримання фінансового кредиту.

В той же день, між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем був укладений договір про надання фінансового кредиту № 32384-07/2023 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на власні потреби у розмірі 6700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою процентів за його користування у розмірі 2,50% в день кожні 25 днів, яка застосовується у межах строку кредитування вказаного в п. 1.2 цього договору. Кредит надається строком на 360 днів з 24 липня 2023 року до 17 липня 2024 року.

Підписавши цей договір, відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства. Відповідач підтвердив, що отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (п.7.6-7.7 договору).

Як слідує з умов цього договору він підписаний електронним підписом позичальника W1267, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового індикатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_2 , що також підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «Аванс кредит».

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, уключаючи використання реквізитів платіжної картки №5375-41хх-хххх-0173 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами (п.1.6 договору).

Відповідно до п. 1.5 договору, клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно.

Пунктом 1.4.2 договору передбачає умови отримання клієнтом індивідуальної знижки від товариства на перший платіж відповідно до Графіку платежів.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, у клієнта відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Згідно п. 4.1.2 вказаного договору, у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України. При цьому, клієнт погоджується, що повідомлення про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» направляється товариством в особистий кабінет клієнта.

Відповідно до п. 5.3 договору, у випадку прострочення клієнтом сплати кредиту та процентів відповідно до термінів встановлених в графіку платежів товариство нараховує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення з урахуванням обмежень встановлених чинним законодавством України. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій, пеня протягом періоду мораторію чи заборони, не нараховується та відновлюється після їх скасувань. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розмір подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту.

Додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту № 32384-07/2023 від 24 липня 2023 року містить графік платежів, який передбачає кількість днів у розрахунковому періоді, суму кредиту за договором - 6700,00 грн, проценти за користування кредитом - 60300,00 грн, реальну річну процентну ставку - 133859,83%, загальну вартість кредиту - 67000,00 грн.

Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, які містять відомості про кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше.

Відповідачем також було підписано інформаційне повідомлення споживача про передачу позичальником до ТОВ «Аванс Кредит» персональних даних третіх осіб під час укладення, виконання та припинення кредитного договору, включаючи близьких осіб споживача фінансових послуг, які не є спадкоємцями, поручителями та майновими поручителями.

Товариство свої зобов`язання за договором № 32384-07/2023 від 24 липня 2023 року виконало належним чином, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача, зазначений в договорі, що підтверджується копією довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3466_250630112539 від 30 червня 2025 року, згідно якого на маску картки відповідача № НОМЕР_1 , 24 липня 2023 року було перераховано 6700,00 грн. (номер транзакції в системі iPay.ua 265591778.

Належність картки позичальнику та отримання ним коштів в сумі 6700,00 грн також підтверджується інформацією банку, наданою на виконання ухвали суду.

12 грудня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №12122023, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», яке в свою чергу набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором про надання фінансового кредиту № 32384-07/2023 від 24 липня 2023 року, що укладений між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 4 договору, право вимоги переходить до фактора з моменту набрання чинності даним договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими працівниками сторін та діє до 31 грудня 2024 року, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань (п. 13.1 договору).

Сторони даного договору підписали та скріпили печатками договір факторингу №12122023 від 12 грудня 2023 року.

Згідно з витягу з реєстру боржників до договору факторингу №12122023 від 12 грудня 2023 року заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 32384-07/2023 від 24 липня 2023 року становить 30485,00 грн, з яких: 6700,00 грн сума основного боргу за кредитом, 23785,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Отже ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 32384-07/2023 від 24 липня 2023 року в сумі 30485,00 грн.

Тобто, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

12 березня 2026 року ТОВ «Кредит-Капітал» на адресу відповідача направило досудову вимогу з повідомленням про відступлення права грошової вимоги та про порядок погашення заборгованості. Наразі відомостей про її отримання відповідачем матеріали справи не містять.

Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Доказів, що відповідач виконав свої зобов`язання за договором матеріали справи не містять.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Аванс Кредит», заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 32384-07/2023 від 24 липня 2023 року становить 30485,00 грн, з яких: 6700,00 грн сума заборгованості за кредитом, 23785,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів. Відповідач жодних заперечень щодо правильності наведеного розрахунку не надав як і власного контррозрахунку.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконав умови договору та не повернув у строк, встановлений в договорі, отримані кошти, продовжує ними користуватися, то з урахуванням вищенаведеного, неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договором привело до порушення прав кредитора - позивача, а тому порушене право підлягає поновленню, а позов підлягає задоволенню.

З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 32384-07/2023 від 24 липня 2023 року, в розмірі 30485,00 грн, з яких: 6700,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 23785,00 грн заборгованість за відсотками.

Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору (вказаний розмір судового збору визначений з урахуванням понижуючого коефіцієнта).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зіст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст.137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року в справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року в справі № 554/2586/ 16-ц.

Позивачем заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу та в їх підтвердження надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 1 липня 2025 року, акт наданих послуг №769 від 9 березня 2026 року, детальний опис наданих послуг до акту №769 за даним договором, довіреність та копію ордеру на надання правничої допомоги ВС№1381377 від 2 липня 2025 року.

Відповідно до п.1.1 договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта в усіх судах загальною юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.

Згідно п.2.3, 2.4 договору вартість наданих послуг за одну справу складає 8000, 00 грн, детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказується в Акті наданих послуг.

Відповідно до акту №769 наданих послуг від 9 березня 2026 року, підписанням цього акту сторони підтверджують факт надання адвокатським об`єднанням та прийняття клієнтом послуг відповідно до положень договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 1 липня 2025 року. Сума наданих послуг складає 8000,00 грн. Сторони не мають жодних претензій, скарг та зауважень одна до одної стосовно виконання ними умов договору. Опис виконаної роботи вказаний у деталізованому описі до даного акту (п.1, 3 - 5 акту).

З детального опису наданих послуг до Акту №769 від 9 березня 2026 року слідує, що у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №32384-07/2023 щодо боржника ОСОБА_1 надано такі послуги: усна консультація щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (30 хв.); ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.); погодження правової позиції клієнта у справі (30 хв); складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта (3 год. 30 хв.), подання заяви до суду від імені клієнта. Всього витрачено часу 6 год. 30 хв.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу та надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, а формування позиції та підготовка матеріалів не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи. Тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 642, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 32384-07/2023 від 24 липня 2023 року в розмірі 30485,00 грн, з яких: 6700,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 23785,00 грн заборгованість за відсотками, а також 2662,40 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28,

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: