Рішення № 137283793, 10.06.2026, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/438/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року с-ще Зарічне

Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Дідик А. В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Підстава позову(позиція позивача)

Представник позивача Сахарова О.І. звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК"ЕЙС" заборгованість в сумі 63 024,60 грн. витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн. а також витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.06.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 203997324. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 3 000 грн 00 коп., яку в подальшому відповідачем було збільшено до 21 650,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Вказує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначені умовами кредитного договору. В свою чергу, відповідач належним чином не виконав зобов`язань за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Зазначає, що на підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткових угод в т. ч. про продовження терміну дії Договору факторингу право вимоги за договором кредитної лінії №203997324, перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс». В подальшому, на підставі договору факторингу 05/0820-01 від 05.08.2020, право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Онлайн фінанс», а на підставі договору факторингу № 10/07/25-Е від 15.07.2025 - від ТОВ «Онлайн фінанс» до позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС». Вказує, що заборгованість відповідача за договором кредитної лінії №203997324 від 09.06.2021 у загальному становить 63 024,60 грн, яка складається з: 16 550,98 грн - заборгованість по тілу кредиту, 46 473,62 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, які позивач просить стягнути на його користь з відповідачки.

Представниця позивача Сахарова О. І. в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Позиція відповідача

Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи на 19.05.2026, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачки повернулось на адресу суду 02.05.2026 з відміткою адресат відсутній. Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: (п. 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Отже, повістки-повідомлення вважаються врученими відповідачці.

Вказана позиція відповідає практиці ВС, зокрема у постанові від 09.04.2025 у справі № 757/908/20-ц.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 20.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано в АТ «Приват Банк» інформацію, що підтверджує перерахування коштів на карткові рахунки відповідачки. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Судом встановлено, що 09.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії №203997324 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписаний сторонами, а позичальником зокрема одноразовим ідентифікатором MNV8АВ99.

Згідно п.1.1 Договору, Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом.

Згідно з п 1.7. Кредитна лінія надається строком на 7 (сім) днів від дати отримання Кредиту Позичальником. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором. Строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до п.1.9 За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 416,10 процентів річних, що становить 1,14 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. За умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 596,54 процентів річних, що становить 1,63 в день від суми Кредиту за кожний день користування ни

м. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором кредитної лінії №203997324 від 09.06.2021, зі змісту яких вбачається, що платником ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснено переказ коштів згідно договору №203997324 від 09.06.2021 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а також випискою про рух коштів, наданою на вимогу суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Як вбачається із виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії №203997324 від 09.06.2021, станом на 26.12.2025 року заборгованість становить 63 024,60 грн, яка складається з: 16 550,98 грн - заборгованість по тілу кредиту; 46 473,62 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (Фактор) було укладено Договір факторингу №28/1118-01 з додатковими угодами до нього за №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021 та № 32 від 31.12.2023, за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Як вбачається з Реєстру прав вимоги №160 від 16.11.2021 року, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №203997324 від 09.06.2021 року в сумі 41 707,08 грн, яка складається з 16 550,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25 156,10 грн - заборгованість за відсотками.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 з додатковими угодами до нього за №2 від 03.08.2021, №3 від 05.08.2020, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Як вбачається з Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2021 року, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №203997324 від 09.06.2021 в сумі 63 024,60 грн, яка складається з: 16 550,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 46 473,62 грн - заборгованість за відсотками.

10.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «Ейс» було укладено Договір факторингу №10/07/25-Е.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №10/07/25-Е від 10.07.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №203997324 від 09.06.2021 в сумі 63 024,60 грн, яка складається з: 16 550,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 46 473,62 грн - заборгованість за відсотками.

Надані позивачем договори факторингу є дійсними та чинними, відомостей про те, що вони оскаржувались в судовому порядку відсутні.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №203997324 від 09.06.2021.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено, що що 30.10.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 203997324 на суму 3 000,00 грн. В подальшому збільшила суму кредиту на суму 21 650,00 грн. Вказує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначені умовами кредитного договору.

Вказує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначені умовами кредитного договору. В свою чергу, відповідач належним чином не виконав зобов`язань за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

На підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткових угод в т. ч. про продовження терміну дії Договору факторингу право вимоги за договором кредитної лінії №203997324, перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс». В подальшому, на підставі договору факторингу 05/0820-01 від 05.08.2020, право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Онлайн фінанс», а на підставі договору факторингу № 10/07/25-Е від 15.07.2025 - від ТОВ «Онлайн фінанс» до позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти, натомість, відповідач умови договору належним чином не виконав, у зв`язку і з чим станом на 26.12.2025 року заборгованість становить 63 024,60 грн, яка складається з: 16 550,98 грн - заборгованість по тілу кредиту, 46 473,62 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, які позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, виходячи із заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості за основною сумою боргу за Договором кредитної лінії та процентами за користування кредитом узгоджується із умовами договору, розмір відсотків розраховано, виходячи із процентної ставки, погодженої сторонами в межах строку кредитування.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що з відповідачки в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №203997324 від 09.06.2021 на загальну суму 63 024,60 грн.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини третьої ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною восьмою ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ФК ЕЙС та адвокатським бюро Соломко та партнери був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року. З Акту прийому передачі наданих послуг від 29.12.2025 року вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу складає 7 000,00 грн.

Суд ураховує, що наданий позивачем розрахунок судових витрат є дещо завищеним, таким, що не відповідає складності справи та є неспівмірним з ціною позову з огляду на однотипність справ про стягнення заборгованості, формування позовної заяви з доданими документами, зазвичай, відбувається автоматизовано, що не вимагає значних затрат часу адвоката чи його помічника, крім того позивачем не надано доказів фактичної оплати послуг представника. Таким чином суд вважає, що співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, ціною позову буде 1500,00 гривень.

Згідно зі ст.141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст. ст. 526, 651, 653, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 188, 259, 264, 265, 268, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6 каб. 13, ЄДРПОУ: 42986956,) заборгованості у сумі 63 024 (шістдесят три тисячі двадцять чотири гривні 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6 каб. 13, ЄДРПОУ: 42986956,) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) 40 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6 каб. 13, ЄДРПОУ: 42986956,) 1 500 (одна тисяча п`ятсот гривень) 00 копійок з професійної правничої допомоги.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6 каб. 13, ЄДРПОУ: 42986956,).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення суду виготовлено 10 червня 2026 року.

Суддя А. В. Дідик